1. Глибокий аналіз механізму CBAM
1.1. Принцип дії та юридична основа
- CBAM ґрунтується на принципі “забруднювач платить” і є частиною системи Європейського зеленого курсу (European Green Deal).
- Правова основа: Регламент ЄС 2023/956, який встановлює правила розрахунку вуглецевого збору на основі фактичних викидів при виробництві імпортованих товарів.
- Методологія: Використовується Life Cycle Assessment (LCA) для оцінки викидів (Scope 1 — прямі, Scope 2 — непрямі від енергії, Scope 3 — інші непрямі).
1.2. Етапи впровадження
- Перехідний період (2023–2025): Звітність без сплати зборів.
- Повна реалізація (2026–2034): Поступове запровадження платежів паралельно зі скасуванням безкоштовних квот EU ETS.
1.3. Ключові сектори та товари
| Сектор | Приклади товарів | Частка в імпорті ЄС |
|---|---|---|
| Сталь | Прокат, труби | 45% |
| Алюміній | Листи, профілі | 18% |
| Цемент | Клінкер, готові суміші | 12% |
| Електроенергія | Імпорт з Великобританії та України | 8% |
2. Детальний вплив на глобальну економіку
2.1. Країни-експортери: рейтинг ризиків
- Високий ризик: Китай (25% імпорту сталі в ЄС), Росія (алюміній, добрива), Індія (цемент).
- Середній ризик: Туреччина (ефективне виробництво сталі), Бразилія (алюміній).
- Низький ризик: Чилі (зелений водень), Норвегія (ГЕС для електроенергії).
2.2. Вартісні наслідки
- Для імпортерів: Зростання цін на сталь на 5–10%, на алюміній — до 8%.
- Для ЄС: Збільшення витрат на будівництво та промисловість, але стимул до “зелених” інновацій.
2.3. Випадок України
- Потенційні проблеми: Експорт сталі (4.5 млрд євро у 2022) може потребувати інвестицій у низьковуглецеве виробництво.
- Можливості: Розвиток ВДЕ для експорту “зеленої” електроенергії, яка не підпадає під CBAM.
3. Кліматичні аспекти та критичні аргументи
3.1. Ефективність для зменшення викидів
- За прогнозами OECD, CBAM знизить глобальні викиди на 0.14%, але цього недостатньо для досягнення цілей Паризької угоди.
- Критика: Механізм не враховує викиди від транспорту (Scope 3), що становить до 30% вуглецевого сліду.
3.2. Альтернативні підходи
- Глобальний вуглецевий податок: Пропозиції МВФ щодо єдиної ставки для всіх країн.
- Секторальні угоди: Наприклад, “Клуб зеленої сталі” між ЄС та США.
4. Стратегії адаптації для бізнесу
4.1. Для європейських компаній
- Інвестиції в CCUS (Carbon Capture) та водневу енергетику.
- Оптимізація ланцюгів поставок через локалізацію виробництва.
4.2. Для експортерів у ЄС
- Впровадження ISO 14064 для сертифікації викидів.
- Співпраця з європейськими партнерами для створення “зелених” коридорів (наприклад, програми “CBAM Ready” для України).
5. Політичні рекомендації
- Для ЄС:
- Розширити список товарів, включивши пластмаси та нафтохімію.
- Фінансувати технічну допомогу країнам, що розвиваються.
- Для третіх країн:
- Створення національних систем ціноутворення на вуглець (наприклад, Україна могла б запустити аналог EU ETS).
- Використання доходів від CBAM для “зелених” проектів (за зразком Just Transition Fund).
- Для бізнесу:
- Розробка стратегій декарбонізації з використанням Science Based Targets initiative (SBTi).
6. Довгострокова перспектива
- До 2034 року CBAM може стати зразком для глобальної системи, але його успіх залежатиме від:
- Політичної підтримки після змін у Європарламенті.
- Технологічного прогресу в галузі низьковуглецевих матеріалів (наприклад, “зелена” сталь через водень).
7. Висновки
CBAM — це експеримент ЄС, який поєднує економічні інструменти та кліматичну політику. Його головний урок: жоден регіон не може ефективно боротися з викидами поодинці. Для України це виклик, але й шанс перейти від сировинної економіки до низьковуглецевої моделі.
