В умовах сьогодення, декарбонізація – це життєво важливий процес для України та всього світу. Для досягнення цілей Паризької угоди (угода в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року) потрібно не лише використовувати новітні технології, а й забезпечити доступ до необхідних ресурсів для переходу на “зелені” рішення. Під час минулорічної конференції COP28 (Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату – головна світова подія в галузі екологічного реформування), яка щорічно збирає лідерів країн для обговорення проблем клімату, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш підкреслив важливість екологічного й етичного видобутку критично важливих мінералів для чистої енергетики. Вперше на такому рівні було запропоновано створення міжнародної Панелі з управління ресурсами для енергетичного переходу.
У цьому матеріалі ми розглянемо, як глобальна стратегія стійкого управління мінеральними ресурсами буде розвиватися на COP29. Це питання важливе не тільки для країн із розвиненою економікою, але й для України. Адже наша держава має унікальні можливості для розвитку у сфері видобутку й переробки мінералів, які потрібні для зеленого переходу, і може стати вагомим гравцем на світовому ринку. Такий розвиток не лише сприятиме зниженню викидів вуглецю, а й допоможе створити нові робочі місця, залучити інвестиції в регіони та загалом зміцнить енергетичну незалежність країни.
Енергетична система, що працює на основі чистих технологій, виглядає ключовим елементом у стримуванні глобального потепління на рівні 1,5 градуса Цельсія. Основні компоненти цієї системи – це критично важливі мінерали для енергетичного переходу, такі як мідь, літій, нікель, кобальт, марганець, графіт та рідкоземельні елементи. Кожна чиста технологія – від вітрових турбін і сонячних електростанцій до електромобілів та систем зберігання енергії – вимагає достатнього, надійного та доступного постачання цих мінералів.
Значення критично важливих мінералів у декарбонізованій енергетичній системі в останні роки стало важливою темою порядку денного у діяльності більшості національних урядів і міжнародних організацій. Серед них можна відзначити Міжнародне агентство з відновлюваної енергії (IRENA), яке в 2022 році створило свою першу Спільну рамкову програму з питань критично важливих мінералів для енергетичного переходу; Міжнародне енергетичне агентство (IEA), яке в 2023 році опублікувало свій перший Огляд критично важливих мінералів та провело перший міжнародний саміт з цього питання; а також Європейська економічна комісія ООН (UNECE), яка в 2024 році представить свій перший посібник щодо критично важливих мінералів для сталого енергетичного переходу.
Те, що Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш вперше в історії Конференції сторін (COP) – офіційної зустрічі сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату – запропонував створення Панелі з питань критично важливих мінералів для енергетичного переходу на COP28 в Дубаї, зробило цю проблему по-справжньому глобальною. ООН визнала, що досягнення декарбонізації, необхідної для виконання Паризької угоди, залежить не лише від доступу до технологій, але й від наявності необхідних ресурсів для зеленого переходу.
Здавалося, що світові лідери погодилися, що ООН має виступати як нейтральний посередник для обговорення та розробки загальних і добровільних керівних принципів для видобувних галузей і, врешті-решт, забезпечити стале розширення ланцюгів постачання критично важливих мінералів. Однак остаточні рішення COP28 щодо передачі кліматичних технологій, такі як Рішення 9/CP.28 «Посилення розвитку та передачі кліматичних технологій через Механізм технологій» і Рішення 10/CP.28 «Зв’язки між Механізмом технологій і Механізмом фінансування», не містили офіційних згадок про підтримку та інвестиції в стійкі ланцюги постачання критично важливих мінералів як основу для поширення зелених технологій. Це робить будь-яку риторику, заяви та оголошення менш життєздатними та послідовними у довгостроковій перспективі.
У своєму Листі до сторін і зацікавлених сторін перед COP29, Й.В. Мухтар Бабаєв, призначений президент COP29, підкреслив два стовпи бачення COP29: підвищення амбіцій і забезпечення дій, а також шляхи досягнення цих цілей через нову спільну кількісну мету з кліматичного фінансування, статтю 6, функціональний Фонд втрат і збитків, оновлені національно визначені внески, національні плани адаптації та інші інструменти. Відсутність питання критично важливих мінералів в офіційному порядку денному COP29 була до певної міри передбачуваною, оскільки це досі сфера, в якій існує величезна потреба в узгодженні взаємних інтересів між розвиненими і країнами, що розвиваються.
