В цьому матеріалі ми підготували експрес-аналіз динаміки цін та стану ринку металів, що важливі для «зеленого» переходу, а також ті, що ми називаємо «Критичною сировиною».
Мідь
Ціна на мідь у третьому кварталі 2024 р. впала майже на 6% до попереднього кварталу, але залишилася вищою на 10% рівнів аналогічного періоду минулого року Ціна на мідь була волатильною протягом усього кварталу і опускалася до мінімальних рівнів березня 2024 р. через слабкий попит з боку Китаю та фіксації прибутку інвесторами. і для інших ключових кольорових металів.
Наприклад, настрої на ринку Китаю, які постійно змінювалися то на більш оптимістичні, то на песимістичні. % світового виробництва), де виник страйк, який досить швидко був врегульований компанією BHP, що володіє даним рудником, і ситуація з постачаннями з ДРК у зв’язку з катастрофою на залізничних коліях в Анголі, що ведуть до порту, через який вантажі вирушають далі до США та Європи. 50 базисних пунктів), і заяви Китаю щодо нового пакета заходів підтримки економіки наприкінці вересня сприяли зміцненню ціни на мідь.
За оцінками Міжнародної дослідницької групи з міді (ICSG), світове виробництво рафінованої міді у 2024-2025 рр. буде трохи перевищувати споживання (у 2023 р. у світі був дефіцит міді в розмірі 0,053 млн т). профіцит становитиме приблизно 0,47 млн т, а 2025 р. – 0,19 млн т у світлі закінчення ремонтних робіт і вирішення виробничих складнощів у найбільших країнах – виробниках металу, зокрема в Чилі. і будівництва створюють перспективи для зростання попиту. 9,9-10 тис. дол. США найближчими роками.
Нікель
Ціна на нікель знову повернулася на спадний тренд після зміцнення у другому кварталі 2024 р. Зниження до попереднього кварталу склало майже 12%, а до аналогічного періоду минулого року – 20%. Серед усіх ключових кольорових металів нікель продемонстрував найгіршу цінову динаміку в рамках третього кварталу, навіть попри новини про зниження процентної ставки ФРС США та нові заходи підтримки економіки Китаю. Масштабні обсяги пропозиції нікелю з боку Індонезії (за дев’ять місяців 2024 р. вироблено приблизно 1069,2 тис. т у перерахунку на чистий нікель, що на 6,5% вище, ніж за аналогічний період 2023 р.) та зростання виробництва рафінованого нікелю в Китаї продовжують негативно впливати на світові ціни на метал.
Згідно з повідомленнями ЗМІ, у вересні виробництво рафінованого нікелю в Китаї збільшилося на 7,7% до попереднього місяця і на більш ніж 48% до аналогічного періоду минулого року, склавши майже 33 тис. т. Усього з початку року Китай виробив понад 241 тис. т рафінованого нікелю, що на 39% вище, ніж роком раніше, через введення нових потужностей. Водночас запаси нікелю на ключових біржах зросли на 90% з початку 2024 р. Ряд великих виробників починають вживати заходів, щоб спробувати утримати ціну від подальшого падіння та зберегти рентабельність своїх виробництв. З жовтня BHP заморожує своє нікелеве виробництво в Західній Австралії (проєкти Nickel West і West Musgrave) на найближчі три роки через надлишок пропозиції на ринку. Індонезія починає обговорювати питання врегулювання попиту та пропозиції на метал, щоб підтримати ціни. Про це заявив міністр гірничодобувної промисловості країни. Новини про виявлення нікелю на перспективній площі Wedei у Папуа – Новій Гвінеї (дванадцята країна за обсягами виробництва нікелю) вже чинили тиск на ціну і можуть у майбутньому посилити ситуацію з профіцитом пропозиції нікелю у світі. Однак не варто забувати про ситуації, які можуть виникати форс-мажорно та змінювати на певний час розклад сил на ринку.
Таким прикладом у третьому кварталі 2024 р. стали: скорочення виробництва в Індонезії китайською компанією Tsingshan (найбільший виробник у країні) через затримки з видачею квот на видобуток та нестачу сировини. Компанія була змушена розпочати закупівлю сировини у Філіппін. Або другий приклад – зупинення виробництва на найбільшому мадагаскарському нікель-кобальтовому проєкті Ambatovy через технічні неполадки на одній із виробничих ланок (на момент публікації огляду проблема ліквідована) – ринок ще оцінює масштаб наслідків цієї ситуації.
