Європейський регламент про таксономію – це важливий законодавчий інструмент, що докорінно змінює підходи до оцінки, вимірювання та звітування про сталий розвиток. У світі, що активно рухається до зеленої економіки, розуміння цих правил стає критично необхідним.
Зелені фінанси як рушійна сила змін
Фінансування, орієнтоване на сталий розвиток, відіграє вирішальну роль у боротьбі з кліматичними викликами. Чим більше коштів спрямовується на екологічно відповідальні проєкти замість тих, що завдають шкоди довкіллю, тим ближче ми до створення сталої економіки. Проте, незважаючи на значний інтерес до інвестицій, які допомагають планеті, ця сфера стикається з низкою проблем. Відсутність чітких визначень екологічних, соціальних і управлінських інвестицій (ESG) та поширення “грінвошингу” підривають довіру до компаній, що декларують свою прихильність сталому розвитку.
Європейська комісія взялася за вирішення цих викликів, розробивши план дій із двома стратегічними цілями:
- Забезпечити прозорість у сфері сталих фінансів.
- Переорієнтувати потоки капіталу на підтримку екологічно відповідальних проєктів.
Основою цього плану стала концепція таксономії – унікального механізму, що дає змогу чітко визначити, які економічні види діяльності є справді стійкими. Це нововведення спрямоване не лише на підвищення довіри інвесторів, а й на створення ефективної інфраструктури для переходу до зеленої економіки.
Цей інструмент має потенціал стати переломним моментом у глобальній економіці, визначаючи правила гри на десятиліття вперед.
Що таке Регламент про таксономію ЄС?
Регламент ЄС про таксономію (2020/852), що набув чинності в липні 2020 року, є фундаментальним законодавчим актом, покликаним сприяти переходу до стійкої економіки.
Його основна мета – створення чіткої системи класифікації екологічно стійких видів економічної діяльності. Ця система спрямована на залучення капіталу до проєктів, які суттєво сприяють реалізації цілей «Зеленого курсу ЄС», включаючи:
- досягнення кліматичної нейтральності;
- нульове забруднення;
- збереження біорізноманіття;
- перехід до циркулярної економіки;
- підвищення енергоефективності.
Ключові переваги таксономії для економіки та суспільства:
- Підвищення інвестиційної безпеки – чіткі критерії дозволяють інвесторам краще орієнтуватися в екологічно відповідальних проєктах.
- Боротьба з “грінвошингом” – захист приватних інвесторів від неправдивих екологічних заяв компаній.
- Підтримка бізнесу – допомагає компаніям адаптуватися до кліматичних викликів і стати більш дружніми до довкілля.
- Зниження ринкової фрагментації – забезпечує єдиний підхід до визначення “зеленої” діяльності в країнах ЄС.
- Спрямування інвестицій у критично важливі сфери – зокрема в галузі, які найбільше потребують фінансової підтримки для сталого розвитку.
У підсумку, таксономія ЄС – це універсальний інструмент, що перетворює амбітні кліматичні та екологічні цілі Євросоюзу на зрозумілі критерії. Вона створює спільну мову для бізнесу, інвесторів і політиків, допомагаючи ефективніше будувати стале майбутнє.
Цілі та заходи: що вважається сталим згідно з Регламентом таксономії ЄС?
Регламент таксономії визначає шість ключових екологічних цілей, які спрямовані на досягнення стійкого розвитку:
- Пом’якшення наслідків зміни клімату – утримання глобального потепління на рівні нижче 2°C до 2050 року та обмеження його до 1,5°C відповідно до Паризької угоди.
- Адаптація до зміни клімату – підготовка до поточних і майбутніх кліматичних змін та їхніх наслідків.
- Стійке використання та охорона водних і морських ресурсів – раціональне управління водними екосистемами.
- Перехід до циркулярної економіки – впровадження принципів повторного використання ресурсів і мінімізації відходів.
- Запобігання та контроль забруднення – зниження впливу шкідливих речовин на довкілля.
- Захист і відновлення біорізноманіття та екосистем – збереження природного середовища та його жителів.
Класи діяльності, що відповідають критеріям сталості
Регламент передбачає три категорії економічної діяльності, які можуть бути включені до таксономії:
- Первинна діяльність – безпосередньо сприяє досягненню однієї або кількох із шести екологічних цілей.
- Перехідна діяльність – спрямована на підтримку переходу до кліматично нейтральної економіки.
- Допоміжна діяльність – опосередковано підтримує реалізацію первинної діяльності.
Для визнання діяльності сталою, вона повинна **суттєво сприяти** досягненню хоча б однієї екологічної цілі з будь-якого з цих трьох напрямків.
Статус імплементації таксономії ЄС
На цей момент ЄС формально затвердив лише дві екологічні цілі:
– Пом’якшення наслідків зміни клімату.
– Адаптація до зміни клімату.
