Бездіяльність у боротьбі з глобальним потеплінням загрожує посиленням конфліктів та зростанням кількості жертв. Кліматичні зміни не провокують збройні конфлікти, але посилюють наслідки тих, що вже почалися, збільшуючи їх інтенсивність, що показало нещодавнє дослідження МВФ. А це в свою чергу посилює важливість перегляду та імплементації ESG-стандартів на всіх рівнях, зокрема, на національному.
Зміна клімату може вести до зростання соціальної напруги та агресії: спека підвищує градус побутового насильства, посилює поляризацію у суспільстві, збільшує частоту міжособистісних та міжгрупових конфліктів. Число збройних конфліктів в останнє десятиліття різко побільшало – як і середньорічна температура у світі та обсяг викидів СО2, які вважаються головною причиною глобального потепління.
В останні роки взаємозв’язок між кліматичними змінами та конфліктами привертає дедалі більше уваги як науковців, так і політиків. Наприклад, кліматична декларація COP28, опублікована у грудні 2023 року, порушила питання кліматичних змін, конфліктів, нестабільності та гуманітарних криз на найвищому політичному рівні в ООН. Причинно-наслідковий зв’язок між змінами клімату та зростанням кількості конфліктів, від побутового насильства до заколотів та громадянських воєн, виявляє цілу низку досліджень. За даними одного з них, зміна клімату на одне стандартне відхилення у бік вищої середньої температури або більш екстремальних опадів призводить до збільшення міжособистісного насильства на 4% та міжгрупових конфліктів – на 14%, за іншими оцінками – на 2,4% та 11, 3% відповідно.
Подібні оцінки та причинно-наслідкові зв’язки нерідко будуються на даних з країн із відносно низьким рівнем економічного розвитку та слабкими політичними інститутами. Багато досліджень наголошують на важливості інституційного контексту, запевняючи, що зміна клімату, взята окремо, не веде до виникнення насильницьких конфліктів, але може впливати на фактори, здатні їх провокувати, тоді як подальший перебіг подій залежить від якості управління та інститутів у країні.
Це можна порівняти зі зростанням дорожньо-транспортних пригод у незгоду. Аварії, як правило, виникають внаслідок помилки водія чи збою техніки – без цього сам дощ не вплинув би на кількість автомобільних аварій, що трапляються й у ясні дні; однак опади можуть збільшити ймовірність і помилок водія, відмови техніки, а також ризик, що невелика неточність спричинить серйозні наслідки. Аналогічно кліматичні умови можуть бути ні необхідними, ні достатніми для виникнення конфліктів, проте істотно впливати на їхню ймовірність й інтенсивність.
Щоб визначити причинно-наслідковий зв’язок між кліматичними змінами та конфліктами, експерти МВФ у свіжому дослідженні зіставили дані про погоду та збройні конфлікти за період з 2013 по 2022 роки у 168 країнах. Новий підхід МВФ полягав у зіставленні щомісячних даних про температуру, кількість опадів та інтенсивність конфліктів на рівні 2504 субрегіонів, на які дослідники розділили країни світу. Зазвичай річні, а не щомісячні показники кліматичних умов, що використовуються в дослідженнях, можуть приховувати зміну динаміки протягом року, а дані на рівні окремих країн – різницю в соціальних, економічних і політичних умовах на рівні регіонів, пояснюють автори свій вибір даних. Дослідження включає понад 300 тисяч спостережень по всіх групах країн за рівнем доходів і економічного розвитку, країн з ринковою економікою, що формується, і економік, що розвиваються.
Дослідження МВФ показало, що зростання середньої температури та кількості опадів не має зв’язку з виникненням збройних конфліктів, але надмірна спека посилює конфлікти там, де вони вже спалахнули. Підвищення середньомісячної температури на кожен 1% збільшує інтенсивність конфліктів, вимірювану як частку загиблих від населення субрегіону, на 0,2%.