Головна ідея заяви Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша на COP28 полягала в тому, що “видобуток критично важливих мінералів для чистої енергетичної революції – від вітрових електростанцій до сонячних панелей і виробництва батарей – повинен здійснюватися стійким, справедливим і чесним шляхом.” Тлумачення різними зацікавленими сторонами понять “стійкий, справедливий і чесний” стане новою проблемою, яку розвинені країни і країни, що розвиваються, повинні будуть узгодити в найближчому майбутньому.
“Справедливий і чесний” шлях означає відхід від систематичної експлуатації країн, що розвиваються, яка проявляється у виробництві базових сировинних матеріалів. Практично це означає навчання робочої сили, створення робочих місць, диверсифікацію економік і збільшення доходів на основі обробки та переробки критично важливих мінералів, а не постачання їх у вигляді сировини до інших технологічних центрів.
У цьому контексті досвід Демократичної Республіки Конго часто використовується як успішний приклад того, як країна підвищила ціну на мінерали з $5,8 за кілограм на етапі видобутку до $16,2 за кілограм після переробки. Однак важливо підкреслити, що, хоча більшість копалень кобальту розташовані в ДРК, компанії, що належать цій країні, становлять менше ніж 5% виробництва, згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства.
Основні занепокоєння розвинених країн щодо критично важливих мінералів завжди стосувалися зростання попиту на ці мінерали, що глибоко впливає на сировинну залежність і посилює геополітичну напруженість. Ця залежність охоплює не лише видобуток сировини, але й її переробку та виробництво високотехнологічних компонентів геополітичними суперниками розвинених країн. Наразі Китай домінує в ланцюжку постачання батарей, включаючи переробку мінералів для батарей, виробництво катодних і анодних матеріалів, а також виготовлення батарейних елементів і електромобілів. За даними Міжнародного енергетичного агентства, Китай володіє 85% потужностей з виробництва батарейних елементів, 90% — з виробництва катодів і 98% — з виробництва анодних матеріалів у світі. Більше половини світової переробки літію та кобальту відбувається в Китаї. Країна також повністю контролює весь ланцюжок постачання графітових анодів і виробляє дві третини електромобілів у світі.
На нещодавно проведеному Першому Форумі високого рівня Партнерства з питань безпеки мінералів (MSP), ініційованому США, ЄС та іншими партнерами, розвинені країни наголосили на важливості діалогу щодо політик, які сприяють диверсифікації та стійкості ланцюжків постачання, а також на дотриманні високих екологічних, соціальних і управлінських стандартів.
Більші амбіції країн, що розвиваються, щодо активнішої участі у ланцюгу доданої вартості в галузі обробки та переробки критично важливих мінералів, у поєднанні з місцевим контролем, можуть змінити карту ринку критично важливих мінералів. Це може призвести до нових географічних розподілів центрів обробки та переробки, а також до нових аспектів узгодження та гармонізації існуючих норм, стандартів і ініціатив на цьому ринку.
Дітте Юуль Йоргенсен, Генеральний директор з питань енергетики Європейської комісії та одна із співголів Панелі ООН з питань критично важливих мінералів для енергетичного переходу, підкреслила, що ця панель допоможе розробити принципи для “забезпечення справедливого та прозорого підходу на глобальному рівні і для місцевих громад у всьому ланцюгу доданої вартості, з дотриманням найвищих стандартів сталого розвитку та розвитку людського потенціалу.”
Для місцевих громад це стане реальним лише за умови успішного впровадження фінансування, технологій та розвитку потенціалу, які підвищать роль і місце країн, що розвиваються, у ланцюгу доданої вартості. Створення нових копалень, заводів з обробки або переробки завжди вимагатиме значних затрат часу, капіталу та технічної експертизи. Якщо йдеться про африканський континент, інституції з фінансування розвитку (DFI) мають переглянути сприйняття ризиків і хеджувати ризики для тих, хто готовий залучити капітал. Посилення виробничих потужностей у регіонах, де існує лише база для видобутку сировини, ймовірно, зробить продукцію переробки дорожчою для кінцевих споживачів, тоді як місцеві громади безсумнівно отримають справедливішу частку на ринку.
