Експерти Національної асоціація добувної промисловості України вважають принципово важливим, щоб запровадження Національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (НСТВ) враховувало реальні умови роботи українських підприємств.
Наразі у Верховній Раді опрацьовуються три законопроєкти, які пропонують різні моделі функціонування НСТВ:
№15386 від 7 липня 2026 року – законопроєкт про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. У запропонованій редакції він створює низку ризиків для передбачуваності системи, конкурентоспроможності підприємств та фінансування декарбонізації.
№15386-1 від 21 липня 2026 року – альтернативний законопроєкт про засади функціонування національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Вважаємо запропонований підхід більш збалансованим, зокрема завдяки поетапному запуску системи та поступовому зростанню вуглецевого навантаження.
№15386-2 від 23 липня 2026 року – альтернативний законопроєкт про національну систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. Документ містить комплексні механізми, які можуть поєднати вуглецеве регулювання з підтримкою модернізації та декарбонізації підприємств. Водночас окремі положення потребують доопрацювання.
Йдеться не лише про екологічне регулювання. Для добувної галузі НСТВ – це питання конкурентоспроможності, інвестицій, модернізації виробництва та здатності підприємств одночасно працювати на економіку й підтримувати державу в умовах війни.
Ми підтримуємо підхід, за якого система буде:
– поетапною та передбачуваною – підприємства мають отримати достатній час для адаптації та планування інвестицій;
– економічно збалансованою – вуглецеве навантаження має відповідати можливостям української економіки та не створювати критичних ризиків для експортерів;
– орієнтованою на декарбонізацію – кошти, які генеруватиме система, повинні працювати на модернізацію підприємств, енергоефективність і скорочення викидів;
– узгодженою з європейськими правилами – водночас із врахуванням специфіки української економіки та наслідків повномасштабної війни.
Окремо вважаємо важливим зберегти механізми сертифікатів декарбонізаційного зарахування та забезпечити можливість підтримки не лише майбутніх, а й уже реалізованих проєктів декарбонізації.
Також потребує уваги питання вуглецевого коригування експорту до ЄС. Механізми, пов’язані з CBAM, не повинні перетворюватися на додатковий фінансовий тягар для українських експортерів. Навпаки, вони мають створювати стимули для інвестицій у скорочення викидів.
Для добувної промисловості важливо, щоб НСТВ стало інструментом трансформації та модернізації, а не ще одним фактором втрати конкурентоспроможності.
Національна асоціація добувної промисловості України готова долучатися до подальшого доопрацювання законодавчої моделі НСТВ, представляти позицію галузі в діалозі з державою та брати участь у формуванні правил, які одночасно відповідають європейським підходам і реаліям української економіки.
