ЧИ ЗМОЖЕ УКРАЇНА СТАТИ ПЕРЕДОВИМ ПОСТАЧАЛЬНИКОМ ГРАФІТУ У ЄС?

Війна в Україні порушила не лише кордони нашої держави, знищує наші будинки, вбиває наших громадян, вона також зламала традиційні ланцюжки ресурсних постачань. Цієї зими Європейський Союз (ЄС) був змушений диверсифікувати джерела імпорту газу, нафти, ядерного палива, вугілля, іншої сировини.
А нещодавно Єврокомісія представила законопроєкт щодо критичної сировини, у якому одним із найважливіших пунктів є диверсифікація джерел постачання критичних ресурсів та встановлення межі постачання не більше за 65% для одного зовнішнього виробника, окрім сировини, що походить з країн стратегічного партнерства.

Що це означає для України? Україна і Євросоюз ще у липні 2021 року уклали меморандум про Стратегічне Партнерство щодо сировинних ресурсів, відповідно вищезгадане обмеження на нас не поширюється. Тобто Україна може стати для Європи лідером з експорту критичної сировини, у переліку якої не останнє місце посідає графіт.

Коротко про графіт. Це природний мінерал, який являє собою алотропну форму вуглецю і є одним із найбільш затребуваних видів критичної сировини у світі. Насамперед через його використання як анодів в акумуляторах для електрокарів, попит на які очевидно зростатиме. Його унікальні властивості – електропровідність, м’якість і одночасно тугоплавкість, інертність до зовнішніх чинників, легкість, здатність до накопичення енергії, мастильність роблять його стратегічним для хімічної, металургійної, електротехнічної, енергетичної, військової та аграрної галузей промисловості Євросоюзу. А отримання у 2004 році графену – відокремленої з мільярдів шарів плівки графіту, яка має товщину в один атом, розширила можливості використання останнього до світу нанотехнологій! Тож не дивно, що ЄС прагне забезпечити ланцюжки надійних і безперебійних постачань цієї сировини.

Що може запропонувати Україна?

Про вітчизняний графіт дуже багато написано, ще більше сказано. Спробую виділити головне:

  • Родовища та прояви графіту в Україні сконцентровані у чотирьох графітоносних районах, які утворюють єдину графітоносну провінцію, що розташовується одразу на Дніпропетровщині, Донеччині, Запоріжчині, Кіровоградщині, Одещині та Хмельниччині;
  • Державним балансом запасів корисних копалин України обліковується 6 родовищ;
  • Налічується близько 100 рудопроявів та 400 точок підвищеної мінералізації;
  • Тільки запаси балансових родовищ становлять 18 мільйонів тонн природного графіту, завдяки яким Україна входить до п’ятірки найбільших у світі;
  • Перспективні ресурси графіту оцінюють приблизно у 100 млн тонн;
  • Український графіт – один із найякісніших у світі.

У 2021 році Україна стала шостим за величиною виробником графіту у світі. І це за умови, що до промислової розробки залучено тільки одне Заваллівське родовище, яке розробляється однойменним підприємством ТОВ “Заваллівський графіт”. Комбінат входить до 10 найбільших світових графітових виробників. Виробляє 25 марок графіту, серед яких найкращий – тигельний, а також іншу графітову продукцію, яка окрім внутрішніх споживачів, давно постачається на світові ринки. Це країни Європи – Німеччина, Франція, Бельгія, Велика Британія, Швейцарія та інші, країни Азії – Японія і Корея, США.

Міжнародний інтерес. До повномасштабного вторгнення навесні 2021 р. 70% групи компаній “Заваллівський графіт” придбала австралійська компанія Volt Resources Limited. Сума угоди склала $7,6 млн. Австралійці назвали купівлю частки українського підприємства дуже привабливою можливістю зайняти графітовий ринок Європи.

