Національна Асоціація добувної промисловості України висловлює стурбованість щодо проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303», оприлюдненого Державною службою геології та надр 26.02.2025.
Чому це важливо?
Проєкт постанови, на перший погляд, має на меті виявлення так званих «сплячих дозволів» на користування надрами. Однак, насправді, він не вирішує цієї проблеми, а лише створює додатковий тиск на добросовісних надрокористувачів, зокрема через відновлення планових та позапланових перевірок для підприємств з високим ступенем ризику.
📌 Основні проблеми проекту:
1️⃣ Мета не відповідає обґрунтуванню.
Проєкт постанови формально має на меті виявлення «сплячих дозволів» – тобто таких, які не використовуються для видобутку корисних копалин. Однак у пояснювальній записці до проекту вказано, що основним засобом для досягнення цієї мети є відновлення планових та позапланових перевірок для надрокористувачів з високим ступенем ризику.
Чому це проблема?
- Відновлення перевірок для понад 300 підприємств є надмірним заходом, оскільки лише 29 дозволів із них можуть бути потенційно «сплячими».
- Для виявлення таких дозволів достатньо провести точечні позапланові перевірки, а не масові планові, що створює додаткове навантаження на бізнес.
- У постанові № 303 вже передбачено механізм для позапланових перевірок у випадках загрози навколишньому середовищу, безпеці держави або недоотримання бюджетних надходжень. Цей механізм можна використовувати без прийняття нових нормативних актів.
2️⃣ Держгеонадра вже мають інструменти для виявлення «сплячих дозволів».
Проєкт постанови ігнорує той факт, що органи державної влади вже мають доступ до всієї необхідної інформації для ідентифікації «сплячих дозволів».
Які інструменти вже існують?
Щорічне звітування надрокористувачів.
Надрокористувачі зобов’язані щороку подавати звіти про виконання програм робіт, що дозволяє Держгеонадрам відстежувати, чи ведуться роботи за конкретними дозволами.
Щорічне звітування про облік запасів корисних копалин.
Звіти за формами № 5-ГР, № 6-ГР та № 7-ГР містять детальну інформацію про видобуток, втрати та інші показники, що дозволяють визначити, чи використовуються дозволи.
Податкові декларації з рентної плати.
Щоквартальне або щомісячне подання декларацій дозволяє податковим органам відстежувати, чи сплачуються кошти за видобуток корисних копалин.
Ці інструменти вже забезпечують повний контроль над діяльністю надрокористувачів. Проведення додаткових перевірок є надмірним і не вирішує реальної проблеми «сплячих дозволів».
3️⃣ Проєкт не враховує наслідки війни.
Через повномасштабне вторгнення багато підприємств стикнулися з форс-мажорними обставинами, що призвело до порушення термінів виконання програм робіт. Це не означає, що їхні дозволи стали «сплячими».
4️⃣ Відсутність чітких критеріїв.
Термін «сплячий дозвіл» досі не визначено в законодавстві, що створює ризик суб’єктивного тлумачення та зловживань.
Також варто зазначити, що Проєкт постанови не відповідає основним принципам державної регуляторної політики, зокрема доцільності, адекватності, ефективності та прозорості. Він не виконує мету, поставлену Президентом України, – провести аудит корисних копалин і змусити «сплячі дозволи» працювати на державу.
Проєкт у поточній редакції є невідповідним, неефективним і потенційно шкідливим для добувної промисловості України. Він не вирішує реальних проблем, а лише створює додатковий тиск на бізнес у складний час.
Ми закликаємо до розробки чітких законодавчих критеріїв для визначення «сплячих дозволів» та проведення на їх основі точкових перевірок лише для недобросовісних надрокористувачів.
