Ілюзія стабільності на світових енергетичних ринках розвіялася за лічені дні. Стрибок ф’ючерсів на газ у Європі вище €65 за МВт·год та нафта, що пробиває позначку в $80 за барель, стали прямим наслідком нової війни на Близькому Сході.
Експерти Національної асоціації добувної промисловості України фіксують сигнали, які визначатимуть індустріальний ландшафт найближчого десятиліття.
Блокада Ормузької протоки та зупинка катарських LNG-хабів створюють ризик найсерйознішого інфляційного шоку для Європи з 2022 року.
Поки європейські уряди заспокоюють ринки наявністю резервів, війна в Україні демонструє інший вимір енергетичного протистояння — цілеспрямоване знищення російських нафтопереробних потужностей українськими Силами оборони.
Як ці дві кризи переплітаються у єдиний глобальний виклик для промисловості та споживачів — читайте в нашому огляді.
Європейські ціни на газ стрімко зростають на тлі ескалації на Близькому Сході
Джерело: GMK Center
Європейський газовий ринок знову опинився у центрі геополітичної турбулентності. Лише за кілька днів ціни на газ у Європі стрімко зросли — ф’ючерси перевищили позначку €65 за МВт·год, фактично подвоївшись порівняно з кінцем попереднього тижня. Причина — ескалація конфлікту на Близькому Сході та загроза порушення судноплавства через Ормузьку протоку, ключовий маршрут для близько п’ятої частини світових поставок скрапленого природного газу.
Ситуацію загострила атака іранського дрона на експортний комплекс Ras Laffan у Катарі — одному з найбільших LNG-хабів світу. Ринки відреагували миттєво: вже на початку нового торгового тижня ціни на TTF почали різко зростати.
Аналітики попереджають: якщо транспортування через Ормузьку протоку буде зупинено хоча б на місяць, ціни можуть зрости ще більше. Для Європи це може стати найсерйознішим енергетичним шоком з часів повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Наприкінці опалювального сезону газові сховища ЄС заповнені лише трохи більш ніж на 30%. На цьому тлі будь-які перебої у глобальних поставках LNG здатні швидко перетворитися на новий фактор тиску на європейську промисловість та енергетичну безпеку.
Як ескалація конфлікту в Ірані призводить до зростання цін на нафту та газ
Джерело: Guardian
Світова енергетика знову відчуває подих геополітики. Ескалація конфлікту навколо Ірану різко підвищила напруженість на нафтових і газових ринках, перетворивши Ормузьку протоку на один із найуразливіших вузлів глобальної економіки.
Цей вузький морський коридор між Іраном та Оманом — шириною лише близько 30 кілометрів — є маршрутом, через який проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти. Після серії атак на танкери та нафтогазову інфраструктуру рух суден у протоці майже зупинився: кількість кораблів скоротилася з понад 50 на день до лише кількох.
Ринки відреагували миттєво. Ціна на нафту зросла більш ніж на 10% і перевищила позначку $80 за барель, а газ у Європі подорожчав до найвищих рівнів із часів початку повномасштабної війни Росії проти України.
Енергетичні аналітики попереджають: якщо конфлікт затягнеться, ціни на нафту можуть перевищити $100 за барель, а нова хвиля енергетичної інфляції вдарить по промисловості, транспорту та домогосподарствах у всьому світі.
Геополітика знову нагадує просту істину: стабільність енергетичних ринків часто визначається не лише запасами ресурсів, а й безпекою вузьких морських шляхів, через які вони потрапляють до світу.
Що означає війна з Іраном для цін на енергоносії у березні 2026 року?
Джерело: Octopus Energy
Енергетичні ринки вкотре нагадали, наскільки тісно пов’язані геополітика та рахунки за електроенергію. Ескалація конфлікту навколо Ірану спричинила різкий стрибок світових цін на газ, що вже відчувають європейські споживачі. У Великій Британії оптові ціни на енергію за кілька днів зросли приблизно на 50%.
Ключовий фактор — ситуація в Ормузькій протоці. Через цей вузький морський коридор проходить близько 20% світових поставок нафти і значна частка скрапленого природного газу. Після ударів по Ірану та загострення військової ситуації судноплавство в регіоні фактично опинилося під загрозою, що миттєво скоротило доступну пропозицію на світових ринках.
Додатковим ударом стала зупинка виробництва LNG на великих об’єктах QatarEnergy, яка оголосила форс-мажор через воєнні ризики.
Енергетичні аналітики зазначають: якщо конфлікт затягнеться, зростання цін на газ і нафту може перетворитися на нову хвилю енергетичної інфляції для Європи. А це означає дорожчі рахунки для домогосподарств, зростання витрат для промисловості та новий тиск на економіку континенту.
Комісія та країни ЄС підтверджують відсутність негайних проблем із постачанням нафти чи газу після перебоїв на Близькому Сході
Джерело: European Commission
Попри різке загострення ситуації на Близькому Сході, у Європейському Союзі наразі не фіксують негайних ризиків для постачання нафти та газу. Такий висновок пролунaв під час термінових засідань Координаційних груп ЄС з газу та нафти, скликаних після збоїв на енергетичних ринках.
Представники країн ЄС повідомили, що рівень стратегічних запасів залишається високим, а потреби ринку покриваються без додаткового вивільнення нафти зі сховищ. Газові сховища Європи також демонструють стабільні показники наповнення, що дозволяє стримувати короткострокові ризики для енергетичної безпеки.
Втім, у Брюсселі наголошують: ситуація залишається динамічною. Європейська комісія продовжує щоденний моніторинг ринку та підтримує постійний контакт із державами-членами і ключовими учасниками енергетичного сектору.
Якщо напруження в регіоні збережеться, а рух танкерів через Ормузьку протоку буде обмежено на тривалий час, ЄС може переглянути оцінку безпеки постачань. У такому разі геополітика знову стане одним із головних факторів, що визначатимуть стабільність енергетичних ринків Європи.
Сили оборони уразили 13 обʼєктів нафтогазового комплексу на території рф у січні-лютому
Джерело: Армія Inform
Війна дедалі більше переходить у площину енергетичної економіки. За перші два місяці 2026 року Сили оборони України завдали понад 40 ударів по стратегічних об’єктах на території Росії — від командних пунктів до підприємств оборонної промисловості. Серед ключових цілей — 13 об’єктів нафтової та газової інфраструктури.
Під удари потрапили нафтопереробні заводи в Ільському, Слов’янську та Волгограді, а також мережа нафтобаз і логістичних вузлів, що забезпечують постачання пального для російських військ. Уражено також термінали, газопереробні підприємства та бурові установки в Каспійському морі.
Стратегія Києва зрозуміла: послабити економічну основу російської воєнної машини. Доходи від нафти і газу залишаються одним із головних джерел фінансування війни — саме за ці кошти Росія виробляє ракети, закуповує озброєння та утримує військову інфраструктуру.
Український уряд уже готує ширшу економічну стратегію, метою якої є сформувати у 2026 році найбільший бюджетний дефіцит у сучасній історії Росії. У сучасній війні боротьба за ресурси стає не менш важливою, ніж боротьба за території.
