Попри це, геологорозвідка майже не ведеться. Великі відкриття мідних родовищ поступово скорочуються
За даними нещодавнього дослідження, проведеного S&P, у світі спостерігається зменшення кількості нових великих родовищ міді. Основна частина приросту запасів за останнє десятиліття забезпечується за рахунок старих родовищ, оскільки галузь відмовляється від первинної розвідки.
Аналіз показав, що, хоча загальний обсяг видобутку міді зріс на 4% у річному вимірі, або на 61 млн тонн, більша частина цього приросту забезпечена завдяки раніше відкритим родовищам. На родовища, знайдені у 1990-х роках, припало 70%, або 43 млн тонн, від загального приросту.
Лише 14 родовищ було відкрито за останнє десятиліття, що становить лише 46,2 млн тонн, або 3,5% від світового обсягу міді. Чотири з цих родовищ були створені протягом останніх п’яти років (2019-2023), додавши всього 4,2 млн тонн до балансових запасів.
Ситуацію ще більше ускладнює той факт, що бюджети на розвідку міді залишаються значно нижчими за рівень десятирічної давнини, попри зростання цін на мідь. Хоча глобальний бюджет на геологорозвідку зріс на 12% у 2023 році, він все ще на 34% нижчий за піковий рівень 2012 року.
Основна увага, як і раніше, зосереджена на старих, добре відомих родовищах. Брак нових відкриттів є прямим наслідком того, що галузь продовжує зосереджуватися на зрілих родовищах — розширенні вже відомих запасів і активів, замість інвестування у нову геологорозвідку, яка могла б відкрити абсолютно нові родовища та запаси.
Ситуація ускладнюється тим, що бюджети на розвідку міді в доларовому еквіваленті залишаються значно нижчими за рівень десятирічної давнини, попри високі ціни на мідь. Бюджет на розвідку міді у 2023 році був на 34% нижчим від пікового показника 2012 року. Якщо врахувати інфляцію, ця різниця стає ще більш значною.
Латинська Америка залишається регіоном номер один для нових відкриттів.
З огляду на те, що в Латинській Америці знаходяться деякі з найбільших у світі мідних родовищ, і на цей регіон припадає майже 40% світового видобутку, не дивно, що більшість нових покладів міді було виявлено саме тут. За обсягом, 56%, або 730,9 млн тонн знайденої міді було виявлено в Латинській Америці. Цей регіон є головним центром геологорозвідки міді у світі, залучаючи понад третини всіх інвестицій у мідь за останні два десятиліття. Основні геологорозвідувальні роботи зосереджені в Чилі та Перу, на які припадає 573,9 млн тонн, або 79% всієї виявленої міді в Латинській Америці. Три найбільші відкриття у нашому списку також походять із цих країн: у Чилі — родовища Collahuasi та Los Bronces Underground, а в Перу — Cerro Verde.
Азійсько-Тихоокеанський регіон зайняв друге місце, представляючи 21% від загальносвітових розвіданих родовищ міді, завдяки кільком провідним активам, таким як Оюу Толгой (Hugo Dummett) в Монголії, Грасберг (Kucing Liar) в Індонезії та, зовсім нещодавно, Реко Дік у Пакистані.
США та Канада займають третє місце з 10% виявленої міді. Такі провідні активи, як Resolution і Safford, складають значну частину нашого списку. Проте найбільше відкриття в регіоні, Pebble, зазнало блокування через проблеми з регулюванням та суспільною незгодою, що робить його перспективи невизначеними. Проєкт KSM (Mitchell) і KSM (Iron Cap) компанії Seabridge Gold Inc. в Британській Колумбії зіткнувся з подібними труднощами.
