Згідно з новим профільним звітом EY, керівники гірничодобувних та металургійних компаній, як і раніше, розглядають екологічні, соціальні та управлінські фактори (ESG) як головний ризик, з яким зіткнеться їхній бізнес протягом наступних 12 місяців, але доступ до капіталу тепер також став вкрай серйозною проблемою. Це стає серйозним викликом для країн з низькою інвестиційною привабливістю.
Пол Мітчелл, керівник міжнародної практики гірничодобувної та металургійної промисловості в одній з голових світових консалтингових фірм, заявляє, що останній рейтинг 10 основних бізнес-ризиків для гірничодобувної та металургійної промисловості у 2024 році, заснований на інтерв’ю зі 150 керівниками, зайнятими в цьому секторі, «підкреслює складну операцію., з якою гірничодобувні компанії зіткнуться у 2024 році»:
Заходи реагування на ці ризики наразі чітко вбудовані у стратегії найкращих операторів, особливо в галузі охорони навколишнього середовища, соціальної сфери та управління, а також ліцензування діяльності, та залишаться пріоритетами на найближчі роки. Респонденти, які взяли участь в опитуванні, заявили, що всі групи зацікавлених сторін приділяють все більше уваги, особливо в питаннях ESG, і, на думку EY, гірничодобувні компанії, які правильно розуміють ESG, отримають «значні переваги, такі як покращений доступ до капіталу, здоровий кадровий резерв та більш захищену ліцензію на проведення діяльності».
У той час як «здоровий кадровий резерв» став менше турбувати керівників гірничодобувних компаній (зараз він займає десяте місце в списку основних ризиків), «покращення доступу до капіталу» тепер вважається другим за важливістю пріоритетом для великих гірничодобувних компаній після ESG, оскільки величезні витрати, необхідні для переходу до «зеленої» енергетики, стають чи не головним пунктом порядку денного ради директорів.
Відсутність капіталу для зростання
Відновлення уваги до капіталу зростання може стати свого роду поворотним моментом для гірничодобувної промисловості. Звіт EY вказує, що середня прибутковість акціонерів 30 найбільших гірничодобувних компаній збільшилася на 22% у період з 2019 до 2022 року.
За останні 20 років капітальні витрати на розширення в галузі, як правило, перевищували 20% від виторгу, що доволі типово для галузі з активами, що виснажуються, та обмеженим попитом. Основна увага, як і раніше, приділяється дивідендам та дисципліні капіталу, а не закладенню фундаменту для зростання.
За останні пару років цей показник знизився приблизно до 10%, оскільки компанії, як і раніше, віддають перевагу доходам акціонерів, а не будівництву нових об’єктів – шахт та кар’єрів.
Звіт демонструє, що металургійні, золотодобувні та вугільні компанії залучають найбільше капіталу з 2022 року.
Зростання капіталу в кожній з галузей добувної промисловості
Капітал, залучений за рахунок боргу та власного капіталу, за перші сім місяців 2023 року залишався стабільним ($196 млрд. порівняно з $192 млрд. за той же період 2022 року), і, на думку авторів, «очікується, що ця тенденція збережеться і у 2024 році.». Немає жодних сумнівів у тому, що літій та нікель привертають найбільшу увагу, оскільки основні інвестори та зовнішній капітал приєднуються до тренду інвестицій у енергетичний перехід, однак різке падіння цін на ці товари цього року може призвести до того, що вони можуть охолонути для інвестицій у галузь раніше, ніж очікувалося. Це становить великі ризики.
Також варто зазначити, що гроші, залучені у мідну промисловсіть – основний метал для енергетичного переходу – скоротилися на 28% у 2023 році, тоді як інвестиції у спеціальні метали скоротилися майже на 50%, попри безліч списків критично важливих мінералів, складених країнами за останні кілька років.
За перші сім місяців 2023 року гірничодобувні та металургійні компанії випустили «зелені» облігації на суму $1 млрд порівняно з майже $4 млрд за аналогічний період попереднього року. EY очікує, що тенденція прив’язки ESG-облігацій до конкретних проєктів, таких як відновлювані джерела енергії, біорізноманіття та інвестиції в місцеві спільноти, збережеться.
Знайти баланс
Реалізовувати нові проєкти стало складніше, оскільки нові вимоги ESG значно збільшують капітальні витрати. Нещодавня волатильність посилила проблему продуктивності капіталу, яка вже давно турбує гірничодобувний сектор. EY зазначає, що, окрім збільшення виробничих витрат, вищі відсоткові ставки також є чи не головним фактором, що підштовхує догори вартість капіталу для надрокористувачів.
У EY заявляють, що гірничодобувні компанії «мають пам’ятати про те, що старі проєкти також повинні відповідати новим вимогам ESG, які можуть включати наявність електрифікації, джерел екологічно чистої енергії, а також низький рівень споживання води, щоб отримати фінансування».
EY звертає увагу на проблему, з якою стикаються гірничодобувні компанії, намагаючись «збалансувати прибуток з обов’язками», та цитує у звіті декількох керівників, які заявляють, що «нові шахти мають бути вуглецево-нейтральними із самого початку», та «ви більше не можете розробляти наявні родовища, якщо немає екологічно чистого енергопостачання».
На компанії також сильно тисне зростання цін на пальне, а також зростання витрат на фонд оплати праці.
Добувна промисловість залишається одним з головних роботодавців країни, великими джерелом отримання експортного виторгу, а також є унікальним драйвером повоєнного відновлення, від якого залежатимуть і інші галузі економіки України. Глобальний звіт лише підтверджує давно відому тезу – перед українським бізнесом виникає ще одне питання «життя та смерті», окрім відновлення довоєнних потужностей. І це питання адаптації до сучасних ринкових стандартів ESG та відповідної модернізації.
