Для країн Північної Європи 2023 рік не тільки виявився періодом найважливіших структурних зрушень у сфері безпеки, а й цілком імовірно може стати точкою відліку для великих проєктів у сфері добувної промисловості, які в перспективі можуть набути стратегічного значення для всього Європейського Союзу.
Швеція: рідкоземельні метали та графіт.
У січні 2023 р. міністр економіки та енергетики Швеції Ебба Буш оголосила про відкриття «найбільшого на території Європи родовища рідкоземельних металів» на околицях міста Кіруна, що знаходиться на півночі країни. Заява міністра була присвячена початку головування Швеції у Раді ЄС та візиту до Кіруни делегації Європейської комісії. Однак це родовище знаходиться на території, що населяється саамами, а це може затягнути процес видачі ліцензії. Проте, за заявами добувної компанії LKAB, їх точний обсяг ще потрібно уточнити – як і розробити точний проєкт екологічного та комерційно виправданого використання, а також отримати всі необхідні дозволи та ліцензії, на що в рамках шведської правової системи може піти 10-15 років. Приміром, у червні 2023 р. LKAB повідомила, що обсяг оксидів рідкісноземельних елементів у покладах виявився на 25% більше, ніж оцінювалось спочатку. Так чи інакше шведська «знахідка» може принести суттєві переваги для ЄС лише у довгостроковій перспективі, але, цілком імовірно, найближчим часом продовжуватиме з’являтися в європейських та американських ЗМІ для збереження інтересу та залучення потенційних інвестицій.
У травні 2023 р. родовище Олсерум на південно-східному узбережжі Швеції було визнано Геологічною службою країни районом, що представляє особливу цінність для державних інтересів згідно з Кодексом довкілля. Це означає, що режим землекористування та природокористування на зазначеній території не повинен ускладнювати потенційний видобуток рідкоземельних елементів. Таке рішення ще не означає швидкий початок виробничих робіт на родовищі, але в перспективі Олсерум може стати першим місцем видобутку рідкоземельних елементів на території Європи. В обґрунтуванні до постанови шведських геологів говориться, що Олсерум вперше привернув увагу ще в 1970-х рр., коли на території Швеції велася розвідка уранових руд: родовище складається, головним чином, з фосфатних мінералів монациту і ксенотиму з переважанням останнього і як важких рідкісноземельних елементів (дисрозія, ітрія та тербія).
Крім Олсерума і Пера Гейєра перспективними в плані видобутку рідкісноземельних елементів у Швеції вважаються родовище Норра-Карр, яке, однак, пов’язане з суттєвими екологічними протестами, і старі вироблені залізні рудники на території Бергслагена. дослідження про можливість створити на півночі Швеції центр з вивчення графіту, що особливо актуально з огляду на квітневе судове рішення на користь шведської філії Talga AB, що входить до австралійського концерну Talga Group. Компанія Talga отримала попередній дозвіл на видобуток графіту в районі Нунасваара поряд із містом Віттанги. Добутий графіт передбачається використовуватиме виробництва анодів на фабриці в Лулео. За заявами компанії, знайдене родовище є одним із найбільших і найчистіших покладів графіту на території Європи, але для повноцінного відкриття виробництва ще належить завершити юридичні процедури з будівництва фабрики та дочекатися можливих апеляцій з боку саамів, які вважають, що видобуток графіту негативно вплине на оленярство. Однак, згідно з судовим рішенням, видобуток графіту не створить ризиків для корінного народу, оскільки він буде обмежений лише тим проміжком часу (півроку), коли в місцевості немає популяції оленів.
