Стрічки новин цього тижня переповнені новинами щодо пропозиції від якої неможливо відмовитися» майбутнього президента США Дональда Трампа щодо можливого придбання Гренландії. Окрім військово-стратегічного аспекту, що має відігрвати така експансія, важливу роль відіграє те, що лежить в надрах найбільшого острова в світі. Гренландія має запаси нафти, газу, рідкісноземельних елементів (РЗЕ) та уран. За першими двома позиціями — сукупна оцінка в 31,387 млрд бар нафтового еквівалента. Це можна порівняти з потенціалом Аляскії суттєво навіть у контексті всієї Арктики. Адже ще є фактор дорозвідки. Наша команда розбиралася, чому Гренладія – це критично важливо.
Географічно Гренландія належить до Північної Америки, однак адміністративно вона є автономною провінцією Данії. За площею Гренландія у 50 разів перевищує Данію. Протягом майже трьохсот років, аж до 1953 року, острів залишався колонією Данії. Гренландія має одну з найнижчих у світі густот населення — лише 0,03 особи на квадратний кілометр. Ісландські вікінги відкрили цей острів у X столітті та заснували поселення на його південно-західному узбережжі. Нині на території Гренландії, площа якої становить 2 130 800 км², мешкає всього 57 728 осіб. Основна частина населення, як і тисячу років тому, зосереджена на південному заході. Столиця Гренландії — місто Нуук, де проживає близько 17 тисяч осіб. Цікаво, що вікінги назвали острів «Гренландією», що означає «Зелена країна», адже в ті часи на південному заході справді було багато зелені. Назва острова мовою місцевих інуїтів — «Калалліт Нунаат» — теж перекладається як «Зелена країна».
Гренландія: шлях до незалежності та майбутній центр ресурсів
Попри автономію та значну залежність від данських дотацій, Гренландія наполегливо прагне до повної незалежності від Данії. З 1985 року острів має власний прапор і герб, а у 2008 році гренландці були офіційно визнані окремим народом, а місцева мова отримала статус державної. Нині 89% населення острова складають інуїти (ескімоси), решта – це данці, ісландці, канадці та представники інших національностей.
Основними заняттями місцевих мешканців залишаються рибальство та полювання. Гренландія повністю забезпечує себе лише рибою, тоді як усі інші продукти харчування імпортуються. Економіка острова залишається дотаційною, отримуючи щорічну фінансову підтримку від Данії у розмірі 500 мільйонів доларів США.
Транспортна інфраструктура Гренландії досить обмежена. На острів можна дістатися лише повітряним шляхом, причому головні аеропорти розташовані в містах Кангерлуссуак і Нарсарсуак. На самому острові відсутня розвинена мережа доріг, тож пересуватися доводиться на вертольотах або човнах. Цікаво, що такі звичні нам слова, як «каяк» і «іглу», походять саме з мови корінного населення Гренландії.
Гренландія поступово посилює свою геополітичну вагу завдяки багатим природним ресурсам. У найближчому майбутньому острів може стати одним із провідних гравців на світовому ринку критично важливих металів. Цей потенціал здатен змінити економічну модель Гренландії, зменшивши її залежність від дотацій та підвищивши роль у глобальній економіці.
Надра Гренландії багаті на корисні копалини, що охоплюють майже весь спектр металів. Золото, срібло, нікель, титан, цинк, молібден, ванадій, свинець, залізо, платинові метали та багато іншого — усе це можна знайти в гренландській землі.
У XIX–XX століттях на родовищі Івітут активно добували кріоліт, який широко застосовувався у виробництві алюмінію. На початку минулого століття тут також видобували мідну руду, графіт, уран, свинець і цинк. У ХХІ столітті, на тлі нових геологічних відкриттів, було відкрито родовище золота Налунак, що стало важливою частиною місцевої гірничої промисловості.
На початку 2000-х років Гренландію охопила «діамантова лихоманка». У 2007 році канадська компанія Hudson Resources виявила на острові найбільший алмаз вагою 2,5 карата. Це відкриття привернуло увагу геологів та старателів, які вирушили на північ у пошуках дорогоцінних каменів.
Одне з найвідоміших гренландських родовищ – «Чорний ангел», що славиться багатими запасами цинку, свинцю та срібла. Видобуток на цьому родовищі, розташованому в північно-західній частині острова, розпочався у 1973 році, але тривав лише до 1990 року.
Сьогодні ключовим ресурсом Гренландії є рідкісноземельні метали (РЗМ), запаси яких оцінюються у 38,5 млн тонн. Відомо про три основні райони із великими покладами цих елементів. Найбільшим є родовище Танбріз, яке вважається одним із найзначущих у світі. Тут залягають такі метали, як літій, берилій, цирконій, уран, ітрій, тантал, ніобій і торій.
