Глобальний ланцюжок постачання ресурсів сьогодні перевіряється на міцність як у найгарячіших точках планети, так і на її найменш досліджених рубежах.
Ескалація на Близькому Сході змусила провідних виробників Перської затоки вдатися до безпрецедентного скорочення видобутку нафти через швидке заповнення сховищ та логістичні обмеження.
Водночас Вашингтон розгортає масштабну місію у Венесуелі за участю понад двох десятків американських гірничих компаній, прагнучи диверсифікувати постачання стратегічної сировини.
Експерти НАДПУ зібрали головні події тижня, які визначатимуть, хто контролюватиме ресурси наступного десятиліття.
Скорочення видобутку нафти країнами Перської затоки
Джерело: Укрінформ
Світова енергетика знову опинилася у центрі геополітичного шторму. Через фактичне закриття Ормузької протоки — одного з ключових транспортних коридорів глобальної торгівлі нафтою — провідні виробники Перської затоки змушені різко коригувати свою стратегію.
Саудівська Аравія, Ірак, Об’єднані Арабські Емірати та Кувейт скоротили сукупний видобуток нафти на 6,7 мільйона барелів на добу. Попри спроби перенаправити експорт альтернативними маршрутами, зокрема через Червоне море, регіон стикається з логістичними обмеженнями та швидким заповненням сховищ.
За словами керівника Saudi Aramco Аміна Насера, галузь переживає «найбільшу кризу у своїй історії». Війна між Іраном, США та Ізраїлем уже призвела до закриття нафтопереробних заводів, зупинки виробництва на найбільшому у світі LNG-заводі в Катарі та різкого зростання витрат на транспортування енергоносіїв.
Для світового ринку це означає нову хвилю нестабільності — від коливань цін на паливо до перегляду маршрутів постачання.
Для України ці події є нагадуванням: у час глобальних енергетичних потрясінь стратегічна роль власних ресурсів і стабільної видобувної галузі лише зростає.
Законопроєкт щодо залучення іноземних інвестицій у видобуток у Венесуелі
Джерело: AP News
У Каракасі розпочалася дискусія, що може змінити баланс сил на глобальному ринку мінеральних ресурсів. Парламент Венесуели розглядає новий законопроєкт про регулювання гірничодобувної галузі — документ, покликаний повернути до країни іноземний капітал після десятиліть націоналізацій та економічної ізоляції.
Ініціатива тимчасової президентки Делсі Родрігес передбачає чіткі правила користування надрами, поділ видобутку на малі, середні та великі проєкти, а також незалежний міжнародний арбітраж — ключову вимогу інвесторів, які колись втратили активи через експропріації.
Ставки високі. Венесуела володіє значними запасами золота, міді, бокситів, алмазів та колтану — мінералу, з якого отримують ніобій і тантал, необхідні для смартфонів, батарей електромобілів і нової енергетики. Саме тому до країни дедалі уважніше придивляються глобальні гірничі корпорації.
Зближення Каракаса і Вашингтона вже стало каталізатором нової геополітики ресурсів. У світі, де боротьба за критичні мінерали визначає технологічне майбутнє, Венесуела намагається повернути собі місце на карті великого видобутку.
Переговори США та Венесуели щодо критичних мінералів
Джерело: AP News
Геополітика критичних мінералів дедалі більше нагадує шахову партію між великими державами. Цього тижня Каракас став однією з її ключових точок.
Міністр внутрішніх справ США Даг Бургум відвідав Венесуелу, де провів переговори з виконувачкою обов’язків президентки Делсі Родрігес та представниками понад двох десятків американських гірничих компаній. У центрі уваги — доступ до стратегічних ресурсів країни: золота, міді, бокситів, алмазів і колтану, з якого отримують ніобій і тантал — мінерали, необхідні для смартфонів, батарей електромобілів і сучасних оборонних технологій.
Візит став частиною ширшої стратегії Вашингтона щодо диверсифікації постачання критичних мінералів на тлі посилення контролю Китаю над цими ресурсами. За словами Бургума, американські компанії готові інвестувати у венесуельський видобуток мільярди доларів.
Водночас Каракас готує реформу гірничого законодавства, яка має створити зрозумілі правила для інвесторів. У світі, де боротьба за мінеральні ресурси визначає технологічне майбутнє, Венесуела знову опиняється у центрі глобальної ресурсної політики.
Звіт ICMM про викиди парникових газів у гірничодобувній галузі
Джерело: International Mining
У час, коли світова економіка прискорює перехід до чистої енергії, гірничодобувна галузь дедалі частіше опиняється у центрі кліматичної дискусії. Новий звіт Міжнародної ради з гірничої справи та металів (ICMM) пропонує більш точний погляд на реальний масштаб її впливу.
Згідно з оприлюдненим глобальним набором даних про викиди парникових газів, некарбонний видобуток корисних копалин становив лише 0,54% світових викидів у 2024 році. Для порівняння, лише метанові викиди від вугілля становили 2,46%.
Загалом видобуток і первинна переробка металів формують близько 11% глобальних промислових викидів, що менше, ніж у секторів електроенергетики, транспорту чи сільського господарства.
Найбільшими джерелами викидів у галузі залишаються виробництво сталі та алюмінію, які водночас є фундаментом інфраструктури зеленої енергетики.
Парадокс сучасної економіки полягає в тому, що саме мінерали і метали — від міді до літію — є ключем до розвитку відновлюваної енергетики, електромобілів і нових технологій.
Тож гірничодобувна галузь опиняється у подвійній ролі: як джерело частини викидів і водночас — як основа для глобального енергетичного переходу.
Звинувачення підрядників у порушеннях при глибоководному видобутку
Джерело: Oceanographic Magazine
Глибини океану дедалі частіше стають новим фронтом глобальної боротьби за мінеральні ресурси. Але разом із технологічними амбіціями зростають і питання міжнародного права та екологічної відповідальності.
Під час 31-ї сесії Міжнародного органу з морського дна (ISA) у Кінгстоні екологічна організація Greenpeace подала нові докази щодо можливих порушень контрактів компаніями, пов’язаними з The Metals Company. Йдеться про використання партнерств із тихоокеанськими державами Науру та Тонга для отримання доступу до ділянок океанічного дна, які за міжнародним правом зарезервовані для країн, що розвиваються.
Предмет інтересу — поліметалічні конкреції на глибинах до 6 тисяч метрів. Вони містять марганець, нікель, кобальт і мідь — метали, необхідні для батарей, електромобілів і зеленої енергетики.
Суперечка виходить далеко за межі однієї компанії. Уже понад 40 урядів і сотні науковців закликають до мораторію на промисловий видобуток у глибокому морі.
Світ стоїть перед складним вибором: як забезпечити мінерали для енергетичного переходу, не відкривши при цьому нову еру екологічних ризиків у найменш дослідженій частині планети.
