Державна служба геології та надр безпрецедентно відкриває геологічні дані, цифровізує процеси та готує родовища до глобальних інвестицій, балансуючи між потребами фронту та економікою майбутнього.
Для нації, що перебуває у стані виснажливої боротьби за власне виживання, погляд у майбутнє вимагає дивитися не лише за горизонт, але й глибоко під землю. На конференції United By Mining, яка зібрала ключових стейкхолдерів видобувної галузі, Голова Державної служби геології та надр України Олег Степанович Гоцинець окреслив амбітний і, за його словами, безальтернативний шлях: масштабний перехід до освоєння критичної сировини.
«Якби ми були хоча б в одному ланцюгу постачання у світі чи Європі, війни б не було», — безапеляційно заявив очільник Держгеонадр з трибуни, задавши тон дискусії, що балансувала між суворими реаліями воєнного часу та багатомільярдним інвестиційним потенціалом українських надр.
Прийшовши на посаду наприкінці 2024 року після 24 років роботи у великих нафтогазових компаніях, Олег Гоцинець ініціював стратегічний зсув у державній політиці. Він чітко розділяє потенціал країни на два взаємодоповнюючі треки. Перший — традиційний видобуток нафти й газу. Це коротка перспектива, що генерує життєво необхідні кошти “тут і зараз” для підтримки економіки та фінансування Сил оборони. Другий трек — критична сировина (літій, титан, ванадій, графіт), яка є довгостроковою перспективою та квитком України у високотехнологічне світове майбутнє.
Безпрецедентна прозорість як магніт для капіталу
Протягом десятиліть українська геологія залишалася закритою книгою для зовнішнього світу, надійно схованою за радянською спадщиною тотальної секретності. Проте правила гри кардинально змінилися. Уперше в історії незалежної держави Держгеонадра провели всі процедури з розсекречення інформації про запаси корисних копалин (за винятком урану, який залишається поза компетенцією служби).
«До нас інвестор не прийде з однієї причини — у нас засекречені дані», — підкреслив Гоцинець. Сьогодні будь-яка геологічна інформація, накопичена за попередні роки, є відкритою. Це фундаментальний крок, покликаний змінити правила гри на європейському ринку капіталу.
Урядом вже затверджено переліки стратегічних і критичних корисних копалин. Відповідно до них були сформовані списки ділянок, винесених на аукціони та під угоди про розподіл продукції (УРП). На карту інвестиційних пропозицій нанесено понад два десятки перспективних об’єктів — від алюмінієвих та літієвих руд до калійних солей на заході країни та потужних титанових розсипів.
Цифровізація та нові стандарти: розмова “мовою інвестора”
Усунення бюрократичних рудиментів стало ще одним пріоритетом. Служба успішно впровадила цифрові спеціальні дозволи на користування надрами, назавжди відмовившись від паперових аналогів. На черзі — завершення масштабного сканування історичної геологічної інформації, впровадження внутрішньої системи управління даними та створення повноцінної електронної інвестиційної бази.
Проте українські посадовці усвідомлюють: щоб залучити глобальних гравців, потрібно говорити з ними їхньою мовою. Йдеться про міжнародні стандарти оцінки запасів, такі як JORC. Голова Держгеонадр відзначив перші успіхи приватного сектору (зокрема компанії “Укрлітійвидобування”), наголосивши, що для залучення іноземного капіталу верифікувати запаси за міжнародними протоколами доведеться всім учасникам ринку.
Водночас держава не знімає з себе відповідальності за розвідку. Попри те, що геологічна галузь майже десятиліття страждала від “нульового фінансування”, на 2026 рік очікується виділення бюджетних коштів на створення сучасної геологічної карти масштабу 1:100 000. Вона базуватиметься на передових методах, включно з лідарним скануванням та аеромагнітними дослідженнями.
Україна вже формує хаби геологічної експертизи, активно співпрацюючи з посольствами та профільними службами Німеччини, США, Великої Британії та Франції. За словами Олега Гоцинця, спільні проєкти з міжнародними фахівцями дозволяють підготувати якісний інвестиційний кейс з економічним та геологічним моделюванням всього за три-чотири місяці.
Географія надій та мільярдні аукціони
Окрему увагу на конференції було приділено регіональному потенціалу. Голова служби підтвердив надзвичайну перспективність Житомирської області, яка має шанс стати одним із найбільших у світі центрів видобутку та переробки титанових руд. Не менші надії покладаються на Кіровоградський кластер, який, окрім багатих рудопроявів, має стратегічну логістичну перевагу — близькість до чорноморських портів.
Паралельно Держгеонадра готують ґрунт для потужних надходжень від вуглеводнів. На кінець року заплановані конкурентні аукціони на привабливі нафтогазові ділянки: Острівську, Спасівську, Свічанську, Межирічну та Ново-Диканську. Досвід попередніх торгів показує, що вартість одного спецдозволу на перспективну площу може сягати 1 мільярда гривень. Західні ділянки (на Львівщині, Франківщині та Буковині) розглядаються як особливо безпечні та привабливі для іноземних партнерів в умовах війни.
Виклики податкового кодексу та екології
Відкрита дискусія із залом підсвітила гострі індустріальні кути, які ще належить згладити. Представники бізнесу підняли питання прозорості нарахування вартості спецдозволів: чи справедливо розраховувати її від ціни продукту глибокої переробки (наприклад, залізорудного окатишу), а не самої сировини? Олег Гоцинець назвав це зауваження “влучним”, підтвердивши необхідність законодавчих змін методології для забезпечення чесних правил гри.
Ще одним критичним питанням стало поводження з техногенними родовищами. Стимулювання глибокої переробки неминуче призводить до накопичення відходів у хвостосховищах. Надрокористувачі закликають спростити механізми переробки цих «хвостів», які самі по собі містять цінну сировину. Керівництво Держгеонадр повністю підтримує ці ініціативи і вже співпрацює з профільним комітетом парламенту над інтеграцією цих механізмів у нове законодавство про відходи.
Від бачення до дії
Попереду в української видобувної галузі складний шлях: від експортера сировини до інтегрованого гравця на глобальному ринку високотехнологічних матеріалів. Проте рішучі кроки з дерегуляції, відкриття даних та залучення міжнародної експертизи доводять, що цей процес є незворотним. Держава та надрокористувачі нарешті опинилися на одному боці барикад у битві за інвестиції.
Дізнатися більше про стратегічні кроки індустрії, побачити нові інвестиційні кейси та долучитися до формування майбутнього українських надр можна буде зовсім скоро. Масштабна конференція United by Mining 2026 відбудеться вже у вересні. Усі деталі, програма та умови реєстрації доступні на цьому сайті.
