ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ВІДХИЛЕННЯ ПРАВОК ДО ЗАКОНОПРОЄКТУ №13157

Шановний Даниле Олександровичу!

Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) та представники сфери надрокористування, користуючись нагодою, насамперед висловлюють Вам свою повагу та звертаються з важливого питання стосовно запропонованих змін до Податкового кодексу України та Кодексу України про надра в частині посилення фіскального навантаження та фіскальної функції саме для гірничодобувних підприємств – поправки №№70, 71, 34 та 96 до проекту Закону № 13157 від 07.04.2025.

З початку повномасштабної війни НАДПУ регулярно наголошує на скрутному становищі, у якому опинилася добувна промисловість України. Запропоновані та згадані вище зміни посилять негативні тенденції для працюючого в умовах війни бізнесу. З огляду на викладені нижче аргументи, НАДПУ категорично не підтримує зазначені поправки та просить Вас відхилити їх.

Аргументи проти поправок №70 та №71 про підвищення ставок земельного податку

1. По-перше, підвищення податкового навантаження призведе до скорочення експорту та виробництва

Станом на сьогодні гірничодобувні підприємства України перебувають у надзвичайно складному становищі через наслідки тривалої повномасштабної війни та загальну кризу на світових ринках. Зокрема, підприємства зіштовхуються з такими проблемами:

• високі логістичні витрати, зокрема морський фрахт, що зростають через воєнні ризики;
• високі тарифи державних монополій, які зросли через скорочення доходної бази та перекладання квазіфіскального навантаження на промислових споживачів;
• висока вартість енергоресурсів, обумовлена руйнуванням енергетичної інфраструктури;
• обмеження енергозабезпечення, пов’язані з графіками аварійних відключень, що впливає на ритмічність та завантаженість виробництва;
• дефіцит кадрів, спричинений мобілізаційними процесами;
• обмеження в робочому процесі, пов’язані з регулярними повітряними тривогами;
• прямі збитки від ударів по виробничих, складських і логістичних об’єктах;
• неможливість залучення доступного фінансування, зокрема для поповнення оборотного капіталу (зокрема через блокування повернення ПДВ).

У таких умовах українська продукція стає неконкурентоспроможною на світових ринках, оскільки виробники інших країн не несуть аналогічних витрат. Це безпосередньо призводить до скорочення прямого експорту надрокористувачів та обсягів реалізації продукції всередині країни, негативно впливає на суміжні галузі та загалом послаблює промисловий потенціал держави.

Для прикладу:

• • залізорудні комбінати завантажені лише на 60% від довоєнного рівня, через тривалу збитковість зупинив роботу Інгулецький ГЗК;

• титанова руда – експорт титанових руд з України у перші чотири місяці 2025 року навіть не впав, а, можна сказати, обвалився на 91% (у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року; вартість експорту також зменшилась на 90,6%);

• інші корисні копалини — аналогічна ситуація, із суттєвим скороченням виробництва. Так, вже зупинило свою роботу єдине в Україні підприємство з видобутку природного графіту – «Заваллівський графіт», яке працювало з 1934 року.

Підвищення ставок податку у 2,5 рази призведе до значного збільшення собівартості продукції, що стане критичним фактором для багатьох підприємств, які вже працюють на межі рентабельності. Це призведе до скорочення обсягів виробництва та експорту, зменшення валютної виручки держави, вимушене скорочення персоналу або переведення працівників на неповний робочий місяць, зменшення надходжень від інших податків (ПДФО, податок на прибуток, рентні платежі тощо).

Таким чином, запропоновані зміни призведуть до довготривалих негативних наслідків для промисловості та економіки загалом.

2. По-друге, варто зазначити, що коефіцієнт 0,25 не є пільгою, а відображає специфіку діяльності гірничодобувних підприємств

Гірничодобувні підприємства використовують значні площі земель не лише для розміщення виробничих об’єктів, а й для складування пустих порід, які видобуваються разом із корисними копалинами. Це об’єктивна технологічна необхідність. При цьому гірничодобувні підприємства фактично чотири рази сплачують податки за вигоду, отриману з одного гектара землі: 

1. податок на прибуток за загальною ставкою 18%;
2. рентну плату за користування надрами;
3. плату за розміщення малонебезпечних відходів гірничої промисловості;
4. земельний податок.

Для порівняння, сільськогосподарські підприємства (зокрема агрохолдинги), отримуючи економічну вигоду від використання земель, сплачують лише єдиний податок четвертої групи за ставкою 0,95% від нормативної грошової оцінки (НГО) земель, що втричі менше від базової ставки земельного податку. За даними Українського клубу аграрного бізнесу та Міністерства аграрної політики, середній по Україні єдиний податок складає всього 250 грн за гектар на рік, що істотно нижче навантаження на гірничодобувні підприємства.

