Привабливість і цінність металів платинової групи (PGM) полягає у постійному розширенні сфери їх застосування. Адже, платину використовують у багатьох галузях науки і техніки: для виготовлення вогнетривкого та кислототривкого посуду, в хімічній, нафтопереробній, електротехнічній промисловості, приладобудуванні, у військовій справі, медицині, для виготовлення ювелірних прикрас. А, якщо взяти до уваги той факт, що платиноїди застосовують у якості основних металів групи “battery elements” для акумуляторів електромобілів, то можна дійти до висновку, що потреба у цій сировині буде лише збільшуватися.
За оцінками Геологічної Служби США, запаси платиноїдів відомі в 14 країнах світу. Основна частина їх сконцентрована на території ПАР: 85,8 % PGM і 88,5 % платини. На Росію припадає 10,7 % запасів PGM і 8,1 % платини. Зімбабве, Канада і США, що займають 3-5 місця у світі, мають сумарно 2,45 % (1424 т) підтверджених запасів PGM і 2,35 % (636 т) платини.
А що в Україні? В Україні розвіданих запасів металів платинової групи, на сьогоднішній день, немає. Проте є досить високі загальні перспективи виявлення металів платинової групи різних геологічних формацій, підтверджені більш ніж пів віковою історією їх вивчення, починаючи з 1951 року, коли у гіпербазитах Приазов’я у районі р. Обитічна були виявлені концентрації у 0,1-0,2 г/т платини.
Перспективними вважають такі геологічні об’єкти: докембрійські мафіт-ультрамафітові комплекси Українського щита, альпінотипні гіпербазити Карпат, рифейську трапову формацію, що містить самородну мідь на Волині, ультрамафітові і залізорудні формації Кривбасу, калішпатові рідкіснометалічні і рідкісноземельні метасоматити центральної і північно-західної частини Українського щита, березит-лиственітові золотоносні метасоматити в зеленокам’яних структурах Середнього Придніпров’я, рудоносні скарни Середнього Бугу, вугленосні, червонобарвні відклади і метасоматити Донбасу, кори вивітрювання на базит-ультрабазитових масивах Українського щита.
У різні часи спрямовані пошукові і пошуково-оціночні роботи велись державними геологорозвідувальними підприємствами.
Так, ДП «Українська геологічна компанія» (ПДРГП «Північгеологія») в межах Волинського рудного району проводило пошукові та пошуково-оціночні роботи з метою виявлення перспективних рудопроявів самородної міді та платиноїдів. У результаті була виділена найбільш перспективна ділянка Жиричі, в межах якої оцінені прогнозні ресурси руди (кат.Р1+Р2) з середнім вмістом металів платинової групи (PGM) 1,5г/т. Згідно результатів попередніх лабораторно-технологічних досліджень з цих руд може бути одержаний концентрат із вмістом металів платинової групи (PGM) – 13,4г/т. Вилучення PGM в концентрат біля 30% .
У Житомирській області, по Прутівському родовищу сульфідних міднонікелевих руд, приуроченому до порід однойменного базит-гіпербазитового масиву, підраховані прогнозні ресурси руди за категорією Р1 із середнім вмістом платини 0,15 г/т. За результатами попередніх лабораторно-технологічних досліджень з руд цього родовища може бути одержаний колективний сульфідний концентрат із вмістом дорогоцінних металів – 33,0 г/т. Перспективним на виявлення рудопроявів визначено Побузький рудний район, де проводились геологорозвідувальні роботи в межах Деренюхівсько-Липовеньківської зони.
У останні роки проводяться тематичні роботи по об’єкту “Дослідження платиноносності мафіт-ультрамафітових та інших перспективних геологічних формацій південно-західної частини УЩ”.
КП “Південукргеологія” завершив тематичні роботи з метою оцінки перспектив платиноносності магматичних та метаморфічних формацій південно-західної частини Донецької складчастої структури та південно-східної частини Українського щита. У результаті робіт виділені чотири перспективних площі на виявлення родовищ металів платинової групи, в межах Придніпровського блоку: Південно-Сурська, Девладівська, Жовтоводсько-Попельнастівська, Південно-Чортомлицька.
Державною службою геології та надр України підготовлена до аукціону на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку ділянка Желязники з проявом поліметалічного зруденіння у Житомирській області. На ряду з рудами міді, нікелю, кобальту, там виявлені метали платинової групи. Середньозважений вміст нікелю складає 0,66% на сумарну потужність 5,5 м, міді – 0,063% і кобальту – 0,013%. Вміст платини (Pt) – 0,31 г/т і паладію (Pd) – 0,83 г/т.
Тож, як бачимо, перспективи виявлення родовищ металів платинової групи на території України дуже високі. Проте, свій вплив на дрейфування розвитку мають ряд обмежуючих факторів. Це насамперед – відсутність власної сучасної аналітичної бази, висока вартість розвідувальних робіт, несприятливий інвестиційний клімат.
На сьогодні, основними завданнями платинового напряму є:
- створення сучасної лабораторно-аналітичної бази;
- проведення цільових пошукових робіт на виявлення металів платинової групи на локальних площах і об’єктах з оцінкою їх перспективи;
- розвідування одного з родовищ металів платинової групи або здійснення геолого-економічної оцінки за високими промисловими категоріями як супутнього компонента наявності металів платинової групи в комплексному родовищі.
З такими можливостями ми просто не маємо права ігнорувати платиновий потенціал України.
Марина Малова