Водночас влада РФ розпочала обговорення потенційно можливе обмеження постачання урану, нікелю та титану на зовнішні ринки. Наразі більшість аналітиків залишаються стриманими у своїх прогнозах щодо ціни на нікель. Консенсус-прогноз було знижено і зараз передбачає, що ціна на нікель перебуватиме в районі 17-18 тис. дол. США у середньостроковій перспективі з тенденцією до зростання до 19 тис. дол. США до 2028 р.
Карбонат літію
Ціна на карбонат літію після деякої стагнації кварталом раніше продовжила падіння в третьому кварталі 2024 р. Зниження становило майже 24%. Падіння, порівняно з минулим роком, зросло до 67%. З кінця серпня ціна на карбонат літію стабільно торгується нижче за рівні в 11 тис. дол. США. Великий профіцит пропозиції та нові проєкти та плани з розширення великими гравцями виробництва літію у світі на тлі все також стриманого попиту з боку ключового споживача металу – виробників акумуляторних батарей підтримують низхідний ціновий тренд.
Водночас невеликі виробники літію у світі або вже зупинили виробництва, або знаходяться на порозі цього рішення – низькі ціни роблять виробництво нерентабельним. Великі гравці продовжують проєкти користуючись масштабом діяльності та з упевненістю, що найближчим десятиліттям попит на літій не тільки відновиться, а й зросте в рази у світлі екологічного порядку денного. Так Rio Tinto (друга у світі серед гірничодобувних компаній) купує американського виробника літію Arcadium. Потужності Arcadium становлять близько 75 тис. т еквівалента карбонату літію з планами збільшення вдвічі до 2029 р. З урахуванням цієї угоди компанія RioTinto стане третім у світі виробником літію після американської Albemarle та чилійської SQM. У Rio Tinto вже є два літієві проєкти – аргентинський Rincon та сербський Jadar, але видобуток на них поки що не здійснюється. Ситуація з уповільненням продажів електромобілів китайського виробництва і зростання мита в США і ЄС на дані автомобілі також не покращують картину попиту на літій. Країни ЄС підтримали ініціативу Єврокомісії запровадити додаткові збори на електротранспорт китайського походження, які можуть сягати 45%. Причиною стало розслідування, яке вказує на факт активного субсидування Китаєм виробництва електромобілів, що надає китайським компаніям перевагу на зовнішніх ринках. При цьому частина країн ЄС була проти чи утрималася від такого рішення. Ринок побоюється, що може виникнути торгове протистояння між ЄС та Китаєм.
Водночас ще у вересні компанія Tesla досягла в ЄС зниження мита на свої автомобілі, вироблені в Китаї, пославшись за даними відкритих джерел на те, що Китай надає менше субсидій компаніям з іноземним володінням. Консенсус-прогноз аналітиків трохи скоригувався у бік зниження, але, незважаючи на поточні рівні, все одно виглядає як оптимістичніший і становить 14 тис. грн. дол. США до кінця 2025 року із тенденцією до підвищення до 19 тис. дол. США у середньостроковій перспективі. Низка експертів продовжує вважати, що ціни на найближчий рік залишаться на поточних рівнях в районі 10 тис. дол. США за т.
Кобальт
Ціна на кобальт у третьому кварталі знизилася на 8% квартал до кварталу та на 24% рік до року. Основні причини даної динаміки – надмірна пропозиція металу на ринку та поступове витіснення кобальту як основний компонент акумуляторів для електротранспорту. У певні місяці частка безкобальтових батарей сягала майже 50%. Другий основний споживач кобальту – техніка та електроніка – до певної міри утримує ціни на кобальт на поточних рівнях, не даючи їм просісти ще більше. Попит на смартфони та іншу техніку відновився в Китаї, у США також ситуація покращилася, споживачі почуваються більш позитивно налаштованими. Представники галузі кажуть, що попит на кобальт є стійким і з боку аерокосмічної та оборонної галузей. Водночас на ціни кобальту тисне надмірна пропозиція.