Крім того, агрохолдинги взагалі не сплачують земельний податок та податок на прибуток за спрощеною системою оподаткування, що створює штучні податкові переваги для сільського господарства при одночасному підвищенні фіскального тиску на добувну промисловість. Запропоновані зміни ще більше поглиблюють податкову дискримінацію, створюючи нерівні умови для різних секторів економіки та загрожуючи втратою промислового потенціалу України.

3. По-третє, поправки не стосуються предмета законопроєкту

Зазначені поправки не стосуються предмета законопроєкту, не є виправленнями чи уточненнями, не усувають технічні або юридичні помилки, а також не спрямовані на приведення тексту у відповідність із нормами Конституції чи іншими законами. Таким чином, їхнє включення суперечить законодавчій процедурі.

Таким чином, НАДПУ просить відхилити поправки № 70 та № 71 задля збереження завантаженості працюючої в умовах війни добувної галузі. 

Аргументи проти поправок №34 та №96 про можливість припинення дії дозволу на користування надрами у разі наявності податкового боргу протягом двох кварталів (не тільки з ренти, але й з податку на землю та нерухомість) в розмірі більше 3060 грн (180 НПМДГ)

1. По-перше, запропоновані норми призведуть до посилення корупційних ризиків

Запровадження можливості зупинення діяльності гірничодобувного підприємства за наявності податкового боргу створює небезпечний інструмент тиску та потенційних корупційних зловживань. За допомогою цієї норми державні органи можуть шантажувати бізнес, фактично змушуючи його до сплати неправомірної вигоди, погрожуючи зупинкою діяльності.

Чинне законодавство вже передбачає достатні та ефективні інструменти стягнення податкової заборгованості, зокрема через судові та виконавчі механізми.

2. По-друге, на час війни український бізнес працює в умовах високої нестабільності, тому певні затримки із сплатою податкового боргу цілком можливі через об’єктивні причини воєнного періоду 

Український бізнес працює в умовах високої нестабільності, воєнних ризиків, нестачі оборотного капіталу та відсутності доступу до кредитних ресурсів. Часто підприємства стикаються з блокуванням повернення ПДВ або іншими фінансовими обмеженнями, що може призводити до тимчасових податкових боргів.

Проте зупинення діяльності підприємств через такі борги призведе до ще більшої шкоди для держави: скорочення виробництва, зменшення експорту, масові звільнення працівників, зупинка сплати всіх інших податків і зборів.

3. По-третє, запропоновані норми призведуть до порушення ритмічності виробництва

Для гірничодобувних підприємств особливо важливо зберігати ритмічність виробничого процесу, оскільки технологічні цикли видобутку та переробки корисних копалин є безперервними та складними за своєю природою. Будь-яке раптове зупинення виробництва або обмеження діяльності призводить до значних технологічних, екологічних і фінансових втрат, а також до ризиків втрати ринків збуту.

Запропоновані поправки №34 та №96, які передбачають можливість зупинення діяльності підприємства через наявність податкового боргу (навіть незначного розміру), несуть серйозну загрозу для стабільності та безперервності роботи гірничодобувної галузі. Це не лише підриває ритмічність виробництва, а й створює небезпеку тривалих зупинок, що матимуть масштабні негативні наслідки для економіки, працівників та державних доходів.

4. По-четверте, норми встановлюють низький поріг заборгованості, що створюю більш втратні для держави ризики через скорочення виробництва, ніж очікувані вигоди 

Встановлений поріг заборгованості у 3 060 грн є необґрунтовано низьким та не відповідає масштабам діяльності великих підприємств. Припинення роботи компанії через таку суму завдає державі незрівнянно більших втрат, ніж потенційні надходження від сплати незначного боргу.

Таким чином, НАДПУ просить відхилити поправки № 34 та № 96 задля збереження ритмічності працюючої в умовах війни добувної галузі. 

Виходячи з вищевикладеного, Національна асоціація добувної промисловості України закликає Вас, Даниле Олександровичу, та членів Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, а також депутатів ВРУ з інших комітетів відхилити поправки №№70, 71, 34 та 96, щоб не допустити посилення кризових явищ у гірничодобувній промисловості України, не створювати додаткові ризики для експорту, валютних та податкових надходжень та зайнятості населення, а також не поглиблювати податкову дискримінацію між секторами економіки.