23 жовтня Інформаційно-аналітичний центр GMK Center в партнерстві з провідними галузевими асоціаціями провів Круглий стіл на тему «Як СВАМ послабить економіку України», під час якого презентував унікальне дослідження про вплив вуглецевого податку ЄС на українську економіку.
Представники НАДПУ також взяли участь у засідані.
CBAM змінює правила міжнародної торгівлі. Запроваджуючи CBAM, ЄС дав новий поштовх «зеленому» курсу – країни та компанії переглядають свої кліматичні цілі, щоб продовжити торгівельні відносини з ЄС.
CBAM створить нові торгівельні бар’єри, що зменшать доступ до європейського ринку для тих виробників, які не можуть дотримуватися екологічних норм ЄС. CBAM також призведе до перебудови ланцюжків постачань, якщо європейські торгівельні партнери не будуть готові дотримуватися сильніших кліматичних амбіцій.
Для України введення CBAM є досить болючим, оскільки більше половини українського експорту товарів йде до ЄС. Під час війни ЄС став основним торговим партнером з огляду на заблоковані українські морські порти. Експорт дозволяє українським компаніям продовжувати виробничу діяльність, підтримувати зайнятість і функціонування місцевої економіки.
Період війни втрачено для адаптації економіки України до цілей зеленого переходу. У післявоєнний період Україна матиме обмежені можливості для стимулювання декарбонізації.
Зараз Україна готується стати членом ЄС. Для виконання умов вступу до ЄС Україна приводить своє законодавство у відповідність до європейської кліматичної політики:
• Верховна Рада ухвалила закон про основні засади державної кліматичної політики;
• Україна вже запустила систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів;
• У 2024 році український парламент ухвалив закон про комплексне запобігання та контроль промислового забруднення.
Український уряд обговорює впровадження системи торгівлі викидами (СТВ) парникових газів. Відповідно до проєкту стратегії, представленого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, пілотний етап української СТВ може розпочатися у 2026 році.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України також планує розробити та затвердити новий Національно визначений внесок до Паризької угоди у 2025 році.
Впроваджуючи всі вимоги європейського законодавства, Україна в результаті матиме таке ж регуляційне поле, як і ЄС, і не створюватиме жодного ризику витоку вуглецю. Майбутнє України пов’язане з ЄС. Отже, ЄС не повинен бути зацікавлений у погіршенні стану української економіки, оскільки тільки сильна Україна може зробити ЄС сильнішим.
Саме тому під час дискусії було озвучено консенсусну пропозицію всього експертного середовища у вигляді виключення України з CBAM за статтею 30.7, таке рішення є логічним. З одного боку, це стане справжнім випробуванням механізмів, включених до регулювання CBAM. З іншого боку, таке рішення дозволить Україні ще більше інтегруватися в європейську економіку, що є вигідним для ЄС.
Враховуючи те, що союзницький європейський ринок є головним для експортної продукції ГМК України, то таке рішення є не просто логічним. Російське вторгнення, спричинило значні руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури. За оцінками Київської школи економіки, тільки прямі збитки становили $155 млрд. Воно цілком відповідає логіці Угоди про Асоціацію, Меморандуму про співробітницво у галузі критичної сировини, озвученого президентом «Плану перемоги».
Саме тому Національна асоціація добувної промисловості України звертається до Уряду, всіх профільних органів центральної влади та парламентарів долучитися до переговорного процесу щодо імплементації такого рішення у скрутний для держави час.
