Експерти Національної асоціації добувної промисловості України зібрали 5 головних подій тижня червня у сфері:
Зміни в уряді
17 липня Верховна Рада України призначила Юлію Свириденко Премʼєр-міністром. За це проголосували 262 народні депутати. Вона подякувала за довіру й заявила, що уряд бере курс на військову, економічну та соціальну самодостатність.
Як зазначає nadra.info, призначення Свириденко на посаду премʼєра означає її повернення до керівництва Міжвідомчою комісією з питань УРП (угод про розподіл продукції). Вона вже була співголовою цієї комісії у 2022–2024 роках, опікуючись проектами з видобутку твердих корисних копалин.
Міжвідомча комісія з УРП (МВКУРП) була створена ще у 2013 році. Після змін у 2022-му, її повноваження розділили: Міністр енергетики відповідає за нафтогазові УРП, а віцепрем’єр-міністр з економіки — за інші види корисних копалин.
Станом на березень 2023 року в Україні діяло 12 угод про розподіл продукції, усі — на ділянках із покладами вуглеводнів. Уряд не повідомляв про нові угоди, але планує оголосити перші конкурси на УРП щодо критичних корисних копалин вже у 2025 році.
Зокрема, готується конкурс на розробку літієвого родовища «Добра» в Кіровоградській області — це буде друга спроба, адже першу зірвало повномасштабне вторгнення РФ у 2022 році.
Саме Юлія Свириденко підписала від України Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, до якого увійшли проєкти з видобутку 57 важливих для економіки мінералів.
Також уряд вирішив об’єднати три міністерства — економіки, аграрної політики та захисту довкілля — в одне нове відомство: Міністерство економічних ресурсів України.
Втім, експерти висловлюють скепсис щодо такого кроку. Причина — об’єднання потребує багато часу:
– потрібно зануритись у специфіку кожного напрямку;
– перепризначити відповідальних осіб;
– збудувати нову структуру управління.
А часу наразі обмаль. На порядку денному — реалізація угоди зі США, запуск Ukraine Facility з ЄС і ключові завдання з євроінтеграції.
Також вітаємо Тараса Качку з призначенням на посаду віце-прем’єра з питань євроінтеграції.
Сподіваємось, що його досвід стане вагомим внеском у перемовини з ЄС — зокрема щодо впровадження CBAM і захисту інтересів українських експортерів.
Уряд затвердив нові переліки стратегічних і критичних копалин та родовищ
Кабінет Міністрів України затвердив оновлені переліки корисних копалин стратегічного й критичного значення, а також родовищ, які передаватимуться інвесторам через аукціони або конкурси на укладення угод про розподіл продукції (УРП).
Це рішення скасувало попередню постанову №132 від 2023 року та замінило її новою структурою розподілу надр.
До стратегічних корисних копалин (11 позицій) належать, зокрема: уранові, танталові, нікелеві, мідні, цирконієві руди, флюорит.
До критичних (28 позицій) — окрім стратегічних, також входять літієві, рідкісноземельні, ванадієві, галієві, свинцеві, цезієві руди, калійні солі та інші.
Передбачено два механізми надання надр у користування:
- Через електронні аукціони — 52 родовища стратегічного або критичного значення.
- Через конкурси УРП — 26 родовищ, зокрема ділянки з літієм, ураном, титаном, ванадієм і калійними солями.
Повний перелік містить як типи корисних копалин, так і конкретні географічні локації ділянок у різних областях України. Це важливий крок для залучення інвестицій у добувну галузь та зміцнення ресурсної безпеки держави.
Графіт і золото не увійшли до оновленого переліку стратегічних корисних копалин. Обидва ресурси — критично важливі: графіт — для акумуляторів і “зеленої” енергетики, золото — для фінансової стабільності та промисловості.
Apple переходитиме на американські рідкоземельні магніти
Apple уклала п’ятирічну угоду з компанією MP Materials на 500 мільйонів доларів щодо постачання рідкоземельних магнітів, вироблених у США. Це дозволить зменшити залежність від закордонних постачальників, зокрема з Китаю.
Магніти для техніки Apple вироблятимуть на заводі в Техасі, а сировину перероблятимуть у Каліфорнії на підприємстві в Маунтін-Пасс. Перші поставки очікуються у 2027 році.
Гендиректор Apple Тім Кук підкреслив, що партнерство зміцнить американську економіку та забезпечить стабільні постачання важливих матеріалів.
Аналітики вважають цю угоду частиною ширшої стратегії Apple з локалізації виробництва — особливо після заяв Трампа про можливе запровадження 25% мита на iPhone, виготовлені за межами США.
Імпорт вугілля до Китаю впав до найнижчого рівня за два роки
У червні Китай імпортував найменше вугілля з лютого 2023 року. Загалом за перше півріччя імпорт скоротився на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Причин кілька:
– зниження попиту на тлі уповільнення важкої промисловості;
– зростання внутрішнього видобутку;
– посилений контроль на митниці за якістю імпортного вугілля — деякі вантажі з Монголії та Росії заблокували через надмірний вміст фтору.
Пекін прагне уникнути надлишку вугілля, яке досі відіграє ключову роль в енергетичній безпеці країни. Цікаво, що попри падіння імпорту, Китай останнім часом збільшує експорт викопного палива.
Чверть вугільних підприємств у Росії – під загрозою закриття
У Росії понад 50 вугледобувних підприємств зупинилися або перебувають на межі зупинки. Для галузі, яка налічує 179 активних шахт і розрізів, це означає, що кожне четверте підприємство опинилося в «червоній зоні».
Причина – поглиблення кризи після втрати європейських ринків і дії санкцій. У 2024 році сукупні збитки вугільної галузі склали понад 112 млрд рублів. І лише за перші п’ять місяців 2025-го підприємства вже втратили стільки ж. До кінця року втрати можуть зрости до 300–350 млрд рублів — це рівень річного бюджету великого російського регіону.
Серед причин міністерство називає падіння цін на вугілля, зниження попиту на зовнішніх ринках, слабкий курс рубля і критичну закредитованість компаній: сукупний борг становить 1,2 трлн рублів.