При цьому відкриття графітової копальні на околицях Віттанги – лише перший із чотирьох проєктів з видобутку графіту, запланованих компанією на півночі Швеції. Враховуючи висхідний попит і ціни на рідкісноземельні елементи у зв’язку з енергопереходом та електрифікацією транспорту та обмеження на їх експорт, що вводяться Китаєм, Швецію як «батьківщину рідкісноземельних елементів» охопила справжня «сировинна лихоманка». Якщо у 2018 р. у Швеції було 151 чинних дозволи на геологічну розвідку, то у 2023 р. кількість схвалених заявок на розвідку ванадія, літію, кобальту, скандію та ітрію досягла 246. Але оскільки у Швеції відсутні фабрики з очищення швидше за все, йтиме на експорт. Шведський металургійний концерн LKAB, однак, почав робити кроки і з усунення цієї прогалини, прагнучи локалізувати необхідні виробництва в Північній Європі. У листопаді 2022 р. LKAB придбав норвезьку компанію REEtec, яка планує запустити перший у Північній Європі завод зі збагачення рідкісноземельної руди в норвезькому місті Порсгрунн восени 2024 р. Очищені, збагачені рідкоземельні елементи мають важливе значення для оборонної промисловості. Але для ЄС ці елементи набули особливої ролі у контексті зеленого енергопереходу та електрифікації транспорту, оскільки широко використовуються у виготовленні батарей, акумуляторів, мікросхем, вітрових турбін, сонячних панелей тощо.
Норвегія: фосфати.
У самій Норвегії навесні-літом 2023 р. було заявлено про відкриття найбільшого за останній час родовища фосфатів, яке за даними британсько-норвезької компанії Norge Mining, за своїм обсягом можна порівняти з поточними глобальними запасами фосфатів. Норвезьке родовище становить 70 млрд тонн, тоді як на глобальні запаси, включаючи найбільші родовища в Марокко, Китаї та Єгипті, припадає 71 млрд тонн. Фосфати поряд з ванадієм і титаном, які також містяться у виявлених покладах, цілком можуть стати для Норвегії «новою нафтою», якщо компанія застосовуватиме технології з уловлювання та зберігання вуглецю та отримає необхідні дозволи від екологів. Компанія відкрила поклади фосфатів на південному заході Норвегії поруч із «нафтовою столицею» Ставангером ще у 2018 р., але до цього моменту не заявляла про нього, доки не було отримано остаточне підтвердження обсягів родовища. За різними оцінками, норвезькі фосфати можуть забезпечити глобальний попит на виробництво добрив, акумуляторів для електрокарів та сонячних панелей на наступні 50–100 років. Каменем спотикання можуть стати екологічні побоювання та стратегія декарбонізації, оскільки видобуток фосфатів традиційно є вкрай брудним виробництвом.
Фінляндія: уран.
Раніше в лютому 2020 р. уряд Фінляндії дав дозвіл державній компанії Terrafame, яка раніше купила гірничодобувний комбінат «Тальвіваара», на видобуток урану як побічного продукту на одному із родовищ у Східній Фінляндії. Це рішення спочатку було оскаржене фінськими екологами, але зараз компанія отримала тимчасовий дозвіл на продовження робіт на нікелевому руднику в Соткамо до 31 березня 2029 р. і вийти на показник у 200 т на рік до 2026 р. За заявою компанії, подібний проєкт буде єдиним на території ЄС. Крім того, Фінляндія – європейський виробник нікелю, літію, кобальту – ключових металів для індустрії акумуляторних батарей. З метою розвитку цієї галузі, у тому числі, створення системи перероблення та повторного використання різних електронних компонентів, уряд Фінляндії опублікував у січні 2021 р. спеціальну стратегію, де одним із семи стратегічних завдань є перетворення Фінляндії на лідера у сфері «стійкого та відповідального» виробництва акумуляторів. Аналогічні стратегії були також прийняті у Швеції у грудні 2020 р. та в Норвегії у червні 2022 р. Враховуючи відносно великі родовища літію, кобальту, нікелю та графіту та високий рівень виробничих технологій, Північна Європа розраховує на залучення значних інвестицій та лідерство. для електрифікації транспорту ціна в Європи.
Гренландія: уран.
