Національна асоціація добувної промисловості України підтримує рішення Уряду щодо обмеження експорту металобрухту. Вважаємо його економічно обґрунтованим, своєчасним і таким, що відповідає національним інтересам держави.
Чому це рішення є критично важливим
У 2025 році експорт металобрухту зріс на 53% порівняно з 2024 роком і сягнув 448,7 тис. тонн — це максимум за останні чотири роки. Така динаміка створила серйозні ризики для економіки України.
Мито у 180 євро за тонну запроваджувалося як інструмент компенсації втрат від експорту сировини замість її переробки в Україні. Однак через законодавчі лазівки брухт вивозився до країн ЄС із нульовою ставкою мита, а згодом реекспортувався до третіх країн, зокрема Туреччини. У результаті бюджет щороку недоотримував понад 3 млрд грн.
Металобрухт — стратегічна сировина для української металургії, яка є бюджетоутворюючою галуззю. Масовий вивіз брухту зменшував внутрішню ресурсну базу та послаблював конкурентоспроможність підприємств.
Додана вартість — в Україні, а не за кордоном
Україна має значно більший економічний потенціал у виробництві металопродукції з високою доданою вартістю, ніж у сировинному експорті.
Переробка 1 тонни брухту в Україні забезпечує:
-
≈ 15 тис. грн податків і зборів;
-
≈ $1 200 валютної виручки від експорту металопродукції.
Натомість прямий експорт брухту в умовах нульового мита приносить:
-
мінімальні податкові надходження через напівтіньовий або тіньовий характер ринку;
-
лише $250–350 виручки — і то за умови її офіційного декларування.
Таким чином, експорт сировини без переробки означає втрату робочих місць, податків і валютних надходжень для України.
Декарбонізація та CBAM: стратегічний вимір
Використання металобрухту у виробництві сталі має не лише економічний, а й екологічний ефект:
-
1 тонна брухту дозволяє зекономити 1,5 т CO₂;
-
740 кг вугілля;
-
потребує лише третини енергії порівняно з виробництвом сталі з первинної сировини.
З 1 січня ЄС застосовує механізм CBAM до металопродукції з високим вуглецевим слідом. Винятків для України не передбачено. Тому забезпечення українських металургів достатнім обсягом брухту є критично важливим для зниження викидів і збереження конкурентоспроможності української сталі на європейському ринку.
Міжнародна практика
Обмеження або заборона експорту металобрухту застосовуються в низці країн як інструмент захисту внутрішнього ринку стратегічної сировини. Європейська комісія також планує вжити заходів для забезпечення достатньої кількості брухту на ринку ЄС.
При цьому країни ЄС (Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина) є нетто-експортерами металобрухту, тому рішення України не створює ризиків для їхніх внутрішніх ринків.
Позиція НАДПУ
Обмеження експорту металобрухту:
-
захищає внутрішній ринок критичної сировини;
-
забезпечує додаткові надходження до бюджету;
-
підтримує українську металургію та зайнятість;
-
відповідає курсу на декарбонізацію та вимогам європейського регулювання.
Національна асоціація добувної промисловості України вважає, що розвиток переробки та виробництва продукції з високою доданою вартістю всередині країни є ключовим фактором економічної стійкості та відновлення України.
