ЧИ ЗМОЖУТЬ США ЗАМІНИТИ ІМПОРТ РОСІЙСЬКОГО СПГ ДО ЄС?

Ключові питання та відповіді щодо торгівлі зрідженим природним газом між США та ЄС

Минулої п’ятниці Трамп опублікував заяву на платформі Truth Social:

“Я сказав Європейському Союзу, що вони повинні компенсувати свій величезний дефіцит із Сполученими Штатами за рахунок масштабних закупівель нашої нафти та газу. Інакше – ТІЛЬКИ МИТА!”

Ця риторика привернула значну увагу з обох боків Атлантики, викликавши низку важливих запитань щодо подальших перспектив енергетичної співпраці США та ЄС.

Чому це важливо?

ЄС уже давно прагне диверсифікувати свої енергетичні поставки, зокрема через скорочення залежності від російського газу. Зі свого боку, Сполучені Штати мають на меті зміцнити свої позиції як провідного експортера СПГ, особливо на європейському ринку, де попит залишається високим. Загострення торгівельних відносин може вплинути як на енергетичну безпеку ЄС, так і на торгівельний баланс США.

США вже стали найбільшим постачальником СПГ для Європи, але виклики залишаються

Аналітики Goldman Sachs (однієї з найбільших інвестиційних компаній у США та світі) зазначають у своїй записці для клієнтів, що Сполучені Штати вже є найбільшим постачальником скрапленого природного газу (СПГ) для Європейського Союзу та ключовим джерелом зростання поставок. Водночас вони попередили, що заміна російського СПГ американськими поставками може призвести до зростання витрат на транспортування та підвищення європейських цін, щоб стимулювати перенаправлення вантажів.

Goldman Sachs підкреслюють, що такий перехід матиме мінімальний вплив на доходи США від експорту СПГ, оскільки загальні потужності з експорту залишаються фіксованими. Водночас найбільшу вигоду можуть отримати експортери, які мають довгострокові контракти з новими американськими проєктами з виробництва СПГ. Проте, на їх думку, європейська стратегія декарбонізації може стримувати бажання європейських компаній укладати довгострокові контракти на поставки природного газу зі США.

Щоб допомогти клієнтам розібратися в перспективі торгівлі СПГ між США та ЄС, аналітики підготували серію ключових запитань і відповідей. Вони пояснили, що теоретично американські СПГ-поставки з узбережжя Мексиканської затоки здатні замінити російський природний газ, який постачається до ЄС через трубопроводи.

Ключові виклики та можливості

Попри те, що США мають перевагу як найбільший постачальник СПГ, такі фактори, як логістичні витрати, екологічні обмеження та політичний контекст, продовжують формувати майбутнє співпраці між двома сторонами. Одночасно з цим, загострення торгівельних відносин і потенційний тиск із боку адміністрації США (зокрема, у вигляді тарифів) можуть як стимулювати, так і ускладнити доступ американських компаній на європейський ринок.

Скільки зрідженого природного газу (СПГ) із США експортується до Європи?

За останній рік (грудень 2023 – листопад 2024) обсяги експорту СПГ із США в середньому становили 91 млн тонн. З них 47 млн тонн, або 51% від загального обсягу, були доставлені до Європи.

Поставки американського СПГ до Європи демонструють значне зростання як у абсолютних цифрах, так і у відсотковому співвідношенні від загального експорту з США. Цей стрибок стався на тлі енергетичної кризи в Європі у 2022 році та досягнув свого піка у 2023 році (Див. графік 1).

Стратегічне значення

Таке зростання пояснюється низкою факторів, серед яких посилення попиту на альтернативні джерела енергії в ЄС, зусилля зі зменшення залежності від російського газу та конкурентоспроможність американських поставок на тлі розвитку інфраструктури СПГ у Європі.

Однак, навіть з урахуванням цих досягнень, США залишаються обмеженими у своїй здатності нарощувати експорт через фіксовані виробничі потужності. Це створює додатковий попит на довгострокові інвестиції в нові проєкти із СПГ та поглиблює дискусію про баланс між енергетичною безпекою та кліматичною стратегією Європи.

Американський СПГ продається на спотовому ринку чи за контрактами?

Переважна більшість поставок американського зрідженого природного газу (СПГ) здійснюється за довгостроковими контрактами. Однак особливістю таких контрактів є їхня гнучкість щодо пунктів призначення: покупець не зобов’язаний доставляти вантажі до конкретного місця.

Ця гнучкість дозволяє покупцям американського СПГ перепродавати або перенаправляти вантажі до регіонів із вищими цінами. Наприклад, під час енергетичної кризи в Європі, коли ціни на газ у ЄС значно перевищили середньосвітовий рівень, такі механізми сприяли зміні потоків експорту. Попри загальне зростання обсягів поставок із США, постачання до неєвропейських країн скоротилися на 41%, тоді як експорт до Європи зріс на 197% (Див. графік 1).

Вигода гнучкості

Гнучкість контрактів США є важливим конкурентним фактором, який дозволяє ефективно адаптуватися до змін на глобальних ринках енергоресурсів. Ця модель не тільки підтримує привабливість американського СПГ для покупців, але й сприяє стабілізації поставок на ринки з найгострішими потребами в енергії.

