У 2026 році український сектор надрокористування взяв вектор руху на перехід від етапу переважно регуляторних реформ до формування інвестиційного ринку критичних мінералів. Основний драйвер змін — зростання глобального попиту на літій, графіт, титан та рідкісноземельні елементи, що використовуються у виробництві акумуляторів, оборонної продукції та високотехнологічної промисловості.
За оцінками ринку, Україна розраховує залучити 700–900 млн доларів США інвестицій у перші проєкти видобутку та переробки критичних мінералів.
Стратегічний контекст
Україна має одну з найпотужніших у Європі мінерально-сировинних баз, однак значна частина ресурсів досі не залучена до промислової розробки.
Глобальна конкуренція за доступ до критичних мінералів посилюється через енергетичний перехід, розвиток електромобільної індустрії та оборонного сектору. У цих умовах українські родовища набувають не лише економічного, а й геополітичного значення.
Інвестиційна привабливість
Позитивними факторами для потенційних інвесторів залишаються:
- значний ресурсний потенціал літію, титану, графіту та інших стратегічних мінералів;
- державна підтримка через механізми угод про розподіл продукції (УРП);
- міжнародні програми співфінансування та страхування воєнних ризиків;
- інтеграція України до європейських ланцюгів постачання критичної сировини.
Особливу увагу інвесторів привертає літієве родовище «Добра». За умовами конкурсу мінімальний гарантований обсяг капіталовкладень становить близько 179 млн доларів США, а реалізація проєкту передбачає багаторічний цикл — від геологічної розвідки до запуску промислового видобутку.
Бізнес-ризики
Попри значний потенціал, інвестиційне середовище залишається високоризиковим. Основними стримувальними чинниками є:
- безпекові ризики, пов’язані з війною;
- тривалий інвестиційний цикл (5–10 років до повної окупності);
- необхідність модернізації транспортної та енергетичної інфраструктури;
- регуляторні та судові ризики під час отримання спеціальних дозволів.
Галузевий прогноз
Короткострокова перспектива (орієнтир 2026–2027 роки)
Очікується активізація геологорозвідувальних робіт, укладання перших великих інвестиційних угод та підготовка промислових майданчиків для запуску нових виробництв.
Середньострокова перспектива (орієнтир 2028–2032 роки)
Найбільшу додану вартість формуватимуть не стільки проєкти з видобутку, скільки підприємства з глибокої переробки сировини — виробництва концентратів, компонентів для акумуляторів та титанової продукції.
Саме розвиток переробної промисловості дозволить Україні суттєво збільшити експортну виручку та інтегруватися у глобальні виробничі ланцюги.
- інвестиції у видобуток літію, титану та графіту;
- створення потужностей із переробки мінеральної сировини;
- розвиток сервісних компаній у сфері геологорозвідки, інжинірингу та гірничих технологій;
- реалізація інфраструктурних проєктів, пов’язаних із логістикою та енергозабезпеченням гірничодобувних підприємств.
Світовий попит на критичні мінерали продовжує стрімко зростати, що відкриває для України можливість стати одним із ключових постачальників стратегічної сировини для європейського ринку. У центрі уваги інвесторів — літій, титан, графіт та інші критичні корисні копалини.
Україна як новий центр критичних мінералів
Україна володіє одними з найбільших запасів критичних корисних копалин у Європі. На тлі глобального переходу до “зеленої” економіки саме ці ресурси стають основою виробництва акумуляторів, електромобілів, військової техніки та високотехнологічної продукції.
Інвестиційний потенціал галузі
Експерти оцінюють потенційний обсяг первинних інвестицій у 700–900 млн доларів США. Кошти планується спрямувати на геологорозвідку, запуск нових родовищ, будівництво гірничих підприємств та створення виробництв із переробки мінеральної сировини.
Основні драйвери зростання
- зростання світового попиту на літій;
- розвиток європейського ринку акумуляторів;
- розширення оборонної промисловості;
- державні програми підтримки надрокористування;
- залучення міжнародних інвесторів.
Бізнес-ризики
Попри високий потенціал, інвестори враховують безпекові ризики, довгі строки реалізації проєктів, регуляторні процедури та потребу в модернізації інфраструктури.
Прогноз розвитку ринку
У короткостроковій перспективі очікується активізація геологорозвідувальних робіт та укладання нових інвестиційних угод. У середньостроковій перспективі ключовим фактором зростання стане розвиток переробки мінеральної сировини всередині країни, що дозволить значно збільшити додану вартість українського експорту.
Українська видобувна галузь переходить до нового етапу розвитку. За умови стабільного регуляторного середовища та подальшого залучення міжнародного капіталу країна має всі передумови для формування сучасного європейського центру видобутку та переробки критичних мінералів.