На мою думку, це дійсно так. Це угода, від якої виграють усі. З одного боку Volt Resources Limited отримує готовий, інтегрований об’єкт надрокористування з мінерально-сировинною базою, якої вистачить років на 100, з іншого боку, для вітчизняного виробника відкриваються додаткові можливості інвестування і збуту, які дає гірничодобувна компанія зі світовим ім’ям. І звісно, рентні платежі за видобуті надра, які наповнюють державний бюджет.

До війни австралійці мали амбітні плани – збільшити видобуток на Заваллі до 100 тис. т/рік до 2025 року! Військова агресія російської федерації внесла свої корективи у плани Volt Resources. “Заваллівський графіт” понад пів року перебував у простої. У серпні 2022 року австралійцям вдалося залучити додаткові кошти для розвитку графітового виробництва, і підприємство відновило свою роботу. Прогнозні об’єми виробництва на 2023 рік оцінюються у 9000 тонн графітової продукції. І європейські ринки вже чекають на неї.

Окрім “Заваллівського графіту” спецдозволи на видобування графітової руди мають ще три компанії. Це ТОВ “Українська постачальна група”, що має дозвіл на розробку родовища ділянка “Зарічна” на Одещині і ТОВ “Розвиток Побужжя”, якому надано спецдозвіл на видобування графіту Балахівського родовища на Кіровоградщині. Згадані компанії пов’язують з BGV GROUP MANAGEMENT Геннадія Буткевича.

Нещодавно після майже двох років судової тяганини спецдозвіл на видобування графіту отримало ТОВ “Спис Україна”, яке входить до складу ONURGroup. Йдеться про Городнявську ділянку Буртинського родовища графіту на Хмельниччині.

Зауважу, що за запасами графіту, його якісними показниками Буртинське родовище не поступається відомому Заваллівському. Балансові, детально розвідані (категорія В+С1) запаси Городнявської ділянки, на яку видано спецдозвіл, оцінюються у 6584,7 тисяч тонн вуглецевого графіту та за категорією С2 – 898,9 тисяч тонн. За очікуваної річної потужності видобутку у 55,9 тисяч тонн, зазначених запасів вистачить на 130 років. Крім потужної мінеральної бази, Городнявська ділянка має вдале розташування. Поряд проходять автомобільна дорога і залізничний шлях зі сполученням м. Звягель – м. Шепетівка, яка є ключовим залізничним вузлом. У районі ділянки проходить лінія електропередачі.

Звісно, до запуску виробництва ТОВ “Спис Україна” має зробити чимало: розв’язати земельні питання, пройти процедуру з оцінки впливу на довкілля (ОВД), скласти і погодити проєкт розробки, отримати дозволи на роботи підвищеної небезпеки і експлуатацію обладнання, дозвільну екологічну документацію. Підприємство очікує розпочати розробку наприкінці 2024 року.

Тут доречно нагадати, що відповідно до Закону України 2805-Х “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами”, який набуває чинності з 28 березня 2023 року, гірничодобувні підприємства, що розробляють корисну копалину відкритим способом, звільняються від обов’язку отримання гірничого відводу та мають погоджувати проєкт розробки лише в регіональному управлінні Держпраці (раніше проєкт погоджувався і в Державній службі геології та надр). Зазначені нововведення дозволять надрокористувачу зекономити щонайменше пів року і пришвидшити початок розробки. Це, зокрема, позитивно впливатиме на інвестиційну привабливість вітчизняних гірничодобувних проєктів.

За оцінками статистичного бюро Statista, у 2025 році загальна капіталізація ринку графіту досягне $27 млрд. Європейський Союз, який у зв’язку з війною в Україні був змушений частково відновити свої вугільні проєкти, обрав “зелену” енергетику своїм майбутнім. Енергетику, яка неможлива без графіту.

Потужна мінерально-сировинна база родовищ графіту, поєднана з вдалим географічним розташуванням, відкриває для нашої державі широкі експортні можливості якісної графітової продукції. Європа шукає надійних партнерів. Ними можемо стати ми.