Експерти Національної асоціації добувної промисловості України зібрали головні новини добувного сектору нашої країни за тиждень.
Україна в І кварталі скоротила експорт залізної руди на 33,9% р./р.
Джерело: GMK Center
Падіння, яке ще рік тому виглядало тимчасовим, набуває ознак нової реальності для української залізорудної галузі.
У першому кварталі 2026 року експорт залізної руди з України скоротився на 33,9% у річному вимірі — до 5,61 млн тонн. Це не лише наслідок війни, а й сигнал про втрату позицій на ключових ринках. Китай, який традиційно залишається головним споживачем, зменшив імпорт української сировини майже на 44%. Поставки до Європи також знизилися: до Словаччини — на 16,8%, до Польщі — на 35%.
Попри короткострокове пожвавлення у березні, коли експорт зріс у місячному вимірі, загальна динаміка залишається негативною. Виручка від експорту за квартал впала більш ніж на третину — до $437 млн.
Для галузі, яка історично була одним із драйверів українського експорту, це означає не лише втрати сьогодні, а й виклик на майбутнє: як зберегти конкурентоспроможність у світі, де боротьба за сировинні ринки лише посилюється.
Україна та Швеція домовились про спрощення акредитації верифікаторів CBAM
Джерело: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України
Європейські кліматичні правила дедалі частіше стають не лише викликом, а й полем для дипломатії.
Україна та Швеція домовилися про спрощення акредитації верифікаторів у межах механізму CBAM — крок, який може змінити правила гри для українських експортерів. Йдеться не просто про технічну процедуру, а про можливість використовувати реальні дані про викиди замість стандартних, часто завищених показників.
У центрі домовленості — співпраця між SWEDAC та Національне агентство з акредитації України. Шведська сторона готова надавати акредитацію, спираючись на українську експертизу — компроміс, продиктований війною і обмеженням доступу іноземних аудиторів до України.
Це рішення дозволяє пришвидшити інтеграцію до європейських правил без втрати часу — і, що важливіше, без втрати конкурентоспроможності. Адже за оцінками аналітиків, впровадження CBAM може коштувати українській економіці до 2,1% ВВП до 2030 року.
У новій реальності кліматична політика стає частиною економічної безпеки — і Україна вчиться діяти на випередження.
ГМК України сплатив $0,9 млрд податків у 2025 р.
Джерело: GMK Center
У рік, коли українська економіка працює в умовах постійної турбулентності, гірничо-металургійний комплекс залишається одним із її тихих донорів.
У 2025 році найбільші компанії сектору — зокрема Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп та Ferrexpo — сплатили близько $0,9 млрд податків. Це 1,4% усіх податкових надходжень країни.
Ці цифри виходять за межі фінансової статистики. У промислових регіонах саме ці підприємства формують основу місцевих бюджетів — від фінансування лікарень і шкіл до підтримки транспорту та інфраструктури. Водночас галузь залишається одним із небагатьох секторів, де зростають доходи працівників: у 2025 році середні зарплати в металургії збільшилися на 7%.
За останні п’ять років ГМК перерахував до бюджетів майже $6 млрд. У воєнній економіці це не лише про податки — це про здатність галузі утримувати країну на плаву.
Обсяг введення в експлуатацію промислової нерухомості в Україні щороку зростає на 20%
Джерело: GMK Center
Промисловість України, попри війну, не лише відновлюється — вона змінює свою географію та логіку розвитку.
Обсяги введення в експлуатацію промислової нерухомості зростають у середньому на 20% щороку . Після різкого падіння у 2022-му сектор демонструє стабільне відновлення: лише за дев’ять місяців 2025 року введено 852,5 тис. кв. м, що на 23% більше, ніж роком раніше.
Ключова трансформація — у зміщенні інвестицій на захід і центр країни. Саме тут формуються нові виробничі кластери, логістичні хаби та індустріальні парки. Їхня роль стрімко зростає: частка промислових площ у структурі нежитлового будівництва сягнула 37% проти 20–22% до війни.
Це вже не лише релокація бізнесу, а нове будівництво — сигнал довіри до української економіки. Більшість проєктів фінансується українським капіталом, але іноземні інвестори також повертаються у виробництво.
Попри $16 млрд прямих втрат промисловості, інвестори роблять ставку на відновлення. І ця ставка дедалі частіше виглядає стратегічною.
Ринок добрив і МТР у 2026: дефіцит “на папері”, ризики в реальності та нова поведінка аграріїв
Джерело: UkrAgroConsult
Український аграрний сезон 2026 року починається з парадоксу: дефіцит, якого формально немає — але який відчувається на практиці.
Ринок мінеральних добрив входить у рік із крихким балансом. Пропозиція виглядає достатньою, однак енергетичні перебої, логістичні обмеження та валютний тиск роблять її нестійкою. У ціні вже закладено ці ризики: аміачна селітра — майже 30 тис. грн за тонну, карбамід — понад 28 тис., комплексні добрива — ще дорожчі.
Фізична доступність ресурсів стає ключовим питанням. Навіть за наявності імпорту строки поставок залишаються непередбачуваними у піковий період.
Паралельно змінюється поведінка аграріїв. Закупівлі відкладаються ближче до моменту використання, зростає інтерес до дешевших аналогів і технологій із прогнозованим результатом. Раціональність витісняє запас «про всяк випадок».
У цій новій реальності стабільність ринку визначається не обсягами, а здатністю системи витримувати ризики — енергетичні, логістичні та регуляторні. І саме це стає головним фактором врожаю 2026 року.
