Поки війна триває довше, ніж очікували навіть найбільш стримані прогнозисти, українська держава змушена переосмислювати правила гри для стратегічних галузей. На конференції United by Mining голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко представив бачення, яке балансує між воєнною реальністю та довгостроковими інвестиційними цілями.
Його виступ став не лише підсумком уже зроблених кроків, але й сигналом: держава готова до більш гнучкої політики щодо надрокористування — за умови відповідальності бізнесу.
Два роки після війни: компроміс, а не поступка
Одним із ключових питань стала доля спеціальних дозволів на користування надрами. За словами Бондаренка, держава ще у 2022 році заклала механізм їх автоматичного продовження до завершення воєнного стану та ще на шість місяців після нього.
Тепер обговорюється новий підхід — продовження на 24 місяці після завершення війни.
«Це не безстрокова пільга і не спроба перекласти ризики на державу. Це збалансоване рішення, яке вже попередньо узгоджене між ключовими інституціями», — наголосив він.
При цьому Бондаренко підкреслив: держава не може прив’язувати строк дії дозволів до невизначеного терміну війни — це було б безвідповідально як з економічної, так і з правової точки зору.
Галузь як аргумент у міжнародній політиці
У виступі прозвучала ще одна важлива теза: саме наявність розвиненої видобувної галузі стала одним із факторів, що дозволили Україні вести переговори зі США та Європейським Союзом щодо стратегічного партнерства у сфері критичних ресурсів.
«Не можна будувати угоди з нуля. Україна вже підготувала підґрунтя — через законодавчі зміни, через визначення критичних та стратегічних корисних копалин», — зазначив він.
Йдеться, зокрема, про зміни до Кодексу України про надра, ухвалені під час війни, які вперше системно визначили категорії критичної сировини та механізми роботи з нею.
Бар’єри після аукціону: проблема, яку визнає держава
Окрему увагу Бондаренко приділив практичним труднощам, з якими стикаються компанії після отримання спецдозволів: процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД), земельні питання, взаємодія з лісовими та водними ресурсами.
«Ми знаємо про ці проблеми. І ми рухаємося до їх вирішення — разом із бізнесом і профільними асоціаціями», — сказав він.
Серед можливих рішень — перехід до моделі, коли держава виставляє на аукціон вже «підготовлені» ділянки: із частково вирішеними питаннями ОВД та землекористування. Такий підхід може підвищити вартість активів, але водночас — зменшити ризики для інвесторів.
Аукціони з одним учасником і нові гарантії
Ще одна ініціатива, яка активно обговорюється, — можливість надання спецдозволу навіть за наявності одного учасника аукціону.
На думку Бондаренка, це може «розблокувати» значну частину ринку, де сьогодні інвестори часто утримуються від участі через недосконалі процедури.
Паралельно готуються зміни щодо гарантій для інвесторів — сигнал, який має стати критичним у контексті післявоєнного відновлення.
Відходи та техногенні родовища: наступний фронт реформ
Не менш складною залишається тема управління відходами видобувної промисловості. Попередній законопроєкт не був підтриманий парламентом, зокрема через дискусії щодо фінансового навантаження на бізнес.
Нова версія документа, за словами Бондаренка, має врахувати як вимоги європейської директиви 2006/21/ЄС, так і українські реалії.
Окремо він наголосив на потенціалі техногенних родовищ — ресурсів, які вже існують, але потребують чіткої регуляції для повноцінного залучення в економіку.
Роль регіонів і відповідальність бізнесу
Важливим елементом майбутньої моделі Бондаренко назвав активнішу роль регіональної влади. Саме обласні адміністрації, за його словами, можуть стати каталізаторами інвестицій — через ініціювання викупу земель і підтримку проєктів.
«Будьте більш ініціативні. Спілкуйтеся з регіонами, змушуйте їх рухатися», — звернувся він до представників бізнесу.
Діалог, що формує політику
Виступ Бондаренка став підтвердженням того, що українська політика у сфері надрокористування дедалі більше формується через діалог — між державою, бізнесом і професійними об’єднаннями.
У цьому контексті конференція United by Mining перетворюється з майданчика для обговорення на інструмент реальних змін. Наступний форум, який відбудеться у вересні 2026 року, обіцяє стати точкою, де ці дискусії трансформуються у конкретні рішення — для ринку, який вже сьогодні визначає економічне майбутнє країни.
