Національна Асоціація добувної промисловості України прийняла участь у круглому столі щодо проблем експортерів під час війни, який вчора, 21 квітня, зібрав Інформаційно-аналітичний центр GMK Center. Серед учасників були представники компаній Metinvest Holding, Ferrexpo, ArcelorMittal Кривий Ріг, Interpipe, Centravis, консалтингової фірми KM Partner, податкового комітету Європейської бізнес Асоціації (ЄБА).
Експерти та представники великих експортерів обговорили питання перепон під час експорту видобутої сировини та продукції з неї, зокрема такі найболючіші як: проблеми повернення ПДВ, валютні обмеження, трансфертне ціноутворення.
«Членами Асоціації є різні представники добувної галузі. Загальна картина проблемних питань, які заявлені на цьому круглому столі, досить чітка і вимагає негайного рішення. На мою думку, це виглядає як цілеспрямована політика проти українського бізнесу зі сторони фіскалів. Причому, взагалі не важливо, присутній в компанії іноземний капітал чи ні. Я закликаю бізнес не боятися відкритих діалогів з владою щодо проблемних питань, які гальмують розвиток галузі. Наприклад, у наших аграріїв багато позитивних публічних кейсів лобіювання своїх інтересів, тому нам потрібно об’єднуватися та спільно звертатися до влади», – Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної Асоціації добувної промисловості України.
Згідно даних Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, відновлений морський коридор дозволив Україні із серпня 2023 року експортувати 45 млн т вантажів до 44 країн світу. Близько 5 млн т приходиться на підприємства гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Продукція ГМК є другою після зерна за питомою вагою в загальному експорті цим коридором.
Погіршення цінової кон’юнктури на зовнішніх ринках суттєво впливає на конкурентоспроможність українських експортерів. Аналітики GMK Center вказують, що ціни на залізну руду з початку року впали на 21,9%. Вартість морської логістики у 2 рази більше, ніж до війни. Також доводиться конкурувати з російськими виробниками, які на зовнішніх ринках пропонують цінові дисконти. Постійні обстріли енергетичної інфраструктури ускладнюють виробничу діяльність в Україні.
Негативну дію ринкових чинників посилюють внутрішні регуляторні проблеми. Відмови та затримки з відшкодуванням ПДВ, валютні обмеження, податкове навантаження, у т. ч. донарахування податків на експортні операції, а також маніпулювання податківцями темою трансфертного ціноутворення.
Щодо останнього, за словами Наталії Артемчук, координатора податкового комітету ЄБА, на площадці ЕБА нещодавно обговорювалися неоднозначні, за думкою членів Асоціації, підходи податкової при перевірці питань трансфертного ціноутворення і зараз готується офіційна позиція ЄБА з урахуванням надісланих від експортерів, в тому числі ГМК, пропозицій.
Також під час круглого столу було зазначено про необхідність подовження граничного сроку розрахунків по експортним контрактам, який встановлює НБУ. До початку повномасштабної війни цей строк складав 365 днів, а для угод, здійснених з 5 квітня 2022 року, граничні строки розрахунку становлять 180 днів.
При цьому, згідно діючого податкового кодексу, вбачається, що на податкові перевірки з питань дотримання валютного законодавства не поширюється дія мораторію. Таким чином, питання дотримання резидентами граничних строків розрахунків є під пильним прицілом не лише банківських установ, а и податкового органу.
За словами Наталії Сидорук, GR-директора компанії Interpipe, як мінімум ці умови розрахунків, затверждені НБУ, повинні відповідати логістичним проблемам. Оскільки логістичні строки під час повномасштабної війни теж збільшились.
Ще експерти відмітили факт того, що запроваджені Постановою НБУ №18 заходи захисту у вигляді встановлення граничних строків проведення розрахунків за ЗЕД-контрактами не продовжувались і припинились через 6 місяців з дня провадження – ще 09.01.2013 року. Тому станом на зараз граничні строки розрахунків взагалі не встановлені.