Крім того, у Гренландії знаходиться унікальний комплекс із трьох уранових родовищ, сукупні запаси якого оцінюються у 270 тисяч тонн уранових оксидів і 11,13 млн тонн рідкісноземельних елементів.
Ще одне багатство Гренландії — величезні запаси вуглеводнів. За даними Геологічної служби США (2008 рік), у надрах острова може зберігатися до 17 млрд барелів нафти (приблизно 13% від світових запасів) і 148,21 млрд кубометрів газу (приблизно 30% світових запасів). З урахуванням газових конденсатів сумарні ресурси вуглеводнів досягають майже 52 млрд барелів нафтового еквівалента. При цьому понад 80% цих запасів розташовані на шельфі острова.
Гренландія має всі шанси стати ключовим постачальником рідкісних і стратегічно важливих ресурсів на світовий ринок. Її потенціал у галузі гірничої справи та енергетики може суттєво змінити глобальну економічну карту.
Гренландія: новий рубіж для розвитку гірничодобувної промисловості Арктики
Гренландія швидко стає центром уваги у сфері розвитку гірничодобувної промисловості Арктики. Геологорозвідувальні роботи тут проводяться дедалі активніше, охоплюючи широкий спектр корисних копалин: чорні, кольорові та дорогоцінні метали, уран, рідкісноземельні елементи (РЗЕ) і дорогоцінне каміння. За останнє десятиліття кількість виданих ліцензій на геологорозвідку зросла більш ніж у шість разів у порівнянні з 2002 роком.
Чому Гренландія стає ключовим гравцем?
- Танення льодовиків і доступ до нових територій
Глобальне потепління спричинило значне танення льодовиків. За останні роки вони відступили в середньому на 25 км, відкривши великі площі, які раніше були недоступні для геологічних досліджень. Це створило унікальну можливість для вивчення та розробки багатих корисними копалинами районів. - Прагнення економічної незалежності
Уряд Гренландії активно шукає способи зменшити залежність від фінансової допомоги Данії, розвиваючи мінерально-сировинний сектор. Нові родовища та розвиток видобувної промисловості можуть значно збільшити надходження до місцевого бюджету та підтримати економічну самостійність острова.
- Інвестиційна привабливість
Гренландія, будучи частиною Королівства Данії, пропонує інвесторам стабільне демократичне середовище, прозору економіку та легкий доступ до європейських ринків. Ці фактори роблять її особливо привабливою для міжнародних компаній.
- Величезний ресурсний потенціал
Надра Гренландії містять великі запаси майже невикористаних корисних копалин. Серед них — золото, срібло, платина, уран, тантал, літій, а також значні поклади рідкісноземельних елементів, які мають стратегічне значення для сучасної електроніки та зеленої енергетики.
- Транспортна доступність
Гренландія має добре розвинене узбережжя, порізане фьордами, а також незамерзаючі моря. Це полегшує транспортування корисних копалин із родовищ до міжнародних ринків.
Перешкоди на шляху до успіху
Однак розвиток гірничодобувної промисловості в Гренландії стикається із серйозними викликами:
- Суворий клімат і відсутність інфраструктури
Гренландія залишається однією з найхолодніших і найвіддаленіших територій у світі. Майже повна відсутність наземної транспортної інфраструктури ускладнює доступ до родовищ.
- Екологічний тиск
Зростаючий вплив зеленого руху викликає занепокоєння щодо екологічних наслідків гірничодобувної діяльності. Захист навколишнього середовища є важливим фактором у прийнятті рішень про розвиток нових родовищ.
- Політична та економічна конкуренція
Європейський Союз, зацікавлений у поставках рідкісноземельних елементів із Гренландії, одночасно занепокоєний впливом китайських компаній, які прагнуть отримати доступ до арктичних ресурсів.
Незамерзлі прибережні райони Гренландії є продовженням Канадського докембрійського щита і містять кілька металогенічних поясів. Сучасні геологорозвідувальні роботи вказують на високу перспективність цих територій для видобутку золота, нікелю, елементів платинової групи (ЕПГ), міді, свинцю, цинку, молібдену, танталу, ніобію, залізної руди, хрому, ванадію, титану, урану, численних промислових мінералів, алмазів, рубінів, сапфірів і рідкісноземельних елементів (РЗЕ).
Історія видобутку в Гренландії
Протягом століть Гренландія мала кілька значних гірничих об’єктів.
- Кріоліт: Місцева розробка кріоліту на родовищі Івітут тривала з 1854 до 1987 року.
- Мідь: Родовище Жосва працювало із 1904 до 1915 року, а шахта «Король Фредерик» — із 1851 до 1912 року, видобуваючи мідь і срібло.
