«СИРОВИННИЙ» КАНАЛ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ США

Монетарна політика Федеральної резервної системи (ФРС) впливає на ціни сировинних товарів. Вони, у свою чергу, є ключовим каналом впливу монетарної політики США на інфляцію в інших країнах, як показало нещодавнє дослідження економістів МВФ та Університету Нотр-Дам.

Грошово-кредитна політика впливає на динаміку інфляції, а відповідно і на широкий спектр цін. Грошово-кредитна політика США впливає, зокрема, на глобальні ціни сировинних товарів. Підвищення ставки ФРС на 10 базисних пунктів знижує ціни на сировину на 0,5–2,5% через 18–24 робочі дні, стверджують автори дослідження.

У свою чергу, зниження сировинних цін впливає на інфляцію як у США, так і в інших країнах. За розрахунками авторів дослідження, ті ж 10 базисних пунктів підвищення ставки ФРС призводять до уповільнення інфляції в середньому у всіх країнах, включаючи США, на 0,05% упродовж півроку.

Світовий центробанк

ФРС як центральний банк відіграє особливу роль у світовій економіці: Це пов’язано з тим, що значна частина всіх транскордонних потоків капіталу та розрахунків торгів деномінована в доларах США. Монетарна політика США, як наслідок, є ключовим драйвером глобального фінансового циклу, що визначає економічну активність у всьому світі.

Можна було б зробити припущення, що реакція цін на сировину на монетарну політику Сполучених Штатів зумовлена тим, що ці ціни зазвичай деноміновані в доларах США. У дослідженні проаналізовано реакцію цін 39 сировинних товарів, які навіть на європейських (а не тільки американських) біржах торгуються в доларах: від нафти сортів Brent та WTI, вугілля, нікелю, золота до пшениці, кави та соєвої олії. Дослідження охоплює період 1990–2019 років. Зміцнення долара, викликане підвищенням ставок ФРС, за інших рівних підвищує вартість сировини в національних валютах, що призводить до зниження попиту, тим самим штовхаючи ціни вниз.

Однак долар у відповідь на підвищення ставки ФРС на 10 базисних пунктів зміцнюється максимум на 0,4%, тобто набагато менше, ніж слабшають сировинні ціни. Таким чином, обмінний курс долара впливає на динаміку сировинних цін, але цим така зміна пояснюється далеко не повністю.

Крім курсу долара, є ще кілька механізмів, за допомогою яких монетарна політика США впливає на сировинні ціни.

  • Зростання ставок створює стимул для інвесторів шукати більш високу прибутковість на ринку облігацій, а не на сировинних ринках.
  • Високі ставки впливають на стимули країн-експортерів нафти: їм може ставати вигідно виробляти більше нафти, щоб виручені від продажу кошти інвестувати під вищі відсоткові ставки. Вищі показники видобутку збільшують пропозицію, що сприяє зниженню ціни. Аналогічні механізми стосуються інших сировинних ринків – мінералів, деревини, сільськогосподарської продукції.
  • Зміни ставки впливають на інвестиції та споживання, які, у свою чергу, позначаються на поточному та майбутньому споживанні сировини. Прогнози динаміки споживання сировини відповідно впливають на сировинні ціни.
  • Монетарна політика ФРС впливає на глобальні фінансові умови, які, своєю чергою, визначають ліквідність як на ринку фізичних товарів, так і на ринку деривативів.
  • Зміни цін на сировину, насамперед енергетичну, впливають на динаміку інфляції у всіх країнах. Отже, монетарна політика ФРС може впливати на інфляцію в інших країнах, зокрема через канал сировинних цін.

Щоб перевірити, наскільки серйозно вплив цей канал впливає на інфляцію, дослідники змоделювали сценарій, в якому інфляція ніяк не реагувала б на зміну сировинних цін, і порівняли цю гіпотетичну ситуацію з реальною.

10 базисних пунктів підвищення ставки ФРС у середньому уповільнюють інфляцію на 0,05% за півроку і в США, і в усіх країнах – це говорить про те, що вплив каналу сировинних цін на інфляцію за межами США вищий, ніж у США.

Виявилося, що якщо ухвалити весь масштаб впливу підвищення ставки на інфляцію за 100%, то в США 40 відсоткових пунктів цього впливу обумовлено сировинним каналом. Іншими словами, якби сировинні товари не реагували на монетарну політику, то інфляція в США при підвищенні ставок сповільнювалася б майже в півтора рази повільніше.

Основними «провідниками» трансмісії монетарної політики ФРС в інфляцію у США виступають ринки нафти, продовольства та недорогоцінних металів (таких як мідь, алюміній). Останні відіграють значну роль у виробничих та інвестиційних ланцюжках. Зміни в інвестиціях неминуче впливають на ціни цих металів, а ціни впливають на фінальний попит.

В інших країнах вплив сировинного каналу справді виявився сильнішим: він обумовлює в середньому понад 60% всього впливу зміни ставки ФРС на інфляцію, що і проаналізували дослідники на вибірці з 24 країн. Цей ефект більшою мірою стосується розвинених економік, де рідше застосовуються контроль цін та субсидії, що сприяє вищій трансмісії динаміки сировинних цін у споживчі, вважають економісти.

Наприклад, зростання ставки США на 10 базисних пунктів призводить до зниження загальної інфляції в Іспанії на 0,1% на горизонті року, причому цей ефект повністю зумовлений саме реакцією цін на нафту та продовольство. Аналогічно реагує інфляція в Канаді, але там, поруч із нафтою і продовольством, значним виявляється вплив зміни ціни на метали.

“Нечутливий” газ

Природний газ, що торгується на американському Henry Hub (американський бенчмарк цін на газ) – єдиний із майже 40 сировинних товарів, чиї ціни ніяк не реагують на зміну ставки ФРС, що виявило дослідження. Однак у період 2016–2019 років, розглянутий окремо, реакція цін на газ була, навпаки, сильнішою, ніж у всіх інших сировинних товарів. Автори пояснюють таку зміну тим, що ринок природного газу в США за останнє десятиліття зазнав суттєвих структурних змін через зростання видобутку сланцевого газу та появу нових ринків для експорту зрідженого природного газу (ЗПГ). Останнє підвищило синхронізацію цін на американський газ із світовими цінами на газ (найбільший центр торгівлі газом розташований у Європі на нідерландському віртуальному майданчику TTF). Однак під час енергокризи у Європі 2021–2022 років експорт ЗПГ із США досяг межі своїх потужностей, що тимчасово ізолювало ціни на природний газ США від цін міжнародного ринку.

Однак потрібно враховувати, що ФРС часто «задає тон» глобальній монетарній політиці: за жорсткістю або пом’якшенням політики ФРС слідують аналогічні заходи інших великих центральних банків. Оскільки інші центральні банки також можуть впливати на ціни окремих видів сировини, то «сировинний» канал трансмісії зростання ставок у глобальну економіку може додатково посилюватися в періоди високої координації монетарної політики країн. ФРС та інші найбільші центральні банки повинні враховувати подібні «побічні ефекти» своєї політики під час прийняття рішень, роблять висновок автори дослідження. Монетарна політика США істотно впливає на вартість сировинних товарів, передусім промислових та підданих зберіганню, таких як метали та нафта. І трансмісія реакції сировинних цін на економіку США та інших країн відбувається досить швидко. Вплив монетарної політики Європейського ЦБ набагато менший і обмежується цінами на нафту, з’ясували дослідники.