Прозорість, інвестиції та боротьба з тіньовим сектором — головні теми цьоготижневого дайджесту НАДПУ, які формують новий ландшафт добувної промисловості.
Відкриті електронні аукціони доводять свою ефективність: за сім років роботи системи держава залучила до бюджету майже 7,8 млрд гривень від продажу спецдозволів на користування надрами. Цей ринковий механізм працює беззупинно — вже 25 березня 2026 року відбудуться нові торги, на які виставлено 12 ділянок із початковою вартістю понад 69 млн гривень.
Поки легальний бізнес готується до аукціонів та відновлює експортні потужності після стабілізації енергосистеми (як це зробив Полтавський ГЗК), екологічна інспекція посилює контроль, фіксуючи та зупиняючи незаконний видобуток корисних копалин.
Полтавський ГЗК відновив виробництво окатків після півторамісячної зупинки
Джерело: Forbes
Після півторамісячної паузи один із ключових гірничо-металургійних центрів України знову запрацював. Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат у Горішніх Плавнях відновив виробництво залізорудних окатків — продукції, що є важливою ланкою європейської металургійної індустрії.
Підприємство зупинило роботу 20 січня через перебої з електропостачанням, спричинені російськими атаками на енергетичну інфраструктуру України. Відновити виробництво вдалося після стабілізації енергосистеми та збільшення імпорту електроенергії.
Наразі комбінат працює з однією виробничою лінією, а залізорудні окатки вже знову прямують до ринків Центральної та Східної Європи. Для української гірничої галузі це не лише відновлення виробництва, а й сигнал про здатність індустрії адаптуватися до умов війни.
Попри це, перед компанією залишаються фінансові виклики — зокрема питання відшкодування ПДВ для експортерів та наслідки ліквідації одного з банків у Швейцарії.
Історія Полтавського ГЗК сьогодні — це водночас історія стійкості української промисловості, яка продовжує працювати навіть у найскладніших умовах.
ДЕІ фіксує незаконний видобуток торфу на Київщині
Джерело: Державна екологічна інспекція Столичного регіону
Незаконний видобуток корисних копалин залишається одним із викликів для української ресурсної політики. Цього тижня Державна екологічна інспекція Столичного округу повторно зафіксувала факт нелегального видобутку торфу на Київщині — поблизу села Андріївка у Макарівській громаді Бучанського району.
За даними інспекторів, роботи проводилися із використанням спеціалізованої техніки — екскаваторів і вантажівок — без будь-яких спеціальних дозволів на користування надрами. Поліція зупинила один із самоскидів із видобутим торфом, а інформацію про інцидент внесено до обліку правоохоронних органів.
Ситуація виглядає показово: попри попередні заходи реагування наприкінці лютого, незаконна діяльність продовжилася і на початку березня.
У Київській області сьогодні діє лише три спеціальні дозволи на видобування торфу, тоді як будь-які роботи за їх межами є прямим порушенням законодавства про надра.
Історія в Андріївці нагадує про важливу річ: ефективна система управління надрами — це не лише інвестиції та розвиток галузі, а й постійний контроль за використанням природних ресурсів.
Торги з продажу 12 спеціальних дозволів на користування надрами заплановані на 25 березня 2026 року
Джерело: Державна служба геології та надр України
Україна продовжує відкривати доступ до своїх надр через прозорі ринкові механізми. 25 березня 2026 року Державна служба геології та надр України проведе другі цього року аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
На торги виставлено 12 ділянок із покладами мінеральних і питних підземних вод, бурштину, лабрадориту та будівельного піску. Загальна початкова вартість лотів перевищує 69 млн гривень. Аукціони проходитимуть у режимі реального часу на платформі Прозорро.Продажі.
Усі ділянки ініційовані самими надрокористувачами — сигнал того, що бізнес продовжує шукати нові можливості для розвитку навіть у складних економічних умовах.
Система відкритих аукціонів за останні роки стала одним із ключових інструментів реформи надрокористування в Україні. Вона дозволяє державі прозоро розпоряджатися ресурсами, а інвесторам — отримувати доступ до нових проєктів на конкурентних умовах.
Наступні торги стануть ще одним тестом для ринку: чи зростає інтерес до українських надр і які ресурси сьогодні викликають найбільшу увагу інвесторів.
Майже 7,8 млрд грн — результат 7 років роботи Держгеонадр в системі Прозорро.Продажі
Джерело: Державна служба геології та надр України
Сім років тому Україна зробила крок до нової моделі управління надрами — відкритих електронних аукціонів. Сьогодні цей експеримент можна виміряти цифрами.
За даними Державної служби геології та надр України, від початку продажу спецдозволів через систему «Прозорро.Продажі» до державного бюджету вже надійшло майже 7,8 млрд гривень. Цей результат сформували 605 завершених аукціонів, а фінальна вартість лотів у середньому зростала більш ніж утричі від стартової.
Найбільший інтерес інвесторів викликали нафтогазові площі на Полтавщині та Харківщині — окремі ліцензії продавалися більш ніж за 1 млрд гривень.
За сім років у торгах взяли участь понад 1100 компаній, а середня конкуренція становить майже три учасники на лот. У деяких випадках боротьба була ще гострішою — до дев’яти претендентів за одну ділянку надр.
Історія електронних аукціонів демонструє просту річ: прозорі правила гри можуть перетворити природні ресурси на джерело інвестицій, конкуренції та доходів для держави.
Україна з весни 2026 року розпочне імпорт американського СПГ
Джерело: reNews
Новий енергетичний маршрут для України формується на карті Європи. Уже навесні 2026 року країна розпочне імпорт скрапленого природного газу зі Сполучених Штатів, що стане важливим кроком у диверсифікації постачання енергоресурсів.
Першу угоду про поставки уклала грецька компанія Atlantic – SEE LNG Trade S.A.. За домовленістю, американський СПГ надходитиме до термінала Ревітусса в Греції, після чого транспортуватиметься трубопровідною системою через Грецію, Болгарію, Румунію та Молдову до українського «Нафтогазу».
Цей маршрут демонструє, як енергетична географія Європи поступово змінюється. Країни Балканського регіону дедалі активніше інтегруються у спільну газову інфраструктуру, а нові ланцюги постачання формують альтернативу традиційним джерелам енергії.
Для України це означає більше, ніж новий контракт. У час, коли глобальні енергетичні ринки переживають період турбулентності, розширення доступу до міжнародних джерел газу стає важливим елементом енергетичної безпеки та економічної стійкості.
