Команда НАДПУ публікує черговий тижневий дайджест новин у сфері надр
1) Україна оцінила шкоду довкіллю від російської агресії
56,7 млрд євро! Саме в таку суму Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оцінює шкоду, завдану довкіллю нашої країни. Цю інформацію оприлюднив цього тижня міністр Руслан Стрілець під час виступу на засіданні екологічного комітету Європарламенту.
Профільне міністерство вже зафіксувало понад 2900 фактів шкоди довкіллю. За його оцінками, наслідки цієї шкоди відчують на собі люди в усьому світі.
Що ж це за шкода?
По-перше, збройна агресія Росії спричинила 150 мільйонів додаткових викидів парникових газів. Кожен день війни збільшує цей показник.
По-друге, ️третина української землі або 174 тисяч квадратних кілометрів замінована. Потенційне забруднення цієї території завдає непоправної шкоди екосистемам.
По-третє, з лютого 2022-го росія запустила по Україні понад 10 тисяч ракет та ударних дронів. Вони вибухнули в Україні, але хімічні речовини рознесло на тисячі кілометрів. Від цього страждають і інші країни.
По-четверте, ️бойові дії сьогодні відбуваються на території близько 30 тисяч квадратних кілометрів українського лісу. Лісові пожежі спричиняють подвійний удар по кліматичній системі, яка і без того стикається з втратою потенціалу поглинання лісами СО2.
По-п’яте, ️забруднено українські водойми. Через це є ризик поглиблення продовольчої кризи.
Чому це важливо?
Оцінка шкоди довкіллю, завданого діями російських окупантів, є частиною стратегії України з впровадження так званої “Формули миру Володимира Зеленського”, презентованої в середині листопада цього року на саміті G20 в Індонезії. Одним із пунктів документа є протидія екоциду.
2) РНБО розширила перелік санкцій у видобувній галузі України
Власники двох українських видобувних підприємств увійшли до переліку осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) Ради національної безпеки та оборони України. Про це повідомляє інформаційна агенція NADRA.INFO із посиланням на Указ Президента України Володимира Зеленського №773/2023.
До кого застосовано санкції?
РНБО застосував п’ятирічні санкції до двох громадян Російської Федерації, яким частково належать компанії, що розробляють родовища глини на Кіровоградщині та гіпсу на Буковині.
Перша підсанкційна особа – це Кабаргін Сергій Леонідович, якому належить 26,89% акцій Акціонерного товариства “Кіровоградське рудоуправління”.
Це підприємство контролює Обознівське родовище каоліну та глини в Кіровоградській області. В серпні цього року компанії через суд вдалося зберегти свій спецдозвіл на розробку родовища, термін дії якого спливає в 2035 році.
Друга особа, до якої застосовано санкції – це Гончаров Юрій Олексійович. Він володіє 50% капіталу ТОВ “Кострижівський Комбінат Будівельних Матеріалів” у Чернівецькій області. Комбінат має дійсний спецдозвіл на видобування гіпсу, вапняку і глини родовища Скитське (ділянка – Східна) до 2037 року.
Чому це важливо?
В березні-червні 2023 року, виконуючи нові вимоги Кодексу України про надра, Державна служба геології та надр України у зв’язку з санкціями до їхніх власників зупинила дію спецдозволів низці компаній, а саме: Smart Holding, Group DF, UNIGRAN тощо.
Станом на кінець листопада, відновити дію дозволу на користування надрами вдалося тільки Межиріченському гірничо-збагачувальному комбінату, що раніше належав Group DF. Крім цього, Держгеонадра погодилися відтермінувати зупинення дозволу Миколаївського глиноземного заводу, який видобуває і постачає питну воду для потреб мешканців міста Миколаїв.
Загалом, питання подальшої роботи видобувних підприємств після застосування санкцій до їхніх власників потребує напрацювання спеціального механізму. Через дії санкцій компанії не можуть продовжувати свою діяльність, включно з консервацією видобутку. Це, в свою чергу, завдає непоправної шкоди довкіллю.
Наприкінці вересня заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма анонсував напрацювання змін до законодавства, щоб розблокувати видобувні підприємства. Робота над вирішенням цього питання триває.
3) Графітове родовище перетворить Шепетівку на новий промисловий та технологічний центр України
Українська компанія “Спис України”, що належить турецькій корпорації Onur, відомій своїми інфраструктурними проєктами, та турецькій видобувній компанії Ozdogu Sarp Mining, планує розробляти Городнявську ділянку Буртинського родовища графітових руд на півночі Хмельницької області. Зараз компанія проводить оцінку впливу на довкілля.
Цей інвестиційний проєкт призведе до створення 5 000 робочих місць для мешканців Шепетівки, Полонного, Баранівки та стане серйозним стимулом для економічного розвитку північної частини Хмельниччини.