Африка домінує в останнє десятиліття
Якщо розглядати останнє десятиліття, то явним лідером є Африка, на частку якої припадає 56% виявленої міді за цей період — майже вдвічі більше, ніж на Латинську Америку. Це насамперед пов’язано з відкриттями компанії Ivanhoe Mines Ltd. родовищ Камоа-Какула та Західного Форленда в Демократичній Республіці Конго у 2014 та 2017 роках відповідно.
Якщо подивитися на список 10 найкращих відкриттів останнього десятиліття, то лише кілька з них мають потенціал постачати значні обсяги міді на світові ринки. Какула безумовно є найбільшим відкриттям за останнє десятиліття, володіючи запасами 19,8 млн тонн міді, і може похизуватись одним із найвищих показників серед усіх відкриттів з 1990 року — 2,58%.
Родовища Камоа-Какула містять сульфідні руди, а плавильний завод також виробляє та продає сірчану кислоту, яка наразі імпортується переважно з Замбії. Покупцями концентратів та чорнової міді Kamco є дві китайські компанії: Citic Metal, державний холдинг Китаю, та Gold Mountains International Mining Co, дочка компанії Zijin Mining.
Короткострокова перспектива дефіциту
П’ятирічний прогноз вказує на значний дефіцит міді, починаючи з 2027 року. Однак найбільш актуальним є ринок концентрату, який вже перебуває в дефіциті і залишиться таким упродовж наступних п’яти років. Ціни на мідь відреагували на цю динаміку, нещодавно перевищивши 10 000 доларів за метричну тонну, а витрати на переробку знизилися до рекордно низького рівня. Прогнозується потенційний дефіцит концентрату в обсязі 2,2 млн тонн до 2032 року.
Аналіз термінів виконання показує, що заповнити цей пробіл у постачаннях буде непросто. Середній термін виконання — від відкриття до початку виробництва — для родовищ, які почали працювати в період 2005–2009 років, склав 12,5 року і невпинно зростав до теперішнього часу. Для родовищ, які почали працювати в період 2020–2023 років, середній термін розробки зріс до 18 років, що зумовлено більш тривалою фазою розвідки, отриманням дозволів і вивченням, а також довшим періодом між завершенням техніко-економічних обґрунтувань і початком будівництва. Це можна пояснити часом, витраченим на отримання фінансування та дозволів на будівництво.
З 239 великих відкриттів, включених до аналізу, 148 ще не перебувають у стадії розробки, 121 з яких ще не завершила техніко-економічні обґрунтування. Лише 15 завершили плани будівництва і почали видобуток. Таким чином, не тільки розмір нових родовищ менший, але й кількість готових до розробки відкриттів зменшується. Враховуючи стадію розробки багатьох потенційних активів, продукція з цих родовищ може не надійти на ринок достатньо швидко, щоб пом’якшити прогнозований дефіцит.
В таких умовах особливо важливо розглядати можливості щодо розширення та стимулювання геологічної розвідки такого критичного мінералу як мідь в Україні. На території України розвіданих родовищ міді немає, але відомо більш ніж 150 рудопроявів, і деякі з них можуть розглядатися як потенційні родовища.
В Україні відсутній якісний і цікавий для потужних компаній ринок геологічної розвідки і недостатньо стимулів для зацікавлення приватних компаній. Адже геологічне вивчення є дуже ризикованим, витратним, а спецдозвіл надто складно та дорого отримати. Фактично єдиний стимул для інвестицій у геологічне вивчення – якщо інвестор сьогодні має спецдозвіл на вивчення і за свої кошти вивчив та затвердив запаси, то потім протягом 3 років матиме право на подання заяви на отримання надалі цієї ж ділянки для видобування без змагання на аукціоні. Проте і від цього права після змін до законодавства у 2023 році і запровадження лише «наскрізних» дозволів майже нічого не лишиться у майбутньому, лише можливість продовжити через 20 років «наскрізний» спецдозвіл для подальшого видобування.
Таку ситуацію необхідно терміново виправляти, особливо у влучні моменти, щоб реалізувати наші міжнародні добувні амбіції.