Галузь демонструє стійкість та розвиток внутрішніх процесів: «Укрнафта» звітує про масштабну автоматизацію видобутку, а Держгеонадра відкривають нові інвестиційні можливості, виставляючи на торги перспективні ділянки бурштину та бурого вугілля. Експерти Національної асоціації добувної промисловості України зібрали найважливіші новини за тиждень
«Укрнафта» інтегрувала 86 новітніх систем дозування реагентів
ПАТ «Укрнафта» продовжує курс на автоматизацію та підвищення ефективності видобутку вуглеводнів. За підсумками 2025 року компанія обладнала свої виробничі об’єкти 86 автоматичними системами дозування рідких реагентів.
Впровадження сучасних технологічних рішень дозволяє оптимізувати витрати хімічних реагентів при одночасному підвищенні якості обробки свердловин. Це забезпечує надійніший захист підземного обладнання від корозії та солевідкладень, а також покращує процеси розрідження нафти.
Ключові переваги нових систем:
Автономність: частина установок живиться від сонячної енергії, що гарантує безперебійну роботу навіть під час знеструмлень внаслідок атак на енергосистему;
Цифровізація: системи оснащені модулями віддаленого керування, онлайн-моніторингу роботи насосів та дистанційного контролю тиску;
Ефективність методу: на відміну від застарілої практики періодичної подачі реагентів спецтехнікою на устя, нова технологія забезпечує безперервне нагнітання через капілярну трубку безпосередньо на вибій свердловини.
«Застосування таких систем дозволяє подовжити міжремонтний період роботи свердловин з механізованим способом експлуатації — з використанням електровідцентрових і штангових глибинних насосів. Це, у свою чергу, зменшує втрати вуглеводнів через простої та дає змогу ефективніше залучати бригади підземного ремонту до інших операцій», — підкреслив Богдан Кукура, голова правління ПАТ «Укрнафта».
Компанія планує масштабувати цей досвід: у 2026 році передбачено монтаж ще 21 подібної автоматичної системи.
Держгеонадра виставили на торги бурштинову ділянку на Рівненщині
Державна служба геології та надр України анонсувала проведення чергових електронних аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами. Серед нових інвестиційних пропозицій — ділянка «Гай», розташована у Вараському районі Рівненської області (поблизу с. Ждань, Зарічненська громада).
Ключові параметри лота:
- Вид корисної копалини: бурштин;
- Стартова ціна (без ПДВ): 3 934 385 грн;
- Дата проведення торгів: 26 лютого 2026 року;
- Термін дії спецдозволу: 5 років.
Умови ліцензії передбачають комплексний підхід: переможець аукціону отримає право на геологічне вивчення площі, включно з дослідно-промисловою розробкою, та подальшим промисловим видобуванням корисних копалин.
Торги відбудуться в електронній системі, що забезпечує прозорість процесу та рівний доступ для всіх учасників ринку видобувної промисловості.
Держгеонадра виставили на аукціон ділянку бурого вугілля на Кіровоградщині
Державна служба геології та надр України оголосила про проведення електронних торгів з продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування бурого вугілля. Об’єктом аукціону стала ділянка північної частини Південної лінзи Протопопівської ділянки Бандурівського родовища.
Характеристика об’єкта надрокористування:
- Локація: Кіровоградська область, Олександрійський район, північно-західна околиця с. Протопопівка;
- Площа: 8,49 га;
- Ресурсна база: станом на 1 січня 2026 року балансові запаси складають 428 тис. тонн. Вугілля класифікується за технологічною групою Б1 (землистий тип, вологість понад 40%).
Умови аукціону:
- Термін дії спецдозволу: 20 років;
- Стартова ціна лота: 1 071 607,68 грн (без ПДВ);
- Прийом пропозицій: до 20:00 25 лютого 2026 року;
- Дата проведення торгів: 26 лютого 2026 року в системі «Prozorro.Продажі».
