Гроші, кадри та сталева стійкість. У свіжому дайджесті НАДПУ зібрали головні події, які формують новий ландшафт добувної промисловості та енергетики України.
Поки країна готується до масштабної відбудови, оціненої у $588 млрд, ключові гравці ринку діють уже сьогодні. «Укрнафта» та «Нафтогаз» посилюють наглядові ради фахівцями зі світовим ім’ям, державні енергокомпанії фіксують різноспрямовані фінансові результати за рік, а українська металургія переходить на новий рівень захисту — «Метінвест» розпочав постачання сталевих криївок для портів і ТЕЦ. Як індустрія тримає удар та адаптується до довготривалих викликів — читайте в нашому огляді.
«40 років міжнародного досвіду». Укрнафта призначила нового голову наглядової ради
Джерело: NV Бізнес
У найбільшій нафтовидобувній компанії України відбулися кадрові зміни на рівні стратегічного управління. Наглядову раду «Укрнафти» очолив британський фахівець Тімоті Додсон — геолог і управлінець із понад 40-річним міжнародним досвідом у нафтогазовій галузі.
Кар’єра Додсона охоплює ключові етапи розвитку сучасної європейської енергетики. З 1985 до 2021 року він працював у норвезькій компанії Equinor (колишній Statoil), де пройшов шлях від польового геолога та каротажника на свердловинах до віцепрезидента зі стратегії. Після цього обіймав керівні посади в низці британських і норвезьких компаній, зокрема Ennox Technology, New European Offshore та Sval Energi.
Кадрові зміни відбуваються на тлі оновлення системи корпоративного управління у стратегічних енергетичних компаніях держави. Раніше попередній голова наглядової ради «Укрнафти» Данкан Найтінгейл був призначений членом наглядової ради НАК «Нафтогаз України».
«Укрнафта» залишається ключовим гравцем енергетичного сектору: компанія управляє понад 1 800 нафтовими та 160 газовими свердловинами і найбільшою в Україні мережею автозаправних комплексів. За підсумками першого півріччя 2025 року її чистий прибуток склав 5,2 млрд грн — показник, що підкреслює стратегічну вагу компанії для економіки та енергетичної безпеки країни.
Виторг «Енергоатому» у 2025 році зріс на 23%, до 254 млрд грн. Які результати у «Укрнафти» та «Укргідроенерго»
Джерело: Forbes
Енергетичні компанії державного сектору підбили фінансові підсумки 2025 року — і цифри демонструють різну динаміку в різних сегментах енергетики.
Оператор українських атомних електростанцій «Енергоатом» суттєво наростив фінансові показники. Виторг компанії зріс на 23% — до 254,6 млрд грн, а чистий прибуток склав 18,6 млрд грн проти 1,3 млрд грн роком раніше.
У нафтогазовому сегменті результати виглядають стриманіше. «Укрнафта» завершила 2025 рік із прибутком 5,6 млрд грн — утричі менше, ніж у 2024-му. Виторг компанії також скоротився на 5,3% і становив 99,4 млрд грн.
Водночас оператор гідроелектростанцій «Укргідроенерго» продемонстрував зростання прибутку до 20,9 млрд грн — на 36% більше, ніж роком раніше. При цьому виторг компанії знизився на 16,8% — до 45 млрд грн.
За даними аналітиків YouControl, «Енергоатом» увійшов до трійки лідерів за виторгом серед українських компаній у 2025 році. Загалом половина підприємств у першій десятці — державні, що вкотре підкреслює вагу енергетики для економіки країни в умовах війни та енергетичної трансформації.
Уряд призначив оновлений склад наглядової ради НАК «Нафтогаз», до якої увійшли чотири іноземці. Хто вони?
Джерело: hromadske
Уряд України оновив склад наглядової ради НАК «Нафтогаз України» — ключової державної компанії у сфері енергетики. До нового складу увійшли чотири міжнародні експерти та два представники української держави.
Серед незалежних членів — Роберт Шлешинський (Польща), фахівець із корпоративного управління та енергетики; Ерік Расмуссен (Данія), експерт з фінансування інфраструктурних і енергетичних проєктів, який раніше працював із ЄБРР; Данкан Найтінгейл (Канада), спеціаліст з операційного управління видобувними активами та колишній голова наглядової ради «Укрнафти»; а також Тор Мартін Анфіннсен (Норвегія), який обіймав керівні посади в норвезькій енергетичній компанії Equinor.
Українську сторону представлятимуть заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Анна Артеменко та державний секретар Кабінету Міністрів Костянтин Мар’євич.
Оновлення складу наглядової ради відбулося після завершення повноважень попереднього складу і є частиною ширшого урядового плану реформування корпоративного управління у державних енергетичних компаніях. У центрі цих змін — підвищення прозорості, ефективності управління та відповідність міжнародним стандартам, що стає дедалі важливішим для стратегічних секторів української економіки.
Метінвест почав постачати сталеві укриття-криївки для портів та ТЕЦ
Джерело: ТСН
Українська металургія дедалі частіше працює не лише на економіку, а й на безпеку. Група «Метінвест» розпочала постачання наземних сталевих укриттів для об’єктів критичної інфраструктури — передусім морських портів і теплоелектроцентралей.
За словами операційного директора компанії Олександра Мироненка, нові укриття мають посилені стінки та призначені для захисту персоналу під час ракетних і дронових атак. Такі «криївки» вже встановлюють на підприємствах, де безперервність роботи є критичною для економіки — у портах та енергетиці.
Перевагою сталевих конструкцій є швидкість монтажу: їх можна встановити за три–чотири тижні, тоді як будівництво бетонних укриттів часто триває до пів року.
Паралельно компанія реалізує проєкт «Цитадель», спрямований на створення захисних споруд для цивільного населення. Одне таке укриття вже збудоване в Бородянці, ще кілька — у процесі будівництва в Запоріжжі.
У межах ініціативи «Сталевий фронт» українським військовим уже передано близько 900 сталевих укриттів — приклад того, як промисловість адаптується до реалій війни, зберігаючи виробництво й життя людей.
Масштаби руйнувань вражають. Скільки коштуватиме відбудова України та де взяти гроші
Джерело: 24
Повномасштабна війна дедалі глибше змінює економічну карту Східної Європи. Поки Україна підраховує масштаби руйнувань, російська економіка поступово перебудовується на воєнні рейки — і це має свою ціну.
За оцінками п’ятого звіту Rapid Damage and Needs Assessment, підготовленого Світовим банком, Єврокомісією, ООН та урядом України, загальні потреби відбудови України у 2026–2035 роках можуть сягнути майже 588 млрд доларів. Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика разом із видобувною галуззю.
Водночас у самій Росії дедалі помітніші структурні перекоси. За оцінками економістів, більшість цивільних галузей демонструє спад: виробництво харчових продуктів скоротилося приблизно на 60%, будматеріалів — майже на 9%, меблів — на 8%, а металургія знизилася приблизно на 4%.
Натомість зростання демонструють сектори, безпосередньо пов’язані з військовим виробництвом — металеві вироби, оптична електроніка та окремі транспортні напрямки.
Така модель розвитку поступово послаблює економічну основу країни: за прогнозами МВФ, темпи зростання російської економіки можуть сповільнитися до менш ніж 1% у найближчі роки. Війна змінює не лише фронт — вона змінює економіку.
