Експерти Національної асоціації добувної промисловості України зібрали головні новини добувного сектору нашої країни за тиждень.
Сергій Власенко приступив до виконання обов’язків Голови Держгеонадр
21 травня 2026 року Сергій Власенко приступив до виконання обов’язків Голови Державної служби геології та надр України. Його представив колективу заступник Міністра економіки, довкілля та природних ресурсів України Єгор Перелигін.
Власенка призначено заступником Голови Держгеонадр з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Окремим рішенням Уряду на нього тимчасово покладено виконання обов’язків керівника Служби. Водночас втратило чинність попереднє розпорядження про тимчасове виконання цих обов’язків першим заступником Голови Леонідом Музикусом.
Під час представлення були окреслені ключові пріоритети роботи Держгеонадр: підвищення ефективності державної політики у сфері геології та надрокористування, посилення прозорості, відкритості та економічної результативності.
У 2022–2025 роках Сергій Власенко обіймав посаду заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку. У 2020 році працював першим заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України.
Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а також є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
Україна потребує заборони на імпорт металопродукції з російської сировини
Україна має запровадити заборону на ввезення металопродукції, виготовленої з використанням сировини російського походження. Таку позицію озвучив президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», організованої юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери».
За його словами, «Укрметалургпром» уже звертався до Міністерства економіки з відповідними пропозиціями, однак вони поки не були реалізовані. Найближчим часом об’єднання планує повторно порушити це питання перед міністерством.
Йдеться про впровадження в Україні механізму контролю походження металопродукції за аналогією з європейською практикою «melt and pour». Вона діє в ЄС із вересня 2023 року та дозволяє обмежувати потрапляння на ринок продукції, виготовленої з російської сировини, навіть якщо кінцевий товар надходить з інших країн.
Каленков наголосив, що більшість європейських сталевиробників уже принципово відмовляються від російської металургійної сировини. Тому, на його думку, аналогічний підхід має застосовуватися і в Україні.
У «Укрметалургпромі» вважають, що такий крок посилить економічний захист українського ринку, зменшить ризики обходу санкцій та підтримає національних виробників в умовах війни.
«Нафтогаз» вперше з початку повномасштабної війни продав газ на біржі
Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 20 травня вперше із січня 2022 року реалізувала природний газ на Українській енергетичній біржі. Про це повідомляє ExPro.
Компанія продала 1 млн куб. м ресурсу травня за ціною 22 083 грн за тис. куб. м без ПДВ, або 26 500 грн за тис. куб. м з ПДВ. Напередодні «Нафтогаз Трейдинг» повернувся на біржу з пропозицією продажу ресурсу, а 14 травня вперше за останні 10 місяців купив газ на біржовому майданчику.
На початку квітня компанія офіційно повідомила про відновлення продажу природного газу для промислових споживачів. Упродовж квітня ресурс пропонувався як на біржі, так і через позабіржові угоди, однак перший біржовий продаж відбувся лише у травні.
Після початку повномасштабної війни група «Нафтогаз» фактично згорнула активну біржову торгівлю газом, зосередившись на забезпеченні населення та проходженні опалювальних сезонів.
Відновлення біржових продажів може свідчити про поступове повернення компанії до ринкової активності, потребу в балансуванні ресурсу та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду. За оцінками трейдерів, у квітні «Нафтогаз Трейдинг» міг реалізувати поза біржею 100–120 млн куб. м газу з постачанням у травні–липні.
Торговельні обмеження ЄС можуть загрожувати експорту української сталі
Українська металургія, яка навіть в умовах війни зберігає виробничий потенціал і позиції на зовнішніх ринках, опинилася під тиском одразу кількох торговельних викликів. Серед них — запровадження CBAM, скорочення імпортних квот ЄС, конкуренція з дешевим імпортом та недостатній захист внутрішнього ринку.
За оцінками галузевих експертів, без відтермінування або спеціального режиму застосування CBAM Україна ризикує втратити ключовий європейський ринок для металургійної продукції. Особливо критичним є питання використання фактичних, а не дефолтних значень викидів, а також врахування воєнних обставин як форс-мажору.
Додатковим ризиком є нові імпортні квоти ЄС на сталь, які мають набути чинності з 1 липня. Попередньо йдеться про суттєве скорочення квот для України, що може призвести до значних втрат експортної виручки.
Окремою проблемою залишається імпорт металопродукції, виготовленої з російської сировини, через треті країни. В ОП «Укрметалургпром» наголошують на потребі гармонізувати торговельну політику України з підходами ЄС та запровадити ефективний контроль походження продукції.
Сукупний вплив CBAM, скорочення квот і посилення імпортного тиску може суттєво погіршити конкурентоспроможність української металургії та потребує політичного вирішення.
США закликають послабити санкції проти білоруського калію — Bloomberg
Сполучені Штати закликають Україну та європейських партнерів розглянути можливість послаблення обмежень на імпорт і транзит калійних добрив із Білорусі. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела.
За даними видання, адміністрація Дональда Трампа прагне відновити контакти з білоруською владою та зменшити залежність Мінська від Москви. США вже частково послабили власні санкції щодо білоруських добрив, однак без аналогічних рішень ЄС ефект таких кроків буде обмеженим. Через чинні європейські обмеження Білорусь не може користуватися традиційними маршрутами експорту через балтійські порти й залишається залежною від російської логістики.
Ключове значення у цьому питанні мають транзитні країни, зокрема Литва та Польща. Литва раніше припинила транзит білоруського калію через порт Клайпеди та наразі не планує змінювати позицію, посилаючись на національну безпеку й санкційну політику ЄС.
Європейські санкції проти білоруського калію діють до лютого 2027 року з можливістю продовження. У ЄС, за даними Bloomberg, наразі не розглядають їх пом’якшення.
«Білоруськалій» до запровадження санкцій був одним із найбільших світових експортерів калійних добрив, постачаючи близько 10–11 млн тонн продукції щороку до понад 100 країн. Після втрати балтійського маршруту Білорусь переорієнтувала експорт на російські порти та залізничні постачання до Китаю.