Бажання місцевих ринків забезпечити “справедливий і чесний” енергетичний перехід за рахунок критично важливих мінералів є настільки сильним, що країни, що розвиваються, вживають обмежувальні заходи щодо експорту сировини. У середині 2023 року Намібія заборонила експорт літієвої руди, а Зімбабве – експорт необробленого літію. Таким чином, африканські країни змушують споживачів сировини або шукати нові ринки для імпорту необхідних мінералів для енергетичного переходу, або інвестувати у виробничі ланцюги з вищою доданою вартістю на місцевому рівні.
Ці приклади підтверджують одну з цілей, заявлених Панеллю Генерального секретаря ООН з питань критично важливих мінералів для енергетичного переходу: “Забезпечити, щоб країни та місцеві громади, наділені цими мінералами, повною мірою отримували економічні вигоди, включаючи додану вартість на місцевому рівні.” Для досягнення цієї мети необхідно запровадити правильну політику, доступне фінансування, чіткі вигоди для приватного сектору та навіть змінити торгівельні режими, щоб розвивати місцеву додану вартість.
Інша мета – “Посилити міжнародне співробітництво, зокрема через узгодження та гармонізацію чинних норм, стандартів і ініціатив, а також домовитися щодо напрямків для посиленої багатосторонньої співпраці” – здається більш здійсненною, оскільки обговорення цієї теми вже активно триває. У листопаді 2023 року Міжнародна рада з гірничої справи та металів (ICMM), Copper Mark та Гірнича асоціація Канади оголосили про початок процесу консолідації своїх індивідуальних стандартів у єдиний глобальний стандарт відповідального видобутку, з багатосторонньою системою нагляду.
У цьому контексті Панель ООН з питань критично важливих мінералів для енергетичного переходу вважається стороною, яка виступає мостом між розвиненими та країнами, що розвиваються, і спрямовує процес до консенсусу щодо будь-яких нормативних прогалин. Наразі до складу панелі входять 24 урядових учасники, включаючи країни Глобального Півдня.
COP29 може стати належним місцем для подальшого сприяння міжнародному та багатосторонньому діалогу з цього питання, оскільки диверсифікація та стійкість ланцюгів постачання критично важливих мінералів є одним із факторів, що дозволить потроїти глобальні потужності відновлюваної енергетики. А самі конференції COP є головними світовими форумами для будь-яких обговорень, пов’язаних з кліматом. Однак наразі зрозуміло, що якщо такий діалог відбудеться на COP29, він переважно проходитиме на рівні національних павільйонів або стендів програм ООН і не займе високого місця в офіційній програмі. Сподіваємося, що чим частіше це питання згадуватиметься високопоставленими учасниками, тим більше шансів, що тема отримає більш формалізоване місце на наступних конференціях COP.
Джерела:
“IRENA Members Pave Way for New Cooperation on Critical Materials,” International Renewable Energy Agency (IRENA), published March 22, 2022. https://www.irena.org/news/articles/2022/Mar/IRENA-Members-Pave-Way-for-New-Cooperation-on-Critical-Materials.
“Critical Minerals Market Sees Unprecedented Growth as Clean Energy Demand Drives Strong Increase in Investment,” International Energy Agency, published July 11, 2023. https://www.iea.org/news/critical-minerals-market-sees-unprecedented-growth-as-clean-energy-demand-drives-strong-increase-in-investment.
UNECE, Critical Minerals for the Sustainable Energy Transition. A Guidebook to Support Intergenerational Action (Geneva: UNECE, 2024), https://unece.org/sites/default/files/2024-04/RMYMG%20-%20Critical%20Minerals%20for%20Sustainable%20Energy%20Transition%20-%20A%20Guidebook%20to%20support%20Intergenerational%20Action.pdf.
United Nations, “Report of the Conference of the Parties on its Twenty-Eighth Session, Held in the United Arab Emirates from 30 November to 13 December 2023,” 2023, United Nations, p. 44, https://unfccc.int/sites/default/files/resource/cp2023_11a01_adv.pdf#page=44.
