Ukrainian Subsoil Wealth Conference — платформа для стратегічного діалогу про те, як перетворити ресурсний потенціал України на драйвер економічного зростання та міжнародної кооперації. У фокусі конференції — посилення партнерств, залучення інвестицій і формування законодавчих рішень, які допоможуть розкрити потенціал видобувного сектору.
Під час другої та третьої панелей дискусія перейшла від загальних рамок до практики: як міжнародні інституції відбирають проєкти для інвестування, як знижують ризики для приватного капіталу, чого бракує для якісної геологорозвідки — і як логістика, тарифи та дефіцит людей впливають на відбудову й виробництво будматеріалів.
Панель 2. Інвестиції, «деризикування» і геологічні дані: що шукає DFC і як заходить приватний капітал
«Венна-діаграма» пріоритетів: Україна, США, економіка та стандарти
Джонатан Тейлор (DFC), який працює над US–Ukraine Reconstruction Investment Fund, пояснив логіку відбору проєктів через просту «рамку» з кількох обов’язкових елементів. За його словами, інвестиція має:
- закривати політичну та економічну потребу України;
- відповідати політичній потребі США;
- бути економічно життєздатною та фінансово привабливою;
- проходити «зовнішнє коло» вимог — екологічних і соціальних стандартів, а також процедур KYC/AML.
Як зазначив спікер, у видобувному секторі «українська частина рівняння» очевидна: галузь була недоінвестована, потребує капіталу, технологій і третіх сторін — іноземних партнерів. А для США важливим мотивом є безпека ланцюгів постачання критичних мінералів і «відв’язування» від ризикових залежностей.
Горизонт інвестування і фокус на brownfield
Відповідаючи на питання про строки, Тейлор окреслив стартовий горизонт як 3–5 років початкової інвестиційної фази, із ймовірним фокусом на brownfield-проєктах — діючих підприємствах і розширеннях, де більше визначеності та швидше видно економіку.
Водночас він наголосив на довгій логіці фонду: «усі гроші мають реінвестуватися в Україну», а виведення коштів обмежене на тривалий період. Тобто мова про системну присутність, а не «швидкий цикл».
Які мінерали в полі зору
У переліку напрямів, що найчастіше обговорюються, прозвучали титан, літій, рідкісноземельні (часто як супутні компоненти), а також «елементи, критичні в іншому сенсі» — наприклад, високоякісна залізна руда для промислових ланцюгів.
Інструменти зниження ризиків: структура фонду, воєнні ризики і підготовка проєктів
На питання про «деризикування» в умовах війни спікер назвав три опори:
- структура фонду сама по собі як фактор зменшення ризику (спільна участь держав із різними «прапорами» в одному активі);
- war risk insurance від DFC — не автоматично для кожного кейсу, але як очікуваний інструмент для партнерів та співінвесторів;
- project preparation facilities — кошти й механізми, що «доводять» проєкт до стадії, коли він готовий до входу в капітал (зокрема через технічну підготовку й усунення невизначеностей).
Геологорозвідка: підтримка ідеї — так, пряме фінансування з бюджету DFC — ні
Окремо обговорили тему геологічних досліджень. Тейлор прямо уточнив, що DFC не може просто «оплачувати з бюджету» мільйонні геологічні зйомки: «DFC робить інвестиції». Потенційна підтримка можлива через інші програми уряду США або через інвестиції в приватні структури, що займаються даними, цифровізацією, сервісами чи підготовкою об’єктів. Водночас він підкреслив, що ідею збільшення якісної геологорозвідки DFC підтримує: без даних складно приймати інвестрішення.
Панель 3. Відбудова і будматеріали: логістика, тарифи, дефіцит людей і «ціна регуляторики»
Третя панель зосередилася на відновленні інфраструктури та реальних бар’єрах для будівельного й ресурсного бізнесу — від тарифів і логістики до нестачі кадрів та зростання собівартості.
Фокус держави: житло, «build back better» і цифрові інструменти
Представник профільного блоку наголосив, що для уряду пріоритет №1 — житло і повернення людей, а відбудова включає також школи, садочки та медичну інфраструктуру. Згадали діючі цифрові інструменти, зокрема «єВідновлення» та платформу DREAM, як механізми супроводу проєктів відбудови.
Окремо прозвучала проблема фронтових територій: потрібен спеціальний підхід не лише через руйнування, а й через психологічні та демографічні фактори.
«30–40% ціни — це логістика»: бізнес про тарифний тиск і енергоносії
Представники бізнесу прямо окреслили, що значна частка ціни видобутку/виробництва формується тарифами та логістикою, а підвищення вартості перевезень і енергоносіїв б’є по конкурентоспроможності й експорту. У дискусії звучали конкретні приклади зростання вартості будматеріалів і палива, а також теза про те, що частина компаній змушена покладатися на власні інвестиції в енергонезалежність, щоб утримувати виробництво.
Показовим став короткий обмін щодо відчуття підтримки: на питання «чи відчуває бізнес підтримку міністерства» пролунала відповідь: «Ні, не відчуваємо». У відповідь представник держави наполягав, що підтримка є, але визнавав складність балансу між потребами економіки, соціальними функціями та реаліями війни.
Потреба в «дорожній карті»: спільна розмова бізнесу, профільного міністерства та Мінекономіки
У фіналі панелі модерація вивела дискусію в практичну площину: пролунала пропозиція організувати галузеву зустріч із компаніями, щоб сформувати дорожню карту рішень — зокрема для логістики, тарифів і бар’єрів експорту. Представник уряду підтвердив відкритість до діалогу, підкресливши, що без залучення Міністерства економіки ці питання не вирішити, особливо в контексті євроінтеграційних зобов’язань.
Про United by Mining
Національна асоціація добувної промисловості України продовжує об’єднувати державу, бізнес і міжнародних партнерів навколо практичних рішень для сектору. У вересні 2026 року НАДПУ організовує наступну конференцію United by Mining — як майданчик для предметної розмови про інвестиції, доступ до фінансування, геологічні дані, логістику та інтеграцію України в міжнародні ланцюги постачання критичної сировини.
