Ринки енергетичної сировини у 2025 році очікують неоднозначні перспективи, причому багато сегментів, ймовірно, стикнуться з низхідним тиском через збалансовану динаміку попиту та пропозиції. Хоча геополітичні ризики та потенційні торговельні напруження залишаються значними факторами ризику, ринок уважно стежить за впливом стимулюючих заходів Китаю, які можуть сприяти зростанню попиту. Зростання попиту на нафту залишатиметься помірним через циклічні та структурні фактори. Сильне зростання пропозиції поза ОПЕК у поєднанні зі значними запасами виробничих потужностей ОПЕК свідчить про надлишок на ринку. Однак багато чого залежатиме від політики ОПЕК+ щодо виробництва та їхньої здатності коригувати обсяги видобутку для стабілізації цін.
Ринок нафти увійде в профіцит, попри дії ОПЕК+
Глобальний ринок нафти, ймовірно, повернеться до профіциту у 2025 році, незважаючи на те, що ОПЕК+ продовжує скорочення обсягів постачання. Цей профіцит, за прогнозами, призведе до зниження цін уже наступного року. Однак існують ризики, які можуть вплинути на ситуацію.
Прогноз профіциту нафти у 2025 році
В 2024 ціни на нафту зазнали значного тиску через занепокоєння ринку щодо попиту та очікуваного профіциту у 2025 році. Навіть після того, як декілька країн ОПЕК+ вирішили додатково відкласти повернення 2,2 млн барелів на добу добровільних скорочень, наш баланс все ще вказує на те, що ринок залишатиметься у стані профіциту до 2025 року. Водночас варто зазначити, що завдяки діям ОПЕК+ очікуваний профіцит зменшився: замість понад 1 млн барелів на добу, він тепер прогнозується на рівні близько 500 тис. барелів на добу.
Прогнозується, що у 2025 році видобуток нафти країнами поза межами ОПЕК зросте приблизно на 1,4 млн барелів на добу. Це перевищує очікуване зростання попиту, яке становить трохи менше 1 млн барелів на добу.
Вплив на ціни
Умови профіциту означають, що ціни, ймовірно, залишатимуться під тиском. Ми очікуємо, що середня ціна нафти Brent на ICE у 2025 році складе приблизно 71 долар США за барель. Цей прогноз супроводжується низкою ризиків:
- Суворіше дотримання санкцій проти Ірану може скоротити доступну пропозицію.
- Рішення ОПЕК+ про подальше відтермінування повернення 2,2 млн барелів на добу може змінити баланс ринку.
- Зростання нестабільності на Близькому Сході, яке ринок наразі, схоже, недооцінює, може також мати суттєвий вплив на постачання та ціни.
Очікуваний профіцит ринку створює як виклики, так і можливості, однак геополітичні фактори можуть суттєво змінити ситуацію, особливо на фоні нестабільності у ключових нафтовидобувних регіонах.
ОПЕК+ здивувала ринок: чи зможе альянс продовжувати тримати баланс?
Дії ОПЕК+ на початку грудня довели учасникам ринку, що група серйозно налаштована зберігати баланс на нафтовому ринку. Раніше передбачалося, що зниження цін, зростання поставок поза ОПЕК та перевищення деякими країнами-членами встановлених квот зроблять продовження значних скорочень видобутку складнішим завданням.
Проте на грудневому засіданні ОПЕК+ спростувала ці прогнози. Альянс вирішив не лише відкласти поступове повернення 2,2 млн барелів на добу видобутку з січня на квітень, але й уповільнити темпи нарощування пропозиції. Замість планованого збільшення на 180 тис. барелів на добу щомісяця, тепер зростання видобутку відбуватиметься на рівні трохи менше 140 тис. барелів на добу, розтягуючи повернення повного обсягу на 18 місяців замість 12.
Хоча відтермінування скорочення може дещо підняти мінімальну ціну на нафту, це не змінює основної проблеми. У довгостроковій перспективі група, ймовірно, буде змушена погодитися на нижчі ціни або втратити частку ринку на користь виробників поза межами ОПЕК.