Ділянка відома з 1930 року, коли геологічні дослідження підтвердили наявність пластів робочої потужності. Запропонований дозвіл передбачає промислову розробку родовища, що відкриває довгострокові перспективи для видобувного бізнесу в регіоні.
У січні Україна скоротила відвантаження залізної руди на 34,4%
За підсумками січня 2026 року підприємства гірничодобувного комплексу України експортували 2,05 млн тонн залізорудної сировини (ЗРС). Це на 34,4% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року та на 7,5% менше за показники грудня 2025 року.
Ключові показники зовнішньої торгівлі:
- Виручка: Експортна виручка за січень склала $160,25 млн, що демонструє падіння на 35,1% у річному вимірі.
- Географія поставок: Основним споживачем української ЗРС залишається Китай, попри суттєве скорочення обсягів — 855,5 тис. тонн (-50,4% р./р.). Серед ключових європейських напрямків: Словаччина (302,95 тис. тонн) та Польща (282,39 тис. тонн).
Прогнози та ринкові тенденції: За оцінками галузевих аналітиків (GMK Center), у 2026 році очікується загальне скорочення експорту руди на 5% — до 29 млн тонн. На конкурентоспроможність української продукції впливають:
- Зниження цін на сировину на ринку Китаю;
- Високі логістичні витрати;
- Запуск масштабного видобувного проєкту Simandou у Гвінеї.
Водночас, регуляторні обмеження на імпорт сталі в ЄС можуть частково стимулювати попит на українську сировину на європейському ринку.
Ось рерайт аналітичного матеріалу, адаптований для офіційного ресурсу Національної асоціації добувної промисловості України:
За 5 років підприємства ГМК сплатили $5,9 млрд податків
Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України залишається ключовим донором державного бюджету в умовах тривалої війни. За даними GMK Center, протягом 2021–2025 років найбільші компанії галузі перерахували до бюджетів усіх рівнів 193 млрд грн (еквівалент $5,9 млрд).
За підсумками 2025 року загальний обсяг податкових відрахувань чотирьох найбільших гравців ринку зріс на 2,1% порівняно з попереднім роком і сягнув 33,1 млрд грн.
Динаміка сплати податків у розрізі компаній:
- «АрселорМіттал Кривий Ріг»: 8,5 млрд грн (+28%);
- «Інтерпайп»: 5,6 млрд грн (+1%);
- Група «Метінвест»: 18,7 млрд грн (-5%);
- Дніпровський металургійний завод: 290 млн грн (-41,8%).
Зниження показників у лідера галузі — групи «Метінвест» — зумовлене втратою доступу до власного коксівного вугілля та вимушеним простоєм Інгулецького ГЗК через високі витрати на електроенергію та логістику. Це також відобразилося на загальних показниках експорту залізорудної сировини, який у 2025 році скоротився на 8% — до 31 млн тонн.
«Війна і глобальні виклики змінили реалії бізнесу. Роль металургії залишається стратегічною: вона й далі підтримує економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет», — зазначив генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков.
Виклики та прогнози на 2026 рік Галузь працює на межі виробничих можливостей. Аналітики констатують, що «стеля» виробництва досягнута: у 2025 році виплавка сталі впала на 2,2%. Серед головних стримуючих факторів:
- Енергетичний дефіцит: нестача генерації та висока вартість імпортної електроенергії;
- Логістика: обмежена пропускна здатність морських коридорів та обстріли портової інфраструктури;
- Регуляторний тиск ЄС: відсутність виключень для України з-під дії механізму CBAM;
- Зростання собівартості: через зупинку шахт у Покровську імпорт коксівного вугілля зріс у 3,1 рази.
За прогнозами GMK Center, у 2026 році виробництво сталі залишиться на рівні 7,2 млн тонн, тоді як експорт залізної руди може скоротитися ще на 5% — до 29 млн тонн. Експерти наголошують: без державної підтримки, стабільного податкового законодавства та прогнозованих тарифів монополій галузі буде складно утримувати поточні показники ефективності.
