Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) висловлює категоричне занепокоєння щодо ініціатив «Укрзалізниці» суттєво підвищити вантажні залізничні тарифи. За попередньою інформацією зі ЗМІ, сумарно тарифи планують підвищити на 40%. Таке рішення є економічно безпідставним, стратегічно короткозорим і створює реальні ризики для інвестиційного клімату України, особливо у стратегічному секторі – добувної промисловості. Сьогодні наша галузь забезпечує валютні надходження до країни, сотні тисяч робочих місць і є фундаментом українського експорту. Але замість підтримки промисловості у воєнних умовах, державна монополія обирає шлях “підвищення тарифів як універсального вирішення”, що б’є саме по тих, хто ще утримує економіку від падіння.
За офіційною звітністю УЗ, у 2024 році вантажний сегмент «Укрзалізниці» був прибутковим — понад 20 млрд грн операційного прибутку, при рентабельності близько 25%, і в 2025-2026 вантажний сегмент залишиться рентабельним. Проте, УЗ прогнозує збитки компанії у 2026 році на рівні -28 млрд грн., що будуть сформовані в основному за рахунок збитку від пасажирських перевезень. І керівництво компанії продовжує перекладати соціальну функцію Держави на бізнес, виправдовуючи це “необхідністю індексації”. Адже прибутки від вантажних перевезень роками спрямовуються на покриття збитків пасажирського сектору, який залишається хронічно дотаційним. І мільярдні збитки лише зростають із року в рік та прогнозуються понад 24 млрд.грн. у 2026 році.
У країнах Європейського Союзу пасажирські перевезення фінансуються з державних або місцевих бюджетів. Держава виконує свою соціальну функцію – забезпечує громадян доступним транспортом, тоді як вантажні перевезення працюють на ринкових умовах, генеруючи прибуток для модернізації інфраструктури та розвитку галузі, а не заливаючи його в пасажирський сегмент. Саме такий підхід дозволяє європейським залізницям залишатися фінансово стабільними і водночас надавати якісні послуги населенню.
Україна не може йти протилежним шляхом – перекладаючи соціальні витрати на промисловість та експортно орієнтовані галузі. Це руйнує конкурентоспроможність економіки і підриває саму залізничну систему.
Підвищення тарифів — прямий удар по міжнародних інвесторах
Підвищення тарифів в умовах війни — це сигнал недовіри до бізнесу, який вкладає кошти в Україну, створює робочі місця та забезпечує надходження валюти. Жоден серйозний інвестор не буде вкладати сотні мільйонів доларів у країну, де вартість перевезення продукції може змінитися в будь-який момент на десятки відсотків без зрозумілої економічної логіки.
Нестабільна тарифна політика означає непередбачувану собівартість, а отже — зрив контрактів, падіння конкурентоспроможності українського експорту та відтік інвестицій.
Ризик для стратегічного партнерства з США
На фоні таких дій особливо тривожно виглядає ситуація з міжнародним інвестиційним співробітництвом. В 2025 році США та Україна підписали угоду про співпрацю у сфері рідкісноземельних елементів (критичних корисних копалин). Цей документ відкриває шлях для залучення американських компаній у видобуток титану, літію та інших стратегічних ресурсів. Вищі державні службовці США назвали цю домовленість “історичною” і такою, що сприятиме “прискоренню економічного відновлення України”. Але непередбачувана тарифна політика Укрзалізниці ставить під загрозу реалізацію цих домовленостей. Адже будь-який проект із видобутку або експорту корисних копалин передбачає стабільну логістику. Якщо завтра вартість перевезення сировини зросте на 40% або 50%, це зруйнує фінансову модель проектів і змусить потенційних інвесторів шукати альтернативи в інших країнах. Така непередбачуваність знищує бізнес-плани ще на етапі моделювання і створює образ країни з високими операційними ризиками.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України відповідало за супроводження вищезазначеної угоди. І НАДПУ просить Міністерство уважно стежити за розвитком ситуації з тарифною політикою «Укрзалізниці». Адже тарифна політика монополіста безпосередньо впливає на реалізацію угоди та на інвесторів з боку США, які розглядають Україну як потенційного партнера у сфері стратегічних ресурсів. А Україна потребує надійних партнерів і це факт. Сьогодні, коли США і Україна роблять ставку на розвиток стратегічних ресурсів, держава має діяти як надійний, прогнозований партнер, а не в інтересах одного монополіста, що ставить короткострокові інтереси вище національної економічної безпеки країни. У час, коли Україна розраховує на довгострокову підтримку Сполучених Штатів і ЄС, такі кроки можуть поставити під сумнів передбачуваність державної політики та зруйнувати довіру, яку роками вибудовували.
Важлива роль Міністерства, як арбітра Держави
І ми маємо велике сподівання, що Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба розуміє, що погодження подібних ініціатив УЗ — це не технічне рішення, а політична відповідальність перед українським/іноземним бізнесом і міжнародними партнерами. Сьогодні важливо не просто “погоджувати” пагубні ініціативи Укрзалізниці, а чітко оцінювати їхні наслідки для економіки, бюджету та міжнародних партнерств. І тут Міністерство має виступити як арбітром Держави і прийняти відповідальне стратегічне рішення, від якого залежить, чи залишиться Україна привабливою для інвесторів, чи перетвориться на країну з “високими ризиками і низькою довірою”.
НАДПУ звертається до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням утриматись від підвищення тарифів у поточному 2025 році та у 2026р. та зосередитись на:
-
створенні довгострокового механізму фінансування пасажирських перевезень з державного бюджету. Це має бути чітко визначена й захищена стаття видатків, яка забезпечить передбачуваність і стабільність роботи Укрзалізниці;
-
оптимізації постійних витрат УЗ, оптимізації надлишкової інфраструктури, підвищенні продуктивності праці (проведення суттєвої автоматизації та оптимізації наявних ресурсів) та залученні додаткових вантажів на залізницю для зростання прибутковості;
-
впровадженні європейського досвіду шляхом реформування УЗ, де конкуренція сприятиме ефективності (виділенню окремо вантажного і пасажирського сегменту з їх доходами і витратами), а монопольні тарифи встановлюються пропорційно реальним витратам;
-
передбачуваності тарифної політики, що є ключовою умовою для залучення іноземних інвестицій, зокрема з США.
І незважаючи на воєнний стан, продовжити реформування УЗ та виділення пасажирської вертикалі в окрему юридичну особу, а також формалізацію механізму ПСО, що дозволить знизити оцінку ризиків необґрунтованого зростання монопольних тарифів для потенційних інвесторів.
