Український видобувний сектор одночасно переживає три реальності: падіння виробництва, зростання глобального попиту та внутрішні управлінські виклики. Від судових рішень щодо контрактів до мільйонних втрат державних компаній — галузь проходить тест на ефективність і прозорість. Експерти НАДПУ зібрали ключові події тижня, які показують, як формується нова модель управління надрами в умовах війни.
«БЕК «Технікс» має повернути «Укргазвидобуванню» 330 тис. грн за завищені роботи на свердловинах
Джерело: Expro.com.ua
Контракти у видобувному секторі дедалі частіше перевіряються не лише ринком, а й судами. Господарський суд Запорізької області зобов’язав ТОВ «БЕК «Технікс» повернути «Укргазвидобуванню» 330 тис. грн за завищення вартості робіт на свердловинах.
Суть спору — у трактуванні витрат. Підрядник включив до «технологічного очікування» роботи з дефектоскопії та обслуговування обладнання, які за договором мав виконувати власним коштом. Суд визнав ці витрати безпідставними: вони не підлягають оплаті замовником.
У результаті до рахунків було додано майже 50 годин робіт, що збільшило вартість послуг більш ніж на 330 тис. грн. Кошти підлягають поверненню разом із судовими витратами.
Цей кейс демонструє ширшу тенденцію для галузі: точність контрактних умов і контроль за їх виконанням стають критично важливими. У середовищі обмежених ресурсів і підвищеної уваги до ефективності навіть невеликі відхилення перетворюються на предмет юридичних рішень — і впливають на довіру до ринку.
«Метінвест» здобув міжнародну відзнаку за залучення фінансування для Північного ГЗК
Джерело: AgroNews.ua
Український видобувний сектор продовжує інтегруватися у глобальні фінансові ринки — навіть в умовах війни. Група «Метінвест» отримала міжнародну нагороду TXF Deals of the Year 2025 за залучення фінансування для модернізації Північного ГЗК.
Йдеться про кредитну лінію на €23,6 млн від Deutsche Bank строком на 11,5 років під гарантії фінської експортно-кредитної агенції Finnvera. Кошти спрямують на будівництво установки згущення відходів збагачення — проєкту, що поєднує виробничу ефективність із екологічною модернізацією.
Ця угода — більше, ніж окремий кейс. Вона демонструє довіру міжнародних інституцій до українських промислових активів та здатність компаній працювати з довгостроковими інструментами фінансування.
У новій реальності саме такі проєкти формують основу післявоєнного відновлення: інвестиції, що одночасно підвищують конкурентоспроможність і відповідають глобальним стандартам сталого розвитку.
Падіння у добувній промисловості склало 14%: ІЕД оновив оцінку скорочення ВВП України
Джерело: Агроперспектива
Українська економіка входить у весну з ознаками виснаження. У лютому реальний ВВП скоротився на 1,5% у річному вимірі — після падіння на 1% у січні, за оцінками ІЕД.
Найбільш вразливим залишається видобувний сектор: валова додана вартість тут знизилась приблизно на 14%. Причини — перебої у видобутку газу, залізної руди та вугілля на тлі атак на енергетичну та транспортну інфраструктуру.
Енергетика також втратила близько 14%, що безпосередньо вдарило по промисловості: переробка скоротилась на 7%, частина підприємств зупиняє потужності через дефіцит електроенергії та нові регуляторні бар’єри, зокрема CBAM.
Попри локальне зростання у торгівлі, загальна картина залишається крихкою. Додатковий тиск формують глобальні фактори — зокрема подорожчання палива через конфлікт на Близькому Сході.
Для видобувної галузі це означає складний період: відновлення напряму залежить не лише від внутрішньої стійкості, а й від безпеки інфраструктури та доступу до енергії.
Україна має 25 із 34 критичних мінералів ЄС, але їх видобуток стримується війною
Джерело: Zaxid.net
Україна володіє ресурсами, які можуть визначати енергетичне майбутнє Європи. У надрах країни — 25 із 34 критичних мінералів ЄС, включно з найбільшими в Європі запасами графіту, титану та марганцю. Проте війна різко змінила баланс між потенціалом і реальністю.
За останні роки видобуток ключових ресурсів обвалився: графіт — на 88%, титан — на 68%, марганець — майже наполовину. Причини — руйнування інфраструктури, перебої з електроенергією та безпекові ризики.
Парадоксально, але попит залишається. ЄС продовжує імпортувати українську сировину, іноді навіть у більших обсягах, ніж країна видобуває, використовуючи накопичені запаси. Водночас частка України у ланцюгах постачання критичних мінералів Європи залишається мінімальною.
Це створює ключове питання для галузі: чи зможе країна перетворити свій ресурсний потенціал на стратегічну перевагу. Відповідь залежить від відновлення видобутку, інвестицій у переробку та інтеграції у європейські виробничі ланцюги.
Експерти заявляють про мільярдні втрати «Укрнафти» через продаж сировини за цінами нижче ринкових
Джерело: Українські новини
На тлі зростання світових цін на нафту український державний сектор демонструє іншу динаміку. За оцінками, лише за два березневі аукціони «Укрнафта» могла недоотримати близько 914 млн грн, продаючи нафту за цінами майже вдвічі нижчими за ринкові.
9 березня різниця між ринковою ціною та фактичною реалізацією перевищувала 17 тис. грн за тонну. Схожа ситуація повторилась і 16 березня — із дисконтом понад 14 тис. грн. У підсумку виграв покупець, тоді як втрати понесла компанія та державний бюджет, який недоотримав також значні обсяги ПДВ.
Цей кейс оголює системну проблему: навіть у період високих цін ефективність державних компаній визначається не ринком, а якістю управлінських рішень і правил ціноутворення.
Для видобувної галузі це сигнал ширшого масштабу. Прозорість аукціонів і ринкові механізми продажу ресурсів стають не лише питанням прибутку, а й довіри до сектору та його здатності залучати інвестиції.
