Поліція викрила схему ухилення російських видобувних компаній від санкцій в Україні. «Нафтогаз» отримав перемогу над «Газпромом» у суді на суму понад мільярд доларів. США та ЄС змагаються за контроль над корисними копалинами Гренландії.
Експерти Національної асоціації добувної промисловості України зібрали 5 головних подій останнього тижня червня у сфері:
Поліція викрила схему, за якою російські видобувні компанії уникали санкцій в Україні
Національна поліція викрила схему, завдяки якій російський бізнесмен незаконно вивів із-під українських санкцій кілька видобувних підприємств. Загальна вартість цих підприємств — близько 1 мільярда гривень.
Як повідомляє Нацполіція, після початку повномасштабної війни російський власник промислових активів передав свої компанії довіреній особі з іноземним паспортом. Це дозволило уникнути санкцій РНБО. Йдеться про підприємства, які володіють кар’єрами у Київській та Житомирській областях і продовжували незаконно видобувати та експортувати корисні копалини, зокрема до Росії.
За інформацією Економічної правди, мова йде про компанію «Юнігран». До схеми причетні український бізнесмен Сергій Шапран і громадянин РФ Ігор Наумець.
Активи компанії неодноразово перепродували через підставні фірми та осіб. У результаті контроль над ними отримав український бізнесмен, який фактично представляв інтереси підсанкційних російських власників. У 2023 році він формально підписав меморандум про партнерство, але насправді це було продовженням контролю над українськими надрами.
Поліція протягом восьми місяців збирала докази й заарештувала активи цих підприємств. Їх передали до управління АРМА.
21 червня слідчі оголосили підозри 19 учасникам схеми, серед яких український та російський бізнесмени, керівники компаній, бухгалтери, нотаріуси та інші причетні особи.
Українського бізнесмена вже затримали та взяли під варту. Вирішується питання про запобіжні заходи для решти підозрюваних. Їхні дії кваліфіковані за кількома статтями Кримінального кодексу України.
ArcelorMittal відмовляється від «зеленої» сталі через високу вартість енергії
Компанія ArcelorMittal, другий найбільший виробник сталі у світі, вирішила не реалізовувати водневі проєкти на своїх заводах у Німеччині через надто високі ціни й нестабільність електроенергії. Про це повідомляє агентство Reuters.
Йдеться про модернізацію заводів у Бремені й Айзенхюттенштадті для виробництва сталі з використанням водню. Через високі витрати на електроенергію компанія навіть відмовилася від субсидій у розмірі 1,3 млрд євро, запропонованих німецьким урядом.
Натомість ArcelorMittal реалізує подібні проєкти в країнах, де електроенергія дешевша і стабільніша. Наприклад, у Франції компанія інвестує в новий завод, який використовуватиме атомну енергію.
Міністерство економіки Німеччини висловило жаль через рішення компанії, однак зазначило, що кошти ще не були виплачені. Загалом Німеччина планує витратити 6,9 млрд євро на декарбонізацію металургії. Інші підприємства, такі як Salzgitter, Stahl-Holding-Saar і Thyssenkrupp, продовжують свої проєкти.
У компанії ArcelorMittal заявляють, що європейська металургія зазнає серйозних труднощів через дешевий імпорт сталі з-за кордону. Крім того, витрати на перехід до «зеленої» сталі лише поглиблюють кризу. Тому компанія звернулася до Єврокомісії з проханням обмежити імпорт певних видів сталі.
«Нафтогаз» виграв суд проти «Газпрому» на понад мільярд доларів
Міжнародний арбітражний трибунал у Швейцарії зобов’язав російський «Газпром» виплатити українському «Нафтогазу» 1,37 мільярда доларів. Про це повідомив голова «Нафтогазу» Сергій Корецький.
Конфлікт виник через те, що з травня 2022 року «Газпром» перестав платити за контрактом, який передбачав принцип «бери або плати» (take or pay). У вересні 2022 року «Нафтогаз» подав до суду, а російська сторона намагалася заблокувати цей процес через суди в Росії. Однак це їй не вдалося.
У результаті міжнародний трибунал, до якого входили судді зі Швеції, Швейцарії та Ізраїлю, повністю підтримав позицію української компанії.
Тепер «Нафтогаз» зосередиться на тому, щоб забезпечити реальну виплату цих грошей.
США та ЄС борються за мінерали Гренландії
Найбільша гірничодобувна компанія Гренландії Amaroq Minerals веде переговори з державними агентствами США та ЄС щодо фінансування видобутку корисних копалин. Про це повідомляє Bloomberg.
За словами генерального директора компанії Елдура Олафссона, переговори стосуються фінансування, закупівель та інвестицій у видобуток стратегічних мінералів. Ці мінерали потрібні для виробництва акумуляторів, вітрових турбін та військової техніки.
Нещодавно компанія відкрила золоту копальню та вже отримала 61 млн доларів інвестицій, з яких 15,4 млн — від державного фонду Данії. США та ЄС розглядають можливість додаткових вкладень. Наприклад, американський Ексімбанк думає про кредит у 120 млн доларів для проєкту з видобутку рідкісних земель, а ЄС визнав стратегічним проєкт з видобутку графіту.
Інтерес Заходу до Гренландії зріс після заяв Дональда Трампа, який пропонував США отримати контроль над островом. Сьогодні підтримка США та ЄС є важливою через глобальну конкуренцію з Китаєм.
Попри багаті запаси мінералів, їх видобуток у Гренландії ускладнюється високими витратами і складними умовами роботи. Державна підтримка та довгострокові контракти із США та ЄС можуть зменшити ці ризики.
Розвиток гірничої галузі важливий для Гренландії, оскільки допоможе зменшити залежність від рибальства і данських субсидій, що становлять близько 600 млн доларів щороку.
Росія різко збільшила продаж мазуту до Індії та Туреччини
У травні Росія суттєво збільшила експорт мазуту та вакуумного газойлю (VGO) морським шляхом до Індії й Туреччини. Про це повідомляє Reuters.
За даними компанії LSEG, постачання таких нафтопродуктів до Індії майже подвоїлося та досягло 0,6 млн тонн. Індійські компанії купують російський мазут та VGO як дешевшу альтернативу нафти Urals. Водночас прямий імпорт російської сирої нафти в Індію зменшився: компанія Reliance скоротила закупівлі на 37%, Nayara Energy — на 3%.
Туреччина також значно збільшила закупівлю російського мазуту та VGO — на 75%, до 0,43 млн тонн. Головним покупцем російського мазуту залишається Саудівська Аравія, хоча її закупівлі зменшились на 17% (до 0,7 млн тонн).
Китай і Сінгапур залишаються важливими імпортерами російських нафтопродуктів.
Водночас у травні різко впали перевезення російського мазуту через мис Доброї Надії — лише 85 тис. тонн, що є найнижчим показником з початку року. Причина — загострення ситуації в регіоні Червоного моря через ризики атак єменських повстанців та напруження між Іраном та Ізраїлем.