У Гренландії після виборів 2021 р. через загрозу радіологічної небезпеки було відновлено мораторій на видобуток радіоактивних елементів. Влада автономії, тим самим, припинила проєкт розробки родовища рідкоземельних елементів Кванефьєльд на південному заході острова, де вважався перспективним, а їх видобуток міг вестися тільки при одночасному вилученні уранової руди як побічного продукту, що викликало серйозні екологічні побоювання. Водночас австралійська компанія Tanbreez Mining Greenland продовжує працювати над родовищем рідкісноземельних елементів Танбреез у горах Крінглерне на півдні Гренландії, де уранові руди відсутні. Геолог Грег Барнес, який очолює компанію, у серпні 2023 р. заявив, що родовище Танбреез містить «більше ніж половину світових запасів рідкісноземельних елементів» і що «30% родовища складають особливо потрібні важкі рідкісноземельні елементи». За оцінками геолога, видобуток на родовищі може розпочатися вже у 2024 р., але при цьому ЄС і США поки що лише починають активно розвивати та розширювати технології з перероблення та збагачення такої сировини. Один із таких заводів знаходиться в естонському місті Сілламяе, а в сусідній з ним Нарві з 2025 р. планується налагодити перше в ЄС виробництво рідкісноземельних магнітів. Крім того, данській і гренландській владі ще належить завершити судовий розгляд, що почався 20 червня 2023 р. з компанією Greenland Minerals and Energy, яка восени 2022 р. змінила назву на Energy Transition Minerals і все ще має намір домогтися дозволу на розробку. вже вимагати відшкодування витрат. Компанія розглядає дії автономної влади Гренландії як експропріацію. Цікаво, що у 1970-ті рр. данська влада спочатку планувала добувати уранову руду на Кванеф’єльді як паливо для АЕС, які повинні були побудувати відповідно до першого плану розвитку енергетики, прийнятого в 1976 році.
На цьому фоні важливо відзначити, що зараз коаліція двох найбільших партій «Сіумут» і «Інуїт Атакатигііт», що править у Гренландії, спирається в тому числі на консенсус про обґрунтованість введення мораторію на видобуток урану та інших радіоактивних елементів у Гренландії. Довгий час «Сіумут» відстоював протилежну точку зору та виступав основною рушійною силою розвитку добувної промисловості в Гренландії, зокрема, на Кванефьєльді, підтримуючи видобуток урану як побічного продукту за відсутності ризиків для екології та громадського здоров’я. Партія погодилася вступити до панівної коаліції та змінити позицію у цьому питанні лише у квітні 2022 р., але, як показали вибори голови «Сіумуту» наприкінці липня 2023 р., не всі провідні партійці підтримують таке рішення. Наприклад, А. М. Хьог-Дам вважає, що Гренландія має досягти незалежності протягом наступних 10 років і розвиток добувної промисловості сприятиме цій меті. Кім Кільсен, раніше лідер «Сіумуту», вважає, що щодо видобування урану в Гренландії необхідно провести референдум, а партії слід зберегти колишню позицію і домагатися дозволу видобутку уранової руди та інших радіоактивних елементів на території острова. На внутрішньопартійних виборах перемогу здобув поточний голова Ерік Йенсен, прихильник прагматичного продовження коаліційної співпраці, який вважає, що з «уранового питання» суспільний настрій не збігається з позицією «Сіумуту». Але, враховуючи судовий розгляд, що почався, відсутність єдності в лавах партії та майбутні парламентські вибори в Гренландії, намічені на 6 квітня 2025 р., не можна виключати сценарій повернення до планів видобутку рідкісноземельних елементів на Кванеф’єльді. За оцінками вже згаданої австралійської Energy Transition Minerals, наданою у квітні 2021 р., родовище може задовольнити від 15 до 20% глобального попиту на рідкісноземельні елементи. Крім того, раніше у серпні 2022 р. канадська компанія Neo Performance Materials, яка займається очищенням та збагаченням рідкісноземельних елементів, придбала ліцензію на розвідку родовища Сарфарток, розташованого на південному заході Гренландії. Видобуту сировину компанія планує направляти на вже згадані виробничі об’єкти в Естонії для перероблення.
