Експерти Національної асоціації добувної промисловості України зібрали головні новини добувного сектору нашої країни за тиждень.
Ціни на залізну руду знизилися на 3% у травні
Наприкінці травня — на початку червня 2026 року світові ціни на залізну руду почали знижуватися після тривалого відновлення, яке тривало з березня. Станом на 3 червня вартість руди з вмістом заліза 62% у порту Циндао становила $106,8 за тонну CFR — на 3,3% менше, ніж 1 травня.
Середня ціна у травні сягнула $111,2 за тонну проти $109,4 у квітні. На початку місяця котирування перевищували $114–115 за тонну завдяки пожвавленню закупівель китайськими металургійними підприємствами та покращенню маржинальності виробників сталі.
Однак після 18 травня зниження прискорилося. На ринок тиснули високі запаси руди в портах Китаю, зростання глобальних постачань, слабкий попит на сталь і ризики обмеження виробництва через екологічні перевірки у китайських провінціях.
У короткостроковій перспективі аналітики очікують збереження цін у межах $105–110 за тонну CFR. Подальша динаміка залежатиме передусім від відновлення попиту в Китаї.
Миколаївський глиноземний завод планують виставити на приватизацію за 6,3 млрд грн
Фонд державного майна України планує виставити Миколаївський глиноземний завод на приватизаційний аукціон наприкінці 2026 року. Орієнтовна стартова ціна підприємства становитиме 6,3 млрд грн, повідомляє видання «МикВісті» з посиланням на план великої приватизації.
Підготовку об’єкта до продажу мають завершити до грудня. Проведення аукціону попередньо заплановане на листопад або грудень 2026 року. Окремо до переліку активів увійшли боксити та глинозем зі стартовою вартістю близько 1 млрд грн і 1,5 млрд грн відповідно.
Загалом план приватизації на 2026 рік передбачає продаж державних активів на понад 29 млрд грн. Серед інших великих об’єктів — Одеський припортовий завод, стартову ціну якого оцінюють у 4,3 млрд грн.
Головними викликами для приватизації та перезапуску МГЗ залишаються воєнні ризики та проблема накопичених шламових відходів. Україна розраховує залучити стратегічного інвестора, зокрема зі США або Індії.
Добувна промисловість України зберігає значний потенціал попри виклики війни
Українська добувна промисловість залишається одним із ключових секторів економіки, формуючи 4–6% ВВП країни. Після скорочення виробництва на 30% у 2022 році галузь частково відновилася, однак продовжує працювати в умовах воєнних ризиків, втрати потужностей, дефіциту кадрів і зростання витрат.
Серед головних проблем — подорожчання електроенергії та логістики, експортні обмеження, невідшкодування ПДВ, а також втрата шахтоуправління «Покровське», яке було найбільшим джерелом коксівного вугілля в Україні.
Водночас галузь має значні перспективи. Україна володіє родовищами 24 із 34 критичних мінералів, визначених ЄС, зокрема літію, графіту й титану. Нові можливості для залучення інвестицій відкривають партнерство зі США у сфері критичних копалин та участь у європейських програмах.
Післявоєнна відбудова також стимулюватиме попит на метал, цемент, щебінь та інші матеріали, необхідні для відновлення країни.
Американсько-український інвестиційний фонд досі не отримав внесків від сторін
Американсько-український інвестиційний фонд відбудови, створений у межах угоди про співпрацю у сфері корисних копалин, досі не отримав фінансових внесків від України та США. Про це повідомляє «Телеграф» із посиланням на відповідь Агенції з питань підтримки державно-приватного партнерства.
Угоду підписали 30 квітня 2025 року, а процедури для запуску фонду завершили 23 травня. Українська сторона визначила уповноважених представників і затвердила порядок здійснення внесків. Водночас інформація про потенційні родовища, ліцензії та фінансові розрахунки має обмежений доступ.
Першим практичним проєктом у межах співпраці може стати розробка літієвого родовища «Добра» у Кіровоградській області. Переможцем конкурсу став консорціум TechMet та The Rock Holdings. Мінімальний обсяг запланованих інвестицій становить $179 млн, з яких $12 млн мають спрямувати на геологорозвідку та аудит запасів.
Україна продовжує переговори з ЄС щодо послаблення впливу CBAM
Україна шукає можливості пом’якшити вплив механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM на вітчизняну промисловість. Найбільші ризики стосуються металургії, яка вже втрачає замовлення на ринку ЄС.
За оцінками GMK Center, у першому кварталі українські підприємства недоотримали понад 1,1 млн т експортних замовлень. До 2030 року втрати металургійного експорту можуть сягнути $1,75 млрд, а сукупні платежі за CBAM у 2026–2030 роках — €1,2 млрд.
Однією з проблем стала оцінка впливу механізму на Україну із застосуванням дефолтних показників викидів замість фактичних. Єврокомісія вже визнала необхідність коригування підходу. Україна прагне домогтися можливості використовувати фактичні дані про викиди без очікування до 2027 року.
Питання спеціального режиму для України також порушили у Європарламенті. Представники бізнесу закликають відтермінувати застосування CBAM щонайменше на три роки, щоб підприємства змогли спрямувати ресурси на модернізацію.