- Уран: Рудовище Кванефельд функціонувало між 1958 і 1980 роками.
- Графіт: Під час Першої світової війни був запущений графітове родовище Амітсок (1915–1924 роки), який виробив близько 6 000 тонн графіту. Нині запаси цього родовища оцінюються у 250 000 тонн із середнім вмістом графіту 20%.
- Свинцево-цинкові родовища: У XX столітті розроблялися родовища Местервік, Блек Анджел і Іннатсуак.
- Золото: Із 2004 по 2015 роки функціонувало золоте родовище Налунак
Геологічна будова та металогенія Гренландії
Родовище Танбріз є одним із найбільших у світі за запасами рідкісноземельних елементів (РЗЕ). Його унікальність полягає у високій концентрації мінералів, що утворилися внаслідок пізніх та нерівномірно розподілених продуктів магматичної диференціації. Загальна площа родовища становить 136 км².
У рудах Танбрізу містяться такі цінні метали, як:
- Ніобій
- Тантал
- Цирконій
- Ітрій
- Рідкісноземельні елементи (РЗЕ)
- Літій
- Берилій
Окрім цього, у рудах є супутні радіоактивні елементи — уран і торій, які також можуть бути залучені до розробки залежно від регуляторних обмежень.
Оцінка запасів
За поточними оцінками категорії “інферед” (індикативні ресурси), родовище містить:
- 4,7 млн тонн евдіаліту, зокрема:
- 1,8% цирконію
- 0,2% оксиду ніобію
- 0,5% легких РЗЕ
- 0,15% важких РЗЕ
Родовище Танбріз має стратегічне значення для глобальної економіки, оскільки рідкісноземельні елементи є ключовими у виробництві сучасної електроніки, зеленої енергетики (зокрема вітрових турбін і акумуляторів), а також у космічній та оборонній галузях. Подальша розробка Танбрізу може суттєво зміцнити позиції Гренландії як провідного постачальника критично важливих мінеральних ресурсів.
Родовище Кваніфельд, розташоване в регіоні Гардар, є одним із найбільших у світі за запасами урану та рідкісноземельних елементів (РЗЕ). Ліцензія на розробку належить австралійській компанії Greenland Minerals and Energy Ltd.
Кваніфельд вирізняється унікальним поєднанням великомасштабних ресурсів і високої концентрації стратегічних елементів. Його розробка може відіграти вирішальну роль у задоволенні глобального попиту на критичні метали, які потрібні для високотехнологічної промисловості, оборонної сфери та розвитку зеленої енергетики.
США вже двічі намагалися придбати найбільший «актив». Перша спроба була зроблена ще в XIX столітті, а потім, у 1946 році, уряд Сполучених Штатів запропонував Данії продати тоді ще колоніальний острів за 100 млн доларів (за сучасними мірками – 1,3 млрд доларів). Данія відмовилася від угоди і, щоб захистити Гренландію, офіційно приєднала острів, надавши його жителям широкі повноваження щодо автономії. Гренландія й до сьогодні є частиною Данії, проте завдяки автономії має право самостійно розпоряджатися своїми територіями, зокрема й видобутком корисних копалин.
Отже, скільки ж коштує цей острів?
- У 1946 році, коли США вели найсерйозніші переговори з Данією щодо Гренландії, Гаррі Трумен запропонував 100 млн доларів у золотих злитках. Це еквівалентно 1-1,5 млрд доларів за сучасними мірками.
- А в 2019 році, під час першого президентства Дональда Трампа, датчанам було запропоновано вже 600 млн доларів на рік (не зовсім зрозуміло, чи на постійній основі) і неуточнена одноразова виплата на початку угоди.
Були й інші спроби:
- У 1868 році — відразу після покупки Аляски, щоб замкнути кільце навколо Канади, а потім вмовити її вступити до складу США.
До речі, Аляска тоді була куплена за 7,2 млн доларів — якщо рахувати в золотому еквіваленті, це становить близько 400-500 млн доларів за сучасними мірками, але є й радикально інші оцінки. У будь-якому разі в Росії вважається, що це була надзвичайно вигідна угода, а в США перші десятиліття вважали, що переплатили, зокрема через величезні витрати на освоєння територій.
- У 1910-х роках — це був зручний період через економічні проблеми Данії, але вона продала США іншу свою територію — Данську Вест-Індію за 75 млн доларів. Це архіпелаг у Карибському морі, тепер відомий як Американські Віргінські острови.
- Що стосується переговорів відразу після Другої світової війни, то серйозність намірів підкреслює простий факт — інформація про ці переговори була засекречена до 1970-х років. Існують і такі інвестиції.