Сенатори США Білл Кессіді (республіканець) та Ліндсі Грем (демократ) представили оновлений законопроєкт Foreign Pollution Fee Act (FPFA – аналога європейського CBAM), який передбачає введення трансграничного вуглецевого збору на імпортні товари з високим “вуглецевим слідом”. Законодавча ініціатива спрямована на боротьбу з кліматичними змінами та захист американських виробників від дешевого імпорту з країн, де екологічні стандарти слабші.
Основні положення законопроєкту
📍Обкладення збором металургійної, хімічної, цементної та інших “брудних” галузей.
📍Відсутність винятків для країн із низькими доходами – Україна також може потрапити під дію збору.
📍Впровадження з 2026 року з поступовим зростанням ставок.
Ключові відмінності між американським FPFA та європейським CBAM
1️⃣ Мета та ідеологія
CBAM (ЄС): Основна мета – досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року у рамках “Зеленого курсу”. Акцент на екологічній трансформації.
FPFA (США): Насамперед інструмент захисту національних виробників і боротьби з торговим дисбалансом, особливо з Китаєм. Кліматичні цілі другорядні.
2️⃣ Механізм розрахунків
CBAM: Прив’язаний до цін на квоти в системі ETS (Європейська система торгівлі викидами). Ставка залежить від ринкових цін на вуглець.
FPFA: Використовує власні методики розрахунку, які можуть включати політичні фактори. Може бути менш прозорим та передбачуваним.
3️⃣ Географічний охоплення
CBAM: Діє на всіх імпортерів у ЄС без винятків, поступово запроваджується з 2023 року.
FPFA: Може містити винятки для окремих країн (наприклад, союзників США) або секторів. Очікується з 2026 року.
4️⃣ Політичний контекст
CBAM: Частина комплексної кліматичної політики ЄС, узгоджена з міжнародними угодами.
FPFA: Розглядається як інструмент торгової політики у рамках конкурентної боротьби з Китаєм.
5️⃣ Гнучкість системи
CBAM: Поступове впровадження з можливістю адаптації для бізнесу.
FPFA: Може бути більш жорстким із меншими перехідними періодами, особливо для “недружніх” країн.
Як це вплине на Україну?
Український експорт, особливо металургійної та хімічної продукції, може стати менш конкурентоспроможним через:
📍Високий вуглецевий слід (використання вугілля та газу у виробництві).
📍Відсутність масштабного “зеленого” переходу в промисловості.
📍Потенційні втрати ринку США, якщо не буде запроваджено низьковуглецевих технологій.
Висновки: чи створять США прецедент?
Якщо FPFA буде успішним, до нього можуть приєднатися інші країни (Канада, Великобританія, Японія), що призведе до глобалізації вуглецевих мит.
Виробникам у вразливих секторах вже зараз варто інвестувати в декарбонізацію, щоб не втратити доступ до ключових ринків.
