Між аукціонами, що приносять мільйони, і підприємствами, які лише повертаються до роботи, українська видобувна галузь балансує на межі відновлення. Цей тиждень оголив головне: ринок живий, але його стійкість усе ще залежить від рішень поза економікою.
Наторгували на 15,5 млн грн – огляд аукціонів Держгеонадр 25.03.2026
Джерело: nadra.info
У середу український ринок надрокористування знову заговорив мовою цифр — і конкуренції. Шість із дванадцяти аукціонів Держгеонадр, проведених 25 березня, принесли державі 15,5 млн грн, продемонструвавши нерівномірний, але живий інтерес бізнесу до ресурсної бази країни.
Найбільш напружена боротьба розгорнулася за бурштинову ділянку «Грицьки-2» на Рівненщині: фінальна ставка сягнула 8 млн грн — майже втричі більше за стартову. Ще один бурштиновий лот — «Жабки-2» — закрився на рівні 6,55 млн грн. Саме бурштин залишається драйвером аукціонної активності, де конкуренція перетворює дозволи на інструмент швидкого зростання вартості.
Менш драматичними, але показовими стали торги за підземні води та пісок: ці сегменти демонструють стабільний, локальний попит із помірним підвищенням ставок.
Водночас половина запланованих аукціонів не відбулася — відсутність учасників або мінімальна конкуренція сигналізують про структурні обмеження ринку. Повторні торги зі зниженою стартовою ціною стануть тестом: чи йдеться про тимчасову паузу, чи про системну проблему доступу до надр.
Аукціонний день 25 березня окреслює нову реальність: українські надра залишаються активом із високим потенціалом — але лише там, де є конкуренція.
СхідГЗК відновлює видобуток та переробку уранових руд
Джерело: Facebook / ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»
Після місяців вимушеної тиші український урановий сектор повертається до роботи. ДП «СхідГЗК» — єдиний видобувач уранових руд в країні — оголосив про відновлення видобутку та переробки вже на початку квітня.
Пауза, що почалася у січні через блокування рахунків, стала лакмусовим папірцем для вразливості стратегічних підприємств. Лише зміни до законодавства, ухвалені у березні, дозволили комбінату повернутися до операційної діяльності.
Цей час не був втрачений: на Новокостянтинівській та Інгульській шахтах провели масштабні ремонти — від підйомних комплексів до підземної інфраструктури. Тепер підприємство готується не просто відновити роботу, а вийти на планові показники.
Ставки значно вищі за виробничі. Уран — критичний ресурс для енергетичної безпеки, який уже включено до майбутніх інвестиційних проєктів відбудови України. І водночас — єдина корисна копалина, дані про запаси якої залишаються закритими.
Відновлення СхідГЗК — це не лише запуск шахт. Це сигнал: контроль над ресурсами стає ключовим елементом економічної стійкості країни.
В Уряді заявили про укладення першої літієвої УРП
Джерело: Facebook / Денис Шмигаль
Українська економіка входить у весну з ознаками виснаження. У лютому реальний ВВП скоротився на 1,5% у річному вимірі — після падіння на 1% у січні, за оцінками ІЕД.
Найбільш вразливим залишається видобувний сектор: валова додана вартість тут знизилась приблизно на 14%. Причини — перебої у видобутку газу, залізної руди та вугілля на тлі атак на енергетичну та транспортну інфраструктуру.
Енергетика також втратила близько 14%, що безпосередньо вдарило по промисловості: переробка скоротилась на 7%, частина підприємств зупиняє потужності через дефіцит електроенергії та нові регуляторні бар’єри, зокрема CBAM.
Попри локальне зростання у торгівлі, загальна картина залишається крихкою. Додатковий тиск формують глобальні фактори — зокрема подорожчання палива через конфлікт на Близькому Сході.
Для видобувної галузі це означає складний період: відновлення напряму залежить не лише від внутрішньої стійкості, а й від безпеки інфраструктури та доступу до енергії.
Держгеонадра оголосили повторні аукціони з продажу спецдозволів на 10 квітня
Джерело: geonews
Український ринок надрокористування отримує другий шанс — і водночас перевірку на зрілість. Держгеонадра оголосили повторний аукціон із продажу спецдозволів, який відбудеться 10 квітня.
У фокусі — ділянки, що не знайшли покупця раніше: бурштинові родовища Рівненщини, підземні води на Миколаївщині та Діанівське родовище лабрадориту на Житомирщині. Саме ці активи тепер повертаються на ринок — із нижчими стартовими цінами та новими очікуваннями.
Повторні торги — це не лише технічна процедура. Це індикатор якості підготовки ділянок, прозорості даних і реального інтересу інвесторів. Там, де перший аукціон не відбувся, другий має відповісти: проблема в ціні — чи в довірі.
Особливо показовим стане сегмент бурштину, де конкуренція за окремі ділянки вже демонструвала кратне зростання ставок. Чи повториться цей сценарій — питання наступного раунду.
10 квітня стане не просто датою торгів. Це буде тест для ринку: чи готовий він повертатися до тих самих ресурсів — на нових умовах.
Геофізика засудили за продаж даних сейсморозвідки
Джерело: ExPro
Український видобувний сектор отримав нагадування: найціннішим ресурсом є не лише надра, а й дані про них. Суд виніс вирок у справі незаконного продажу результатів сейсморозвідки, виконаної для АТ «Укргазвидобування».
Інженер-геофізик, маючи доступ до системи «Sercel», скопіював конфіденційну інформацію про точки збудження сейсмічних хвиль — фактично карту потенційних родовищ. Дані були передані третій стороні за $37 тис. після попередніх «тестових» витоків. Затримання відбулося у Києві.
Суд кваліфікував дії як несанкціоноване копіювання захищеної інформації та отримання неправомірної вигоди. Вирок — 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком і забороною доступу до подібних даних.
Ця справа виходить за межі індивідуальної відповідальності. Вона підкреслює системний виклик: у цифрову епоху геологічна інформація стає стратегічним активом, який потребує не лише правового захисту, а й сучасної культури кібербезпеки.
У галузі, де рішення коштують мільйони, витік даних може коштувати значно більше.
