Передумови появи блокчейну на вуглеводних ринках для промисловості
Вуглецеві ринки (як добровільні, так і обов’язкові) покликані полегшити фінансування заходів з декарбонізації через створення нового квазітовару – вуглецевої одиниці/кредиту, асоційованого з реалізацією реальних проєктів зі скорочення викидів парникових газів (далі – ПГ) або зростання їх поглинання. Для реалізації цілей Паризької угоди, бізнесу важливо швидко нарощувати обсяги та охоплення такого фінансування, а отже, і масштаби вуглецевих ринків. Але практика цього процесу демонструє об’єктивні та суб’єктивні обмеження, що особливо зачіпають добровільні вуглецеві ринки.
Ключова проблема добровільних вуглецевих ринків пов’язана із забезпеченням якості вуглецевих одиниць та довіри учасників ринку до постійної підтримки цієї якості (репутації). До основних критеріїв якості вуглецевих одиниць зазвичай відносять:
- коректне визначення «базової лінії» викидів ПГ на основі перевіреної методології;
- верифікованість (у тому числі третіми сторонами) та прозорість (відкритість даних для стейкхолдерів) результатів кліматичних проєктів;
- додатковість – скорочення нетто-викидів ПГ на додаток або на противагу звичайній практиці бізнесу відповідно до чинного законодавства та прийнятих норм ведення бізнесу;
- сталість через страхування або буферні механізми;
- запобігання подвійному обліку вуглецевих одиниць продавцем та покупцем;
- забезпечення супутніх вигод – крім декарбонізації, якісні проекти повинні приносити додаткову користь у напрямку сталого розвитку (покращення освіти, збереження біорізноманіття та навколишнього середовища, забезпечення гендерної рівності та інше);
- запобігання «витіканню вуглецю» – наприклад, шкоди бізнесу від добувних проєктів, що супроводжуються вимушеними додатковими вирубками лісу під посівні площі.
Забезпечення цих критеріїв якості та ліквідності вуглецевих одиниць у міжнародному масштабі об’єктивно складне та потребує організації інформаційного обміну. Вуглецеві одиниці та величини скорочення викидів ПГ є «великими даними», значними масивами інформації, для управління якими створюються реєстри – добровільні (Verra, Gold Standard та інші), національні реєстри (наприклад, UK Emissions Trading Scheme) та наднаціональні (EU ETS, новий реєстр у рамках статті 6.4 Паризької угоди), а також відповідна інфраструктура верифікації, виміру, звітності. Система розподілу вуглецевих одиниць та угод з ними між країнами/секторами економіки/компаніями/проєктами не завжди будується на відкритих принципах, що створює обмеження для зростання вуглецевих ринків.
Виклик полягає в тому, щоб забезпечити ефективність підзвітності, прозорості та працездатності цієї інфраструктури. Технології блокчейн розглядаються як одна з можливих відповідей на цей виклик. По своїй суті, блокчейн – це децентралізований цифровий реєстр транзакцій, який сприяє безпечному обміну інформацією.
Характеристики блокчейну для вуглецевих ринків
Блокчейн отримав розвиток на початку 2010-го року у мірі розгортання цифровізації. Його можна визначити завдяки трьом головним функціям:
- внутрішня база даних, що підтримує розподілений реєстр (DLT), який може бути відкрито перевірено;
- децентралізована мережа для обміну транзакцій, цінностей, активів між peers (окремими учасниками) без допомоги посередників;
- спосіб посвідчення транзакцій, який заміщає попередні довірені організації.
Для досягнення консенсусу в децентралізованій мережі використовуються насамперед механізм Proof of Work (PoW) для випадкового вибору вузла, який може знайти і запропонувати мережі новий блок, а також Proof of Stake (PoS) – механізм, що нагадує лотерею. PoW – дорогий та енерговитратний процес (вимагає завантаження обчислювальних потужностей та електроенергії для їх роботи), а PoS піддається критиці за стимулювання централізації і тому використовується меншою мірою.
Токени – це нематеріальна форма активів (цінних паперів, послуг та товарів), які можуть випускатися та керуватися повністю централізовано. Токен нерозривно пов’язаний із первинним розміщенням монет (ICO). У певному сенсі, щодо токенів, можна провести паралель із випуском акцій.
Реалізація характеристик блокчейну
Ще у 2017-2018 роках дослідники зазначали, що ключові характеристики блокчейну на вуглецевих ринках могли б бути корисними у двох магістральних напрямках:
- цифровізація процесів вимірювання, звітності та верифікації (зі скороченням транзакційних витрат та зростанням достовірності);
- створення єдиного метареєстру вуглецевих одиниць, що поєднує розрізнені національні та незалежні реєстри.