Яка частка імпорту СПГ до Європи припадає на США?

США стали найбільшим постачальником зрідженого природного газу (СПГ) до Європи, забезпечуючи в середньому 46% усіх імпортних поставок у регіон за останні 12 місяців (Див. графік 2). Більшість імпорту СПГ до Європи надходить від постачальників Атлантичного басейну, що дозволяє мінімізувати витрати на транспортування.

Крім того, США залишаються основним джерелом зростання імпорту СПГ до Європи. Це підтверджується довгостроковими контрактами, укладеними європейськими покупцями з американськими постачальниками після початку війни в Україні. За цей період обсяги американського СПГ, законтрактовані європейськими покупцями, досягли майже 16 млн тонн на рік, що перевищує домовленості з будь-яким іншим постачальником у світі (Див. графік 3). Суттєва частка імпорту з США пояснюється не лише географічною близькістю та конкурентними цінами, а й прагненням Європи зміцнити енергетичну безпеку на тлі скорочення поставок із Росії. Довгострокові контракти із США закладають основу для стабільного енергопостачання, що відіграє ключову роль у енергетичній стратегії Європейського Союзу.

Чи може американський СПГ замінити імпорт російського СПГ до ЄС?

Теоретично, так. Обсяги поставок американського СПГ до країн за межами ЄС наразі приблизно на 18 млн тонн на рік перевищують рівень, зафіксований у розпал енергетичної кризи в Європі. Це свідчить про достатню гнучкість ринку, щоб замінити нинішні 17 млн тонн російського СПГ, які постачаються до ЄС.

Однак така переорієнтація потоків може не принести значної вигоди ні для Європи, ні для США. Менш оптимальні маршрути постачання (наприклад, довші шляхи для російських вантажів), імовірно, призведуть до збільшення витрат на транспортування. До того ж європейським імпортерам, можливо, доведеться підвищити витрати, щоб стимулювати перенаправлення американських поставок, які інакше могли б бути доставлені до інших регіонів.

Важливо зазначити, що загальний обсяг експорту СПГ із США не збільшиться внаслідок такого перерозподілу, оскільки загальна експортна потужність США залишиться незмінною.

Фактори ефективності

Хоча технічна можливість заміни існує, її практична реалізація може виявитися менш ефективною. Для Європи це може означати підвищення енергетичних витрат, тоді як для США перенаправлення поставок не забезпечить додаткових експортних доходів. Цей сценарій підкреслює важливість продовження інвестицій у розширення потужностей і створення більш гнучких логістичних рішень.

Як Європа може підтримати зростання експорту СПГ із США?

Найефективнішим кроком, який Європейський Союз може зробити для підтримки збільшення майбутнього експорту СПГ із США, є укладення додаткових довгострокових контрактів із новими американськими проєктами зі скраплення газу. Такі домовленості підвищують ймовірність того, що ці проєкти досягнуть фінального інвестиційного рішення (FID) і будуть реалізовані.

Наразі форвардна крива цін на газ у Європі свідчить, що нові довгострокові контракти на поставки СПГ зі США залишатимуться економічно вигідними щонайменше до 2027 року (Див. графік 4). Однак європейські цілі щодо декарбонізації можуть стримувати бажання компаній укладати довгострокові угоди, які передбачають збільшення споживання природного газу.

Важливо зазначити, що за обсягами підписаних довгострокових контрактів після початку війни в Україні європейські компанії значно відстають від портфельних гравців (наприклад, міжнародних трейдерів) і азійських імпортерів (Див. графік 5).

Перспективи та виклики

Європі слід збалансувати свою потребу у диверсифікації енергопостачання з довгостроковими кліматичними цілями. Хоча нові контракти із США можуть зміцнити енергетичну безпеку регіону, стратегічне скорочення споживання вуглецевих енергоресурсів ставить під питання інтенсивність інвестицій у газову інфраструктуру. Це підкреслює необхідність гнучких контрактних моделей та розвитку інноваційних рішень, таких як перехід на зелений водень або інші види низьковуглецевого палива.

America First“: Чи може американський СПГ замінити російський у Європі?

Аналітики Goldman Sachs вважають, що політика “Америка понад усе”, спрямована на заміну російського зрідженого природного газу (СПГ) у Європі американським, є “теоретично” можливою.

За словами експертів, поточні обсяги американського СПГ, які постачаються до неєвропейських країн, перевищують рівень експорту російського газу до Європи. Це свідчить про наявність потенціалу для перенаправлення вантажів із США до європейського ринку. Однак, як зазначає Goldman, така переорієнтація може супроводжуватися рядом викликів, включаючи підвищення витрат на транспортування, збільшення європейських імпортних цін та обмежені можливості для зростання загальних обсягів експорту СПГ із США через фіксовані експортні потужності.

Гнучкість проти реальності

Попри наявність технічної можливості, реалізація такої стратегії може не дати значних економічних вигод. Водночас довгострокові зобов’язання європейських покупців можуть відіграти ключову роль у підтримці американських проєктів СПГ, проте ці зобов’язання обмежуються європейськими цілями декарбонізації.

Політика заміщення російського газу американським відображає стратегічний курс адміністрації Трампа, але її практична реалізація залежатиме від економічних, екологічних і геополітичних факторів.