Ризики для ОПЕК+ у 2025 році
Дії ОПЕК+ свідчать про готовність продовжити скорочення, якщо це буде необхідно у 2025 році. Проте слід враховувати ризики розбіжностей всередині альянсу, особливо якщо ціни на нафту залишатимуться під тиском. Зниження цін напряму впливає на доходи від нафти, що вже створює фіскальний тиск на бюджети багатьох країн Близького Сходу.
Деякі країни, ймовірно, можуть порушувати виробничі квоти, якщо ціни продовжать падати. Протягом року кілька членів альянсу вже перевищували свої квоти. Саудівська Аравія раніше висловлювала занепокоєння через недотримання домовленостей іншими країнами, підкреслюючи ризик значного зниження цін на нафту. Це можна розглядати як непряму загрозу, що у разі недотримання скорочень Саудівська Аравія може збільшити видобуток, спровокувавши цінову війну, як це було у 2020 році. Тоді конфлікт між Саудівською Аравією та Росією на фоні пандемії COVID-19 призвів до різкого обвалу цін.
Резервні потужності ОПЕК як фактор стабільності
Геополітична нестабільність на Близькому Сході та побоювання щодо можливих порушень поставок, особливо з Ірану, залишаються ключовими факторами ризику. Однак відсутність фактичних перебоїв у постачанні зробила ринок менш чутливим до подій у регіоні. Для значного зростання цін необхідна реальна зупинка постачань.
Значний обсяг резервних виробничих потужностей ОПЕК – понад 5 млн барелів на добу – додає ринку впевненості у випадку перебоїв. Проте, швидкість відновлення виробництва буде низькою, оскільки ОПЕК, особливо Саудівська Аравія, прагнутиме спочатку досягти вищих цін. Фіскальний рівень беззбитковості для Саудівської Аравії перевищує 90 доларів США за барель, що змушує країну шукати баланс між підтриманням високих цін та уникненням скорочення попиту.
У разі перебоїв поставок через Ормузьку протоку резервні потужності ОПЕК можуть виявитися малоефективними, оскільки більша їх частина розташована у Перській затоці та залежить від цієї стратегічної водної артерії.
Вплив Трампа на ринок нафти: аналіз ризиків для іранських та американських поставок
Іранський фактор
За останні два роки Іран суттєво збільшив видобуток нафти – до 3,4 млн барелів на добу порівняно з 2,5 млн барелів на добу на початку 2023 року. Це стало можливим завдяки послабленому контролю за дотриманням санкцій з боку США. Проте з приходом до Білого дому новообраного президента Дональда Трампа у січні ситуація може змінитися – існує ймовірність повернення до жорсткішої позиції щодо Ірану, як це було під час його першого терміну.
Під загрозою опиняється близько 1 млн барелів щоденного постачання, якщо санкції будуть ефективно впроваджені. Втім, враховуючи, що майже весь іранський експорт спрямовується до Китаю, суттєве скорочення цих потоків може виявитися проблематичним. Наш базовий прогноз передбачає збереження іранського видобутку на рівні 3,3 млн барелів на добу протягом 2025 року, хоча існують очевидні ризики зниження цього показника. Варто зазначити, що будь-яке скорочення іранських поставок може спонукати ОПЕК+ до запланованого скасування додаткових добровільних скорочень видобутку.
Американський нафтовий сектор
У короткостроковій перспективі президентство Трампа навряд чи суттєво вплине на обсяги видобутку нафти у США. Американські виробники більше орієнтуватимуться на цінову динаміку, а враховуючи достатню насиченість глобального ринку в 2025 році, стимулів для значного нарощування буріння буде небагато. Ф’ючерси на WTI на 2025-2026 роки торгуються на рівні близько 65 доларів за барель, що наближається до рівня рентабельності нових свердловин – за даними опитувань ФРБ Далласа та Канзас-Сіті, виробникам у середньому потрібно 64 долари за барель.