Також прийнято правила щодо розкриття інформації, що стосується діяльності у сферах природного газу та ядерної енергетики. Цей підхід дозволяє бізнесу та інвесторам орієнтуватися в критеріях сталості, сприяючи ефективному використанню ресурсів та досягненню цілей зеленого переходу.
Вирівнювання діяльності: що вважається суттєвим внеском згідно з таксономією ЄС?
Процес визначення, чи відповідає економічна діяльність критеріям таксономії, складається з кількох етапів, одним із яких є вирівнювання. Цей етап базується на застосуванні технічних критеріїв відбору (ТКВ), які визначають, чи робить діяльність суттєвий внесок у сталий розвиток.
Ключові умови для визнання діяльності екологічно сталою:
1.Суттєвий внесок у досягнення екологічної цілі
Економічна діяльність повинна мати потенціал для:
– Замінення діяльності з високим негативним впливом – наприклад, перехід на відновлювані джерела енергії.
– Позитивного впливу на довкілля – наприклад, відновлення екосистем.
– Зниження негативного впливу – наприклад, суттєве скорочення викидів парникових газів чи очищення стічних вод.
- Відсутність значної шкоди (DNSH)
Діяльність не повинна перешкоджати досягненню інших екологічних цілей. Наприклад, проєкти, які зменшують викиди, але завдають шкоди біорізноманіттю, не відповідають вимогам.
- Дотримання мінімальних соціальних гарантій
Діяльність повинна відповідати стандартам соціальної відповідальності, зокрема:
– Повага до прав людини.
– Захист трудових прав.
– Антикорупційні заходи.
Організації повинні дотримуватися таких міжнародних стандартів:
– Керівних принципів ОЕСР для багатонаціональних підприємств.
– Керівних принципів ООН у сфері бізнесу та прав людини.
-Декларації МОП про основні права та принципи у сфері праці.
- Відповідність технічним критеріям відбору (ТКВ)
ТКВ встановлюються у делегованих актах ЄС і включають конкретні порогові значення, які визначають, чи відповідає діяльність критеріям сталості.
Що таке “суттєвий внесок”?
Суттєвий внесок визначається через вплив діяльності на довкілля. Наприклад, це може бути:
– Перехід до відновлюваних джерел енергії.
– Зменшення шкідливого впливу інших видів діяльності (наприклад, очищення забруднених водойм).
– Покращення екосистем (наприклад, відновлення водно-болотних угідь).
Важливо зазначити, що діяльність, яка не відповідає всім умовам таксономії, не обов’язково є “несталою”. Вона може бути нейтральною чи мати потенціал для подальшого вдосконалення, щоб відповідати вимогам.
Практичне застосування
Хоча конкретні види діяльності не завжди прямо вказані в регламенті, технічні критерії та делеговані акти надають чіткі орієнтири для бізнесу й інвесторів щодо їхньої екологічної та соціальної відповідальності.
Звітність: які вимоги мають виконувати компанії?
З січня 2023 року компанії, які підпадають під дію Директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD), повинні дотримуватися нових вимог щодо розкриття інформації про свою екологічну сталість.
Що передбачає звітність?
Компанії зобов’язані включати в звіт про управління, який є частиною їхньої звітності зі сталого розвитку, такі ключові дані:
- Екологічна сталість діяльності – аналіз масштабу відповідності екологічним критеріям.
- Фінансові показники:
- Оборот – частка доходу, отриманого від екологічно стійких видів діяльності.
- Капітальні витрати (CapEx) – інвестиції в стійкі проєкти, технології та активи.
- Операційні витрати (OpEx) – витрати, спрямовані на підтримку екологічно стійких процесів.
- Ключові показники ефективності (KPI) – оцінка внеску в досягнення сталого розвитку.
Хто зобов’язаний подавати звіт?
- Компанії, що підпадають під дію CSRD:
Нові правила поширюються на всі великі підприємства та певні малі й середні компанії (SME), чиї акції котируються на біржі. - Компанії, які вже дотримувалися Нефінансової звітності (NFRD):
Вони раніше розкривали інформацію про:
- Екологічні та соціальні аспекти діяльності.
- Дотримання прав людини.
- Заходи боротьби з корупцією та хабарництвом.
- Гендерну різноманітність у радах директорів.
- Розподіл обороту, операційних і капітальних витрат, пов’язаних із “зеленою” діяльністю.
До сфери NFRD належать:
- Великі компанії з чисельністю працівників понад 500 осіб.
- Банки, страхові компанії та інші суб’єкти суспільного інтересу.
Чому це важливо?
Вимоги до звітності зі сталого розвитку допомагають підвищити прозорість бізнесу щодо екологічних і соціальних аспектів, спрямувати фінансові потоки на підтримку стійкої економіки та зміцнити довіру інвесторів і суспільства до бізнесу.
