Дональд Трамп, президент США, зробив неоднозначну заяву щодо майбутнього відносин між США та Україною. Він запропонував, щоб Україна компенсувала фінансову підтримку США у війні проти Росії постачанням рідкісноземельних металів. Ця пропозиція викликала широке обговорення, адже торкається не лише політики, а й майбутнього галузі критичних металів.
Що сказав Трамп?
Він заявив, що США надали Україні підтримку на суму “близько $300 мільярдів” і тепер хочуть “урівноваження”.
Україна, на його думку, має “дуже цінні рідкісноземельні метали”, які можуть стати основою для угоди.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував ідею Дональда Трампа щодо постачання рідкісноземельних металів із України до США в обмін на фінансову допомогу. На його думку, такі ресурси мають слугувати передусім відновленню країни, а не ставати розмінною монетою в міжнародних угодах.
Шольц наголосив, що після завершення війни Україна стикнеться з масштабними викликами: їй потрібно буде відбудовувати зруйновану інфраструктуру, створювати умови для економічного зростання та зміцнювати власну обороноздатність. У цьому контексті використання природних ресурсів країни має бути стратегічно продуманим, адже вони можуть стати важливим джерелом фінансування для майбутнього розвитку. На його переконання, Україна не повинна жертвувати своїми ресурсами заради короткострокових рішень, а натомість має спрямовувати їх на довгострокову перспективу – зміцнення економіки та національної безпеки.
Світовий контекст:
Китай зараз контролює понад 80% світового ринку рідкісноземельних металів.
США та ЄС активно шукають альтернативні джерела, щоб зменшити залежність від Китаю.
Україна могла б стати частиною цієї стратегії, але для цього потрібні серйозні інвестиції та реформи
16 жовтня 2024 року Президент України в рамках Плану Перемоги презентував дієву та справедливу стратегію щодо виконання союзницьких гарантій та обов’язків перед партнерами, які також опинилися під ударом розриву глобальних сировинних ланцюгів в процесі деглобалізації світової торгівлі. Вона передбачає укладення зі стратегічними партнерами спеціальної угоди щодо спільного захисту наявних у країні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання відповідного економічного потенціалу. Таким чином вся галузь та регуляторні органи отримали чітку дорожню карту розвитку в умовах воєнного стану.Щоб План Перемоги став дієвою стратегією, необхідно розробити конкретні кроки його реалізації та усунути бар’єри, які гальмують розвиток. Бізнес вже давно визначив ключові зміни, які потрібні для розблокування потенціалу критичної сировини.
Дієвим інструментом реалізації Плану має стати Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року та регулювання деяких питань стосовно корисних копалин і компонентів стратегічного та критичного значення». Закон містить низку положень, що мають усунути вищезазначені бар’єри, зокрема:
- Розвиток мінерально-сировинної бази
Передбачає масштабну розвідку родовищ, зокрема стратегічної та критичної сировини, попит на яку зростає. Видобуток досі спирається на радянські розвідки. Через війну фінансування галузевих досліджень практично відсутнє. Додамо, що також необхіднідодаткові ініціативи з інтесифікації приватної геологорозвідки.
- Стратегічне партнерство з ЄС
Україна інтегрується в європейські ініціативи (ERMA, EBA), посилюючи роль у постачанні критичних ресурсів.
- Нові визначення у законодавстві
Стратегічна сировина – ключові ресурси для економіки та оборони, можливий дефіцит.
Критична сировина – матеріали без замінників із ризиком перебоїв у постачанні.
- Формування переліків стратегічних ресурсів
Кабмін затверджуватиме списки копалин і ділянок надр для інвесторів – через УРП або аукціони.
258,2 млн грн щороку (2025-2030 рр.)
Загальний бюджет – 11,1 млрд грн (з держбюджету 3,57 млрд грн).
Розкриття даних про запаси корисних копалин для стимулювання інвестицій та розвитку видобутку.
Пропозиція Трампа — це водночас виклик і можливість для України. Ми повинні розглядати її не як “розплату”, а як шанс розвинути власну галузь критичних металів. Для цього необхідна чітка стратегія, підтримка з боку держави та активна участь у міжнародних ініціативах.