Перспективні сфери застосування блокчейну в кліматичних проєктах включають:
- ВІЕ (наприклад, спільна торгівля електроенергією та вуглецевими одиницями);
- домогосподарства та спільноти (наприклад, дахові сонячні панелі) – верифікація на основі смарт-контрактів із залученням інтелектуальних лічильників, підключених до системи;
- транспорт (рішення vehicle-to-grid, що інтегрують зарядку електромобілів з електричною мережею);
- добувна промисловість та землекористування (збір оновлених даних про стан ділянки з подальшим формуванням відповідних токенів).
Токенізація вуглецевих кредитів відбувається через випуск токенів у блокчейні, що представляють досягнуте, виміряне та верифіковане (третьою стороною) скорочення нетто-викидів парникових газів на 1 тонну СО2. Вуглецевий токен може бути унікальним токеном (NFT), якщо токен представляє «одну унікальну тонну» уловленого CO2, яка пов’язана певним місцем і часом, тому відрізняється від інших токенів або може представляти взаємозамінну «тонну СО2».
У блокчейні кожен вуглецевий кредит теоретично можна пов’язати з метаданими, що містять інформацію про походження, якість та конкретні скорочення викидів, і надати цю інформацію покупцям. Вуглецевий токен може відстежуватися та перевірятися протягом усього терміну існування, інформація про його вибуття прозора та дозволяє уникнути подвійного обліку. Транзакції через блокчейн можуть дозволити зробити передачу законного права власності на вуглецеві кредити публічно відстежуваною та контрольованою.
Цифрові вуглецеві кредити можуть бути інтегровані в процес повсякденних покупок товарів і послуг, вартість вуглецевого сліду можна відносно легко і достовірно врахувати при їх здійсненні, подібно до того, як це зараз працює при бронюванні авіаквитків (покупці квитків бачать вуглецевий слід від майбутнього перельоту і можуть відразу компенсувати вартість відповідних вуглецевих одиниць, достатніх компенсації цього вуглецевого сліду).
Промислові підприємства можуть інтегрувати вибуття цифрових вуглецевих кредитів безпосередньо у свою діяльність, що дозволить компенсувати викиди в режимі реального часу, а не на квартальній чи річній основі.
Серед глобальних прикладів реалізації таких інститутів варто розглянути Climate Action Data Trust: глобальну платформу, створену Світовим банком, яка пов’язує, агрегує та гармонізує всі дані про вуглецеві кредити з реєстрів проектів для забезпечення прозорого обліку. Система метаданих CAD Trust з відкритим вихідним кодом використовує технологію розподіленого реєстру Chia DataLayer для створення децентралізованого запису з метою уникнення подвійного обліку та підвищення довіри до вуглецевих одиниць та ринку в цілому.
Серед основних проблем інтеграції таких систем для українських промисловців варто відзначити наступне: енерговитратність, необхідність зберігання та обробки великого обсягу даних, проблема кібербезпеки, незворотності введення даних, низька пропускна спроможність транзакцій та високі витрати на обладнання. Це ключові загальні бар’єри, що заважають поширенню блокчейну в економіці з моменту його виникнення. У контексті вуглецевих ринків будуть вагомі такі бар’єри, як необхідність створення центрального органу для регулювання (юридичної відповідальності за проведення операцій, дотримання прав власності, питань комерційної таємниці, безпеки та цілісності для створення механізму консенсусу), мале поширення технології блокчейн загалом та проблема масштабування.
Джерела:
- ACR Kicks Off Digital Assets Consultation. ACR. September 22, 2022.
- ACR Updates Program Rules for Tokenization of Carbon Credits. ACR. May 30, 2022.
- Asher-Schapiro A., Teixeira F. 2022. Fears of ‘subprime’ carbon assets stall crypto rainforest mission. Context.
- Badgley G. and Cullenward D. 2022. Zombies on the blockchain, CarbonPlan.
- Climate action reserve position on tokenization. CAR. June 1, 2022.
- International Emissions Trading Association (IETA). 2022. Greenhouse gas market report: CarbonMarkets 3.0.
- IRENA. 2019. Innovation landscape brief: Blockchain, International Renewable Energy Agency, Abu Dhabi.
- Kroft P. J. et al. 2022. What exactly are carbon tokens? Miller Thomson.
- Ledger Insights News, June 28, 2023.
- Ledger Insights News, May 26, 2022.
- Recommendations for the Digital Voluntary and Regulated Carbon Markets. World Economic Forum Briefing paper, March 2023.
- Schmedders K. et al. 2023. How blockchain can clean up the voluntary carbon market. IMD.