За нашими оцінками, видобуток нафти в США зросте приблизно на 300 тисяч барелів на добу до рекордних 13,5 млн барелів на добу у 2025 році. Це відповідає темпам зростання 2024 року, але значно поступається докоронавірусним показникам.
У середньо- та довгостроковій перспективі президентство Трампа може створити позитивний потенціал через:
– послаблення регулювання, що знизить виробничі витрати
– пришвидшення затвердження трубопровідної інфраструктури для подолання постійних вузьких місць у ланцюгу постачання
– скасування деяких політик Джо Байдена щодо федеральних земельних ділянок
Довідка: видобуток нафти на федеральних землях становив 12% загального обсягу в 2023 році, а з урахуванням офшорного видобутку – близько 26%. За перші три роки правління Трампа було видано понад 4000 нових ліцензій, тоді як за аналогічний період адміністрації Байдена – трохи більше 1400.
Попри обмежену видачу нових ліцензій, це поки що не позначилося на обсягах видобутку – виробництво нафти на федеральних землях зростало щороку президентства Байдена.
Торговельні ризики та нафтовий ринок
Посилення торговельної напруженості викликає занепокоєння як на нафтовому ринку, так і щодо ризикових активів загалом. Нещодавня риторика Трампа свідчить про можливість впровадження тарифів вже у другому чи третьому кварталі 2025 року, що раніше, ніж очікувалося. Ключова відмінність від торговельної війни США-Китай 2018 року полягає в тому, що цього разу Трамп розглядає можливість запровадження тарифів щодо всіх торговельних партнерів. Існує ризик запровадження у відповідь обмежувальних тарифів проти США, що може вплинути на попит на американську нафту та нафтопродукти.
Історичний досвід показує, що під час торговельної війни 2018 року китайські покупці неохоче купували американську нафту через ризики та подальше впровадження тарифів. Це призвело до розширення дисконту WTI до Brent з приблизно 3 доларів до понад 11 доларів за барель у 2018 році.
Нове загострення торговельної війни з введенням тарифів у відповідь – або навіть сама загроза їх введення – може знову створити тиск на спред WTI-Brent. Проте цей тиск може виявитися меншим, оскільки частка Китаю в експорті американської нафти скоротилася з майже 25% на початку 2018 року до приблизно 7% сьогодні.
Глобальний попит на нафту в 2024 році виявився нижчим за очікування – зростання становило менше 1 млн барелів на добу. Ключову роль у цьому відіграв Китай. На початку року прогнозувалося, що на Китай припадатиме понад 50% світового зростання попиту, проте зараз цей показник становить лише близько 20%.
Фактори сповільнення в Китаї
Уповільнення зростання в Китаї зумовлене як циклічними, так і структурними чинниками. Економічні показники виявилися слабшими за прогнозовані: сектор нерухомості залишається під тиском, а виробнича активність та споживчі витрати не демонструють значного пожвавлення. Незважаючи на оголошені урядом заходи підтримки, повний ефект від стимулювання ще не проявився. З огляду на потенційні торговельні суперечки наступного року, Китай може бути змушений запровадити додаткові стимулюючі заходи.
Структурні зміни на автомобільному ринку Китаю також впливають на попит на нафту. Понад 40% продажів транспортних засобів припадає на автомобілі з новими видами енергії. У деяких регіонах країни спостерігається значне зростання продажів вантажівок, що працюють на скрапленому природному газі, що витісняє попит на дизельне паливо.
Слабкість попиту спостерігається не лише в Китаї. Маржа нафтопереробних підприємств по всьому світу знизилася цього року, що свідчить про слабший попит на нафтопродукти. Очікується, що помірне зростання глобального попиту на нафту продовжиться і наступного року, прогнозований приріст становить трохи менше 1 млн барелів на добу. Основним драйвером цього зростання має стати азійський регіон.
