Україна сьогодні стикається з серйозними проблемами в енергетичній сфері, нині акцент на питанні підняття тарифів на транспортування газу. Збільшення тарифів на транспортування газу настільки швидкі, що є реальний ризик потрапити у ситуацію, коли ми будемо рухатися у новий 2025 рік з катастрофічними наслідками: низьким рівнем зайнятості, підвищенням тарифів і залежністю від імпорту.
Тому експерти добувної галузі ставлять низку критичних питань, які повинні бути розглянуті на найвищому рівні:
1.Скільки газу буде переміщено від центру видобутку до центру зберігання? Це питання безпосередньо стосується ефективності розподілу ресурсів та здатності підтримувати стабільність енергетичних запасів у країні.
2.Який обсяг із центрів зберігання буде транспортуватись у центральні регіони, де немає видобутку? Без цього не можна забезпечити надійне постачання газу в життєво важливі регіони.
3.Скільки технологічного газу потрібно оператору ГТС для здійснення транспортування? Цей момент важливий для збереження працездатності газотранспортної системи і її ефективної роботи.
4.Чи не вважає оператор ГТС, що варто звернути увагу на сучасні компресорні станції, які будуть більш енергоефективні, на відміну від тих, які були виготовлені у 70-80-х роках, і які досі працюють? Технології, які залишаються вчорашнім днем, вимагають оновлення, щоб забезпечити надійність і знижене енергоспоживання.
5.Чи не хотів би регулятор НКРЕКП зібрати гравців газового ринку – як приватних, так і державних, щоб знайти спільні шляхи вирішення, щоб навіть розглянути вирішення проблемних питань власним газовидобутком? Адже спільна робота всіх гравців ринку може стати ключем до реформи і забезпечення енергетичної незалежності.
6.Що може призвести до інтенсифікації видобутку газу в країні та зниження фінансового навантаження для населення та суб’єктів господарювання? Тільки обговорення і прийняття рішень на високому політичному рівні допоможуть змінити ситуацію на краще.
Без серйозних змін у політиці формуванні тарифів, на жаль, ми можемо опинитися перед перспективою безробіття і економічної кризи. Зазначимо, що у добувній галузі 3000 ліцензіатів і вони мають працювати для підтримки економіки України у такі нелегкі часи, а не припиняти діяльність своїх підприємств. Це не просто питання енергетичної безпеки, це питання нашого майбутнього!