Низка гравців на ринку готові знижувати ціни, тільки щоб розпродати накопичені запаси. За даними Інституту кобальту (Cobalt Institute), профіцит пропозиції кобальту у світі у 2023 р. становив 12,5 тис. т, збільшившись удвічі проти роком раніше. Водночас у серпні компанія Glencore повідомила, що припиняє накопичення кобальту на своїх складах (раніше компанія обмежувала постачання металу на ринок для підтримки цін), і ринок кобальту, ймовірно, буде профіцитним ще півтора-два роки. Ця подія також негативно вплинула на ціну металу, посиливши низхідний тренд. Середня ціна кобальту у 2022 р. дорівнювала 63 тис. дол. США за т, 2023 р. вона знизилася майже вдвічі до 34 тис. дол. США, а у третьому кварталі 2024 р. торгується загалом по 25 тис. дол. США. Традиційний підхід у видобутку зазвичай диктує зупинку або скорочення виробництва, коли ціни на сировину опускаються надто низько, щоб зберегти рентабельність, зменшити пропозицію на ринку і таким чином стабілізувати чи навіть зміцнити ціну на сировину.
У ситуації з кобальтом цей підхід не завжди оперативно і легко реалізовується для великих виробників, оскільки кобальт в основному є супутнім мінералом у видобутку інших ключових сировинних товарів – нікелю та міді. У світлі низьких цін на метал і можливості заробити на зростанні ринку повернулася активність хедж-фондів. Західні хедж-фонди, серед яких Anchorage Capital Advisors та Squarepoint Capital, цього літа активно купували фізичний метал. Попри падіння ціни на метал, виробництво загалом у світі продовжує зростати (як і в ситуації з літієм), зокрема в Індонезії та ДРК. І якщо західні компанії подекуди скорочують виробництва, то китайські компанії продовжують активно розвивати та збільшувати свої кобальтові потужності. Експерти очікують збереження профіциту пропозиції кобальту у світі найближчим часом. Консенсус-прогноз показує, що ціна поступово почне зміцнюватись і в середньостроковій перспективі повернеться до рівнів 2023 р. – 30–40 тис. дол. США за т.
Уран
Ціна на уран, ймовірно, на певний час припинила своє висхідне ралі і зафіксувалася на рівнях у 80-90 дол. США за фунт. Але як довго це триватиме, поки питання відкрите. Зниження ціни на уран у третьому кварталі 2024 р. склало 8% до попереднього кварталу, але приріст до аналогічного періоду минулого року залишився високим – майже 39%. Хоча глобальний попит залишається високим з тенденцією до подальшого зростання у світлі планів низки провідних держав щодо розширення атомних потужностей (тільки Китай будує 22 реактори з 58), ціна урану торгується зараз у відносно вузькому діапазоні. Побоювання, що «Казатомпром» не зможе досягти раніше заявлених рівнів видобутку через проблеми з наявністю сірчаної кислоти, необхідної при виробництві урану, не підтвердилися, і компанія прозвітувала в першому півріччі 2024 р. про зростання і в цілому про плани збільшення видобутку підсумку року. Зростання видобутку спостерігається і на канадських копальнях. Ці події знизили побоювання на ринку щодо ризиків обмежених постачань металу.
Водночас ситуація зі здобиччю урану в Нігері (приблизно 5% від світової) поки що залишається тривожною. Влада країни відкликала ліцензію на видобуток урану на одному з найбільших у світі родовищ (Imouranen) у французької компанії Orano у червні цього року. Компанія оголосила про зупинення робіт на ще одному своєму урановому руднику в Нігері (Arlit) через неможливість експортувати метал через кордон з Беніном, який залишається закритим з літа 2023 р. У серпні в США набрав чинності закон про заборону імпорту низькозбагаченого урану із Росії. Одночасно з цим залишаються застереження, які дозволяють у разі необхідності робити закупівлі аж до 2028 р. Але оскільки новина та ризики були враховані ринком ще наприкінці квітня травня 2024 р., то ця подія значно не вплинула на ціну урану, а накопичених запасів у США та ЄС вистачить приблизно на три з половиною роки. Після зниження наприкінці серпня та вересні 2024 р. до рівнів нижче 80 дол. США ціна на уран на останньому тижні вересня і зараз почала трохи зміцнюватися.
Водночас технологічні гіганти – Microsoft, Google та Amazon у рамках вересня оголосили про великі інвестиції в атомну енергетику. Потужні дата-центри потребують стабільного і достатнього притоку електроенергії, активний розвиток штучного інтелекту призводить до дефіциту електроенергії, що зріс, і компанії бачать розв’язання цієї проблеми в атомній енергетиці. Консенсус-прогноз аналітиків за ціною на уран станом на жовтень 2024 р. залишився без змін: очікується, що в найближчі кілька років ціна перебуватиме близько рівня 80-90 дол. США. У разі непередбаченого ринком обмеження постачань ситуація може змінитися, і ціни знову перевищать рівень 100 дол. США за фунт.
