Для стимулювання розвитку економіки необхідно знижувати, а не збільшувати залізничні вантажні тарифи
У серпні цього року АТ «Укрзалізниця» звернулася до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури з ініціативою внести зміни до збірника тарифів на залізничні вантажоперевезення, що передбачають диференційоване їх підвищення у вигляді так званої «уніфікації». Проєкт включає збільшення тарифів на перевезення руди та вугілля на 19%, коксу – на 12% і зерна – на 11% (включаючи як завантажені, так і порожні вагони).
На цей момент ці зміни ще не затверджені, але відразу можна сказати, що таке збільшення фінансового навантаження на ключові галузі економіки, які вже стикаються з високими витратами на логістику (залізничні вантажні тарифи вже значно перевищують довоєнні показники), є неприпустимим у нинішніх умовах. Підвищення тарифів може негативно вплинути на економічну безпеку країни та конкурентоспроможність українських експортерів, які вже працюють у надзвичайно нестабільних економічних умовах.
Вплив на вантажні перевезення
Проєкт передбачає встановлення однакових тарифів для всіх видів вантажів. Однак такий підхід є оманливим і маніпулятивним, оскільки перевезення різних вантажів потребує різного обсягу ресурсів та інфраструктури з боку УЗ, а отже, і різних витрат. Встановлення єдиного середнього тарифу є несправедливим щодо вантажів, для перевезення яких витрати мінімальні. Внаслідок цього рішення витрати бізнесу можуть зрости ще на 10-15%, що додається до попереднього рекордного підвищення у 2022 році. Нагадаємо, що тоді відбулося рекордне зростання вартості перевезень: тарифи на транспортування вугілля, руди та вапняку підвищилися на 140%, зерна – на 96%, металу – на 70%, а порожніх вагонів для вугілля – на 158%.
Вантажні тарифи «Укрзалізниці», перераховані в доларах, вже на 25-60% перевищують рівень 2019-2021 рр., і цей тарифний тиск з боку УЗ став серйозною перепоною для відновлення виробництва в багатьох галузях. У зв’язку з цим актуальним стає питання зниження логістичних витрат, зокрема, вантажних залізничних тарифів, що може сприяти підвищенню конкурентоспроможності українських експортерів на світовому ринку.
Внутрішня неефективність
«Укрзалізниця» мотивує необхідність уніфікації тарифів збитковістю перевезень окремих вантажів. Однак це є маніпуляцією з боку її керівництва, спрямованою на перекладання витрат через неефективність компанії на вантажовласників. «Укрзалізниця» не має належного управлінського обліку, який би розподіляв змінні та постійні витрати між центрами витрат і правильно співвідносив їх із відповідними вантажами. Збитковість вантажів виникає через постійне зростання витрат компанії, більшість із яких не мають стосунку до конкретного вантажу.
За останні 30 років не було проведено реформування «Укрзалізниці», навіть не створено окремої вагонної компанії. Внаслідок цього збитковість вагонного бізнесу лягає на всіх вантажовласників, включно з тими, хто не користується вагонами «Укрзалізниці». Всі витрати компанії, зокрема на вантажні та пасажирські перевезення, утримання колій, вокзалів, малодіяльних станцій, ремонти пасажирських вагонів, депо та адміністративні витрати, зливаються в один загальний фонд.
У першій половині 2024 року дохід від вантажних перевезень склав 43 млрд грн, що на 17% більше (+6,5 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли порти були закриті. Це дозволило «Укрзалізниці» отримати прибуток у розмірі 3,1 млрд грн у першій половині 2024 року, хоча за той самий період 2023 року прибуток складав 4,8 млрд грн. Така ситуація свідчить про те, що витрати УЗ зростають швидше за її доходи, що є тривожним сигналом і вимагає негайного перегляду витратної політики.
Що робити?
Керівництву УЗ в нинішніх реаліях варто змінити підхід до управління, відмовившись від стратегії, що полягає в постійному підвищенні тарифів для покриття витрат. Натомість слід зосередитися на підвищенні операційної ефективності та оптимізації витрат.
«Укрзалізниця» має можливість навіть поступово знизити вантажні тарифи у 2024-2025 рр. на 15%, зберігаючи при цьому рентабельність і прибутковість. Це допоможе відновленню конкурентоспроможності УЗ та розширенню вантажної бази за рахунок повернення на залізницю вантажів з сегмента автоперевезень. На більш глобальному рівні зниження вантажних тарифів сприятиме відновленню конкурентоспроможності українських експортерів, зменшенню фінансового навантаження на бізнес та стабілізації української економіки в цілому.
Прогнозована, стабільна та ефективна робота головного виду транспорту – залізниці, є запорукою «боєздатності» всіх суб’єктів, що залучені до оборони держави, в тому числі на економічному фронті. І промисловість, особливо добувна, однозначно є одним з таких суб’єктів.
Ксенія Оринчак
виконавча директорка Національної Асоціації добувної промисловості України
Матеріал вийшов на ресурсі GMK.Center
