Попри широкомасштабну російську військову агресію, Україна продовжує доводити відданість кліматичним і природоохоронним ініціативам. Цього року наша держава стала активним учасником Міжнародної кліматичної конференції ООН COP 29, що об’єднала світових лідерів у боротьбі зі зміною клімату.
Українська делегація представила світовій спільноті конкретні відповіді на екологічні виклики, які постали через війну, а також озвучила масштаб шкоди, завданої довкіллю країни. Під час сесій і обговорень ключова увага приділялася трьом напрямкам: екологічній шкоді від війни, механізмам притягнення до відповідальності за еко-злочини та перспективам «зеленого» відновлення. Відтак в українському павільйоні говорили про Національний план з енергетики та клімату, рамковий закон про кліматичну політику, мету досягнення кліматичної нейтральності в 2050-му році, показували нашу зелену трансформацію енергетики, розповідали про військову декарбонізацію.
Цифри, які говорять самі за себе
Російська агресія не лише спричинила гуманітарну катастрофу, а й підірвала глобальні зусилля у протидії зміні клімату. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України:
- Росія скоїла понад 6500 екологічних злочинів на території України.
- Прямі екологічні втрати за час війни оцінюються у 71 млрд доларів США.
- Внаслідок обстрілів та лісових пожеж в атмосферу додатково потрапило 180 млн тонн CO₂.
- Україна втратила 3 млн гектарів лісів, а потенціал поглинання парникових газів зменшився на 1,7 млн тонн CO₂.
- Територія площею 139 тис. км² наразі забруднена вибухонебезпечними предметами, що унеможливлює її екологічну реабілітацію.
Кроки до «зеленого» відновлення
На COP 29 Україна акцентувала увагу на необхідності міжнародної підтримки у проведенні об’єктивної оцінки екологічних збитків та розробці механізмів притягнення Росії до відповідальності за екоцид. Окремо йшлося про інтеграцію України в європейську систему відновлення через впровадження «зелених» технологій.
Особливий інтерес викликала презентація рамкового кліматичного закону України, ухваленого у 2023 році. Цей закон став важливим кроком на шляху до європейської інтеграції та адаптації національної кліматичної політики до стандартів ЄС. Крім того, було підкреслено, що Україна завершує роботу над переглядом Національно визначеного внеску (NDC) до Паризької угоди та формуванням довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку.
Чому це важливо для бізнесу?
Україна, попри виклики війни, має унікальний шанс перетворити відбудову на фундамент для сталого розвитку. Інвестиції в «зелену» енергетику, інфраструктуру та технології відкривають широкі можливості для міжнародного та національного бізнесу. Реалізація амбітних кліматичних ініціатив може зробити Україну взірцем у переході до низьковуглецевої економіки та залучити стратегічні партнерства з іноземними інвесторами.
COP 29 продемонструвала: Україна — це не лише країна, яка захищає свій суверенітет, а й ключовий гравець у глобальній боротьбі за чисте довкілля.
Оновлена кліматична політика України: шлях до низьковуглецевого майбутнього
На цьогорічній Конференції ООН зі зміни клімату (COP 29) Україна презентувала пріоритети кліматичної політики, зокрема основні елементи проєкту оновленої Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Основний акцент було зроблено на відповідність цієї Стратегії цілям та політиці Європейського Союзу і Паризькій кліматичній угоді.
Ця оновлена Стратегія покликана стати дороговказом для досягнення кліматичної нейтральності України, передбачаючи активне впровадження відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та формування ринку «зелених» фінансів. Ухвалення документа дозволить не лише зміцнити національні інтереси, але й інтегрувати внутрішнє ринкове середовище України в європейський економічний простір. Зокрема, ключовими кроками стануть впровадження схеми торгівлі викидами та застосування європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
Екологічна безпека як частина Формули миру
Інтеграція екологічної безпеки у мирні процеси стала ще одним важливим акцентом під час COP 29. У рамках Формули миру Президента України екологічна складова розглядається як стратегічний елемент післявоєнного відновлення. Це включає:
- Проведення комплексної екологічної оцінки збитків, завданих війною.
- Розробку механізмів притягнення до відповідальності за шкоду довкіллю.
- Визначення стратегій для сталого відновлення України з урахуванням принципів «зеленої» економіки.
Екологічна безпека є невід’ємною частиною побудови довготривалого миру, що забезпечить сталий розвиток України та її інтеграцію в глобальну кліматичну політику. Варто також згадати і про роль критичної сировини в президентському Плані, що дозволить реалізувати стратегії «зеленого переходу» нашої держави та країн-партнерів.
Законодавчі ініціативи: шлях до ЄС
Україна підтверджує свої наміри інтегруватися до ЄС через практичні кліматичні кроки. Зокрема, ухвалення в першому читанні законопроєкту №12131 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» стало важливим сигналом міжнародній спільноті.
Цей законопроєкт дозволяє:
- Відновити систему моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів.
- Забезпечити відповідність кліматичної політики України стандартам ЄС.
- Залучити ресурси на післявоєнну відбудову та зміцнення економіки.
Відновлення системи МЗВ також є частиною Програми Ukraine Facility, яка фокусується на фінансовій підтримці України, та враховано в рекомендаціях останнього Звіту ЄС у межах Пакета розширення 2024.
Стратегія 2050: фундамент для «зеленого» майбутнього
Прийняття оновленої Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року стане вирішальним кроком на шляху до сталого розвитку України. Серед її ключових завдань:
- Стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії.
- Підвищення енергоефективності у всіх секторах економіки.
- Формування сучасного ринку «зелених» фінансів.
- Інтеграція в європейський кліматичний простір через механізми CBAM і торгівлі викидами.
Ця стратегія не лише сприятиме реалізації міжнародних кліматичних зобов’язань, але й відкриє нові можливості для національного та міжнародного бізнесу в Україні.
Національна асоціація добувної промисловості України позитивно оцінює результати роботи українського павільйону та відзначає ту титанічну працю, що виконала команда Міністерства природніх ресурсів та захисту довкілля, з формування програми вітчизняної делегації. Добувна галузь є одним з головних драйверів екологічних інновацій та інструментів сталого розвитку в економіці, тому уважно стежить за кожним черговим COP. Надрокористувачі впевнено можуть фундаментальну позицію нашої держави щодо таких важливих тем як європейська система торгівлі викидами або транскордонний вуглецевий податок. Тобто стратегії розвитку галузі однозначно відповідають цілям держави в галузі екологічної політики та міжнародного співробітництва.