Варто зазначити, що економісти-дослідники з МВФ використовують Упсальську програму даних про конфлікти (Uppsala Conflict Data Program, UCDP) – основного світового постачальника даних про організоване насильство. За визначенням UCDP, збройний конфлікт – це заперечення права управління та/або території двома сторонами, щонайменше одна з яких є державою, із застосуванням збройної сили, що призводить до загибелі щонайменше 25 осіб протягом одного календарного року.
Високотемпературні ризики
Розрахунки показали, що кореляція між температурою, кількістю опадів і початком конфліктів статистично незначна, тобто ці кліматичні зміни власне не є тригером збройних конфліктів. Цей результат є цілком логічним, зазначають автори, адже конфлікти пояснюються цілим комплексом факторів, включно з якістю інститутів, політичною ситуацією, соціально-економічними умовами.
Але за обмеження вибірки лише тими субрегіонами, де на момент різких погодних змін збройні конфлікти вже почалися, розрахунки показали сильний взаємозв’язок між перевищенням температурної норми та інтенсивністю конфлікту. Кожен 1% підвищення температури повітря протягом місяця, порівняно з нормою, посилює інтенсивність конфлікту на субрегіональному рівні на 0,2%, тобто спека посилює збройні конфлікти, збільшуючи кількість їх жертв. При цьому вплив аномальних опадів на інтенсивність конфліктів виявився незначним.
Температурний ефект зберігається для всіх субрегіонів країн з ринковою економікою, що формується, і країн, що розвиваються, незалежно від відмінностей у політичній та соціально-економічній ситуації та економічній активності на рівні регіону, зазначають дослідники.
Кліматичні шоки можуть посилювати чинні конфлікти через чотири головні канали:
- посилення конкуренції за ресурси за їх нестачі після тих чи інших природних катаклізмів;
- виникнення загрози продовольчої безпеки: зміна клімату може знижувати врожай, викликаючи, своєю чергою, соціальні заворушення в країнах, що розвиваються;
- міграція, пов’язана зі зміною клімату, може посилювати конкуренцію за ресурси та розпалювати конфлікти у регіонах із напруженою соціально-економічною ситуацією;
- економічні потрясіння: природні катаклізми можуть руйнувати інфраструктуру, збільшувати безробіття та скорочувати доходи, призводячи до зростання бідності, соціальних хвилювань, політичної нестабільності.
Огляд досліджень щодо зв’язку змін клімату та конфліктів показав, що кліматичні умови породжують конфлікти в регіонах, що залежать від сільського господарства, якщо поєднуються з іншими соціально-економічними та політичними факторами, такими як низький рівень економічного розвитку та маргіналізація політичної системи. Стихійні лиха значно збільшують ризик жорстоких громадянських конфліктів у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, що мають високий рівень нерівності та мляве економічне зростання.
Найгірший сценарій
Отриманий взаємозв’язок температурних шоків та збільшення інтенсивності конфліктів оцінює втрати людських життів та не враховує інші деструктивні наслідки конфліктів, пов’язані з руйнуванням людського та фізичного капіталу, зазначають дослідники МВФ. При цьому глобальний масштаб майбутньої шкоди може бути керований – він безпосередньо залежить від політики у сфері клімату.
Міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату (IPCC) у своїх прогнозах виходить із п’яти базових сценаріїв. Найбільш несприятливий з них, під назвою RCP 8.5, передбачає відсутність зусиль по боротьбі зі зміною клімату та підвищення викидів СО2 протягом усього XXI століття, що призведе до зростання середньої глобальної температури до середини та до кінця століття на 2,4°C та 4, 4°C відповідно. У разі реалізації такого сценарію до 2060 року, людських жертв серед населення конфліктуючої країни лише через зростання температур зросте на 12,3%, розрахували дослідники.
Це підкреслює, наскільки серйозними є ризики глобального потепління для миру та безпеки, наскільки важлива боротьба зі зміною клімату та політика, яка дозволяє запобігати і вирішувати конфлікти, а значить і емпірично актуалізує всю ESG-повістку. У наших майбутніх матеріалах ми зможемо простежити те, як саме добувна галузь стає лідером у цьому напрямку, будуючи новий образ найтехнологічнішої та «зеленої» галузі.