Загальні висновки
Підсумовуючи, варто сказати: описані виробничі проєкти, поряд з провідними позиціями Північної Європи у розвитку технологій декарбонізації та ВДЕ та ймовірним підвищенням найближчими роками ролі Норвегії в європейській енергетичній безпеці, говорять про те, що Північна Європа в сукупності робить ще один крок до повернення у велику європейську політику і займає значне місце у проєкті досягнення стратегічної автономії ЄС. Втім, якщо північні країни мають намір повністю реалізувати економічний та військово-політичний потенціал і зайняти нішу, порівнянну з франко-німецьким тандемом або об’єднаннями країн, наприклад, Вишеградською групою в управлінні ЄС, їм необхідно розширювати північну співпрацю та поглиблювати її у сфері енергетичної та економічної безпеки, оборонного планування та координації національних позицій в інститутах ЄС. У цьому плані висловлювання міністра закордонних справ Данії Л. Л. Расмуссена у січні 2023 р. про те, що «слабкій північній співпраці потрібно надати свіжі сили» і «підняти його на новий рівень», щоб «набути глобального впливу», вже не здається просто звичайним компліментом на адресу сусідів. Але якщо президент Фінляндії С. Ніїністе говорить про «північну фракцію» в рамках ЄС, то Л. Л. Расмуссен проти створення такого «блоку країн».
Щобільше, як справедливо вказують окремі коментатори, для нового рівня регіонального співробітництва в юридичному плані потрібно внесення змін до Гельсінського договору 1962 р., який є основою північного співробітництва, який до цього часу змінювався вже вісім разів. В інституційному плані Північна Європа може піти на створення профільних комітетів з питань оборонної та зовнішньої політики в рамках Північної ради та Ради міністрів північних країн та якогось Північного секретаріату, який би виконував схожі з Європейською комісією функції на регіональному рівні. Але подібні проекти вимагають повної або часткової відмови від принципу консенсусу, що так цінується північними країнами, який історично є опорою північноєвропейської інтеграції, тому заклики до них «відкинути менталітет малих держав» і «відмовитися від руйнівної традиції» консенсусу, коли «усі повинні погоджуватися про все» і згідно з якою «той, хто хоче найменше, вирішує найбільше», навряд чи знайдуть відгук в урядів країн Північної Європи.
Джерела:
- Europas största fyndighet för sällsynta jordartsmetaller finns i Kiruna. . Available at: https://lkab.com/press/europas-storsta-fyndighet-for-sallsynta-jordartsmetaller-finns-i-kiruna/
- Olserum blir riksintresse för sällsynta jordartsmetaller. Sveriges geologiska undersökning. Available at: https://www.sgu.se/om-sgu/nyheter/2023/maj/olserum-blir-riksintresse-for-sallsynta-jordartsmetaller/
- The Olserum Rare Earths Project In Southern Sweden – The Potential To Be Europe’s First REE mine. European Green Metals. Available at: https://europeangreenmetals.com/projects/olserum-rare-earths-sweden/
- Bluma E. Mineraljakten ökar kraftigt i Sverige. Aftonbladet, . Available at: https://www.aftonbladet.se/minekonomi/a/O82Jnk/mineraljakten-okar-kraftigt-i-sverige
- LKAB blir ägare till norska Reetec – för att förädla kritiska metaller. Nyteknik. Available at: https://www.nyteknik.se/nyheter/lkab-blir-agare-till-norska-reetec-for-att-foradla-kritiska-metaller/1623709
- REEtec Has Successfully Strengthened Key Positions. REEtec. Available at: https://www.reetec.no/artikler/reetec-styrker-ledelsen-i-selskapet
- Jones F. Norway To Develop Massive Phosphate Deposit. Mining Technology. Available at: https://www.mining-technology.com/news/norway-giant-phosphate-deposit/
- Finland To Become EU’s Only Uranium Producer. Reuters . Available at: https://www.reuters.com/article/us-terrafame-uranium/finland-to-become-eus-only-uranium-producer-idUSKBN2001T2
- Mining Firm Terrafame Receives New Environmental Permit. Available at: https://yle.fi/news/3-12501990
- Terrafame to start mining uranium in Finland by mid-2024. Mining. Available at: https://www.mining.com/terrafame-to-start-mining-uranium-in-finland-by-mid-2024/
- National Battery Strategy 2025 – Executive Summary. – Publications of the Ministry of Economic Affairs and Employment Enterprises, 2021, 26 p.
- Firms Aim To Boost Rare Earth Processing In The US. Chemical and Engineering News. Available at: https://cen.acs.org/materials/Firms-aim-boost-rare-earth/101/web/2023/08
- Rare Earths Processor Buys Rights to Mine In Greenland. Associated Press, . Available at: https://apnews.com/article/technology-canada-china-ffff79415fd7bc13e02cf2348d86e689