Також у планах турецького інвестора спрямувати близько 2 млрд грн на розробку кар’єра та родовища. Окрім цього, Onur планує розвивати транспортну інфраструктуру регіону, підвести нові лінії електропередач, а також створити навчальний комбінат у Шепетівці, ліцей для навчання та підготовки фахівців відповідних напрямків.
Одночасно турецька корпорація веде переговори з одним зі стратегічних інвесторів щодо побудови в Україні заводу з виробництва літій-іонних акумуляторів для електромобілів, попит на які стабільно зростає з року і рік.
4) Аналітики прогнозують зростання цін на залізну руду в 2024 році
Світові ціни на залізну руду продовжують зростати п’ятий тиждень поспіль. Минулого тижня січневі ф’ючерси, що торгуються на Даляньській товарній біржі, сягнули позначки 136,8 долара за тонну.
Декілька аналітичних агенцій прогнозують, що це зростання збережеться і в першій половині 2024 року, а ціни на залізну руду, що перевозиться морем, повинні піднятись до 150 доларів за тонну. Слід зауважити, що ця цифра лишається нижче рекордного показника травня 2021 року, коли ціна залізної руди за тонну досягла 232,5 доларів.
В чому причина?
Залізна руда зростає в ціні після того, як уряд Китаю оприлюднив низку заходів для відновлення своєї економіки, зокрема ослабленого ринку нерухомості, який є основним споживачем сталі. Китай купує більше двох третин світової залізної руди, і його попит диктує світові ціни та плани виробництва провідних видобувних компаній, таких як BHP і Vale.
“Стійкість цін збережеться завдяки позитивним настроям щодо надії на стимулювання материкового Китаю, падінню портових запасів і високому попиту з боку немайнових секторів країни, включно з машинобудуванням, судноплавством, автомобілебудуванням та інфраструктурою”, — йдеться в дослідженні аналітичної агенції BMI Industry Research.
Інша агенція, Wood Mackenzie, вказує також на високий попит на залізну руду в Індії та Європі. “Очікується, що за межами Китаю попит на залізну руду в 2024 році покращиться завдяки високому попиту в Індії та деякому відновленню, втраченому за останні два роки в Європі”, — заявив Девід Качот, директор з досліджень Wood Mackenzie.
5) Найбільший в Україні виробник агломераційної руди скорочує видобуток
Поки у світі ростуть ціни на залізну руду, українські добувні підприємства, на жаль, вимушені скорочувати обсяги виробництва. Зокрема, Криворізький залізорудний комбінат, що є найбільшим виробником агломераційної руди в Україні, у жовтні зменшив видобуток руди на 24,7% в порівнянні з аналогічним місяцем 2022 року – до 113 тисяч тонн.
Порівняно з вереснем поточного року у жовтні виробництво аглоруди на КЗРК впало на 16,3%. За підсумками січня-жовтня 2023 року виробництво агломераційної руди знизилося на 28,3% в порівнянні з аналогічним періодом роком раніше, повідомляє ГМК Центр.
Криворізький залізорудний комбінат більшість продукції експортує до країн Східної Європи, передусім Чехії та Словаччини. До структури підприємства входять 4 шахти. Балансові запаси становлять 210 мільйонів тон багатих залізних руд із середнім вмістом заліза в породі 58,6%. У 2022 році комбінат знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 33,3% в порівнянні з 2021-м – до 2,89 мільйонів тон.
6) Австралійська Lake Resources планує видобувати літій з солоної води
Компанія Lake Resources, що зареєстрована на австралійській біржі, планує розпочати в грудні цього року пошуки стратегічного партнера задля початку реалізації свого масштабного проєкту. Йдеться про видобуток карбонату літію з води солоного озера Качі, що в аргентинській провінції Катамарка. Цей регіон відповідає за 40% світового виробництва літію.
Зараз Lake Resources завершує першу фазу техніко-економічного обґрунтування проєкту Качі. Далі буде пошук стратегічного партнера, який зможе надати власний капітал, а також допоможе в залученні фінансування від третіх сторін для покриття капітальних витрат на розробку проєкту Качі. З цією метою Lake Resources залучила Goldman Sachs в якості фінансового радника для вивчення стратегічних варіантів.
За попередніми оцінками, запаси озера Качі становлять 2,9 – 7,3 мільйонів тон літій-карбонатного еквіваленту (LCE). Оновлена загальна оцінка ресурсів перевищує 10,6 млн тон LCE.
Lake Resources планує видобувати високочистий карбонат літію, використовуючи технологію прямого вилучення, з солоної води. Цей процес є екологічно чистою технологією, оскільки практично вся вода (розсіл) повертається до джерела. Отриманий карбонат літію буде використовуватись для виробництва акумуляторів для електромобілів.
