Якщо пошукати на просторах мережі інформацію про камінь під назвою «сфен», який нібито був популярний у стародавніх єгиптян, виникає питання: до чого тут фараони, якщо сфен вперше був описаний лише в 1795 році. Невже з часів Стародавнього Єгипту за стільки століть нікому, окрім великого німецького вченого Мартіна Генріха Клапрота, не був цікавий цей мінерал? Влаштовуйтесь зручніше – в цьому матеріалі ми розповімо вам про один з найпрекрасніших і наймолодших каменів у світі.
Чотири імені та одна комісія
Спочатку Мартін Клапрот – найавторитетніший хімік свого часу – назвав досліджений камінь титанітом, оскільки в ньому містилася неабияка частка титану. Однак, через кілька років інші фахівці дали йому назву за формою мінералу – “сфен” у перекладі з грецької означає “клин”.
Одразу ж виникли розбіжності – як називати камінь? Тим більше у нього, ніби на глузування з учених чоловіків, з’явилися ще два імені – гриновіт (від англійського green – зелений) і лігурит (на честь італійської провінції Лігурія). Крапку в багаторічних суперечках поставила Комісія мінералогічної асоціації з нових мінералів і назв мінералів.
Від Бразилії до Заполяр’я
Сфен видобувають по всьому світу – у Мексиці та Бразилії, Норвегії, Швейцарії, Італії, на островах Цейлон та Мадагаскар. В 1842 родовище сфена вдалося виявити на Уралі, в Ільменських горах. Там зустрічаються кристали, довжина яких більша за долоню дорослого чоловіка. Камені, як правило, щедро приправлені вкраплення апатиту і чорної слюди. В Україні він також присутній в межах Українського щита.
Вигода великих корпорацій
Головний інтерес держав і корпорацій при видобутку сфену – отримання сировини для вироблення титану, одного з найбільш затребуваних індустріальних металів. Погодьтеся, перстень з каменем, з якого можна створити зміцнення корпусу підводного човна, дуже незвичайна прикраса. Однак простим громадянам набагато ближче мирне застосування сфену ― випуск зубних імплантів, прикрас для пірсингу та дорогих ювелірних аксесуарів.
Завжди різний та ефектний
Сфен привертає увагу ювелірів своєю суперсилою – він здатний змінювати колір під різними кутами зору. Наприклад, зелений сфен може здатися безбарвним, а безбарвний жовтим і навіть бежевим, з рожевим відливом.
Така особливість називається плеохроїзмом, і зустрічається вона у добрій півсотні мінералів. Найвідоміші – смарагд (не завжди), рубін (змінюється відтінок червоного), топаз (змінює забарвлення окремих ділянок своєї поверхні